04 вересня 2024 р. № 400/1506/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
до відповідачаОСОБА_1 , , АДРЕСА_1
простягнення податкового боргу у сумі 13 123,40 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують відповідача, на користь відповідного бюджету (держаного, обласного, місцевого, згідно до бюджетної класифікації) в рахунок погашення податкового боргу 13 123,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є непогашеним.
Ухвалою від 26.02.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали суду від 26.02.2024 позивач надав докази направлення відповідачу позовної заяви, податкового повідомлення - рішення від 29.05.2023 та податкової вимоги.
Ухвалою від 12.03.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася, позовних вимог не заперечила, правової позиції по суті спору не висловила.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за її адресою, зазначеною в Єдиному державному демографічному реєстрі, рекомендованим поштовим відправленням із зворотним повідомленням, яке повернулося до суду без вручення з відміткою оператора поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
На підставі вищенаведеного ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу.
Представник позивача 16.04.2024 подав до суду заяву про зменшення позовних вимог.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідач свого представника у судове засідання 16.04.2024 не направила, про дату, час і місце судового розгляду відповідач була належно повідомлена.
На підставі частини дев'ятої статті 205 та статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, відповідач мала податковий борг перед бюджетом на загальну суму 13 123,4 грн, з яких:
- заборгованість із сплати податку на доходи фізичних осіб - сума 5 202 грн;
- заборгованість зі сплати пені за період 30.10.2019-20.07.2020 - сума 178,67 грн;
- заборгованість із сплати військового збору - сума 433,73 грн;
- заборгованість зі сплати пені за період 30.10.2018-20.07.2020 - сума 14,94 грн;
- заборгованість із сплати земельного податку з фізичних осіб - сума 7 181,39 грн;
- заборгованість зі сплати пені за період 28.11.2021 - 15.08.2023 - сума 112,67 грн.
Податковий борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, що виникло на підставі:
- податкової декларації № 5851 від 12.05.2020 за 2019 рік - сума 5 635,5 грн (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за період 2019 року);
- податкової декларації № 6501 від 17.04.2019 за 2018 рік - сума 0,23 грн (військовий збір за період 2018 року);
- податкового повідомлення-рішення від 20.04.2021 № 2816729-2405-1411 - сума 3 274,4 грн (податок зі сплати земельного податку з фізичних осіб за період 2021 року);
- податкового повідомлення-рішення від 29.05.2023 № 85117-2409-1411 - сума 1 952,14 грн (податок зі сплати земельного податку з фізичних осіб за період 2023 року);
- податкового повідомлення-рішення від 29.05.2023 № 85116-2409-1411 - сума
1 954,85 грн (податок зі сплати земельного податку з фізичних осіб за період 2023 року);
- нарахування пені - сума 306,28 грн.
Відповідно до підпункту 49.18.4 статті 49 Податкового кодексу України, фізична особа зобов'язана подати до 1 травня року наступного за звітним, податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, згідно з пунктами 42.2, 42.5 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Наведені вище податкові повідомлення - рішення були надіслані відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями із зворотними повідомленнями, які повернуті позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку про причину невручення - «за закінченням терміну зберігання».
Докази оскарження чи скасування вказаних вище податкових повідомлень - рішень у матеріалах справи відсутні.
Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач вказав про зменшення в інтегрованій картці платника (відповідача) податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб. Відповідно, позивач підтримав позовні вимоги в сумі 5 829,34 грн, що складається із: задекларованих відповідачем за 2019 роки сум податку на доходи фізичних осіб та сум військового збору (5 202 грн та 433,50 грн), задекларованої відповідачем за 2018 рік суми військового збору (0,23 грн) та нарахованої контролюючи органом на вказані суми пені (178,67 грн за несплату податку на доходи фізичних осіб за період з 30.10.2019 до 20.07.2020 та 14,94 грн за несплату військового збору за період з 30.10.2018 до 20.07.2020).
Заперечень проти визначених позивачем сум пені відповідач не подав.
Отже, самостійно визначені відповідачем суми податку на доходи фізичних осіб, суми військового збору та нарахована позивачем сума пені є податковим боргом.
Позивач вживав заходів, передбачених пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 01.10.2021 № 0041297-1304-1411 рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, яке було повернуте до ГУ ДПС у Миколаївській області з відміткою оператора поштового зв'язку про підставу повернення - "за закінченням терміну зберігання".
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлює, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 5 829,34 грн залишається непогашеним.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, за відповідачем обліковується податковий борг, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу в сумі 5 829,34 грн належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують ОСОБА_1 , на користь відповідного бюджету (державного, обласного, місцевого, згідно до бюджетної класифікації) в рахунок погашення податкового боргу 5 829,34 грн (п'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять гривень тридцять чотири копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна