справа № 380/13490/23
з питань залишення позовної заяви без розгляду
04 вересня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р. П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та стягнення коштів -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , у якій просить:
- визнати дії відповідача та його уповноважених осіб протиправними;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача невиплачену додаткову винагороду у розмірі 249967,73 грн за безпосередню участь у бойових діях (забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року.
Ухвалою від 19.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 63046 від 16.08.2023) у якому вказав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України. Кошти за вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року зараховані позивачу на картковий рахунок 29.10.2022, 22.11.2022, 21.12.2022, 22.01.2023 відповідно. Отже, місячний строк звернення до суду розпочався щодо вимоги про стягнення за вересень 2022 року з 30.10.2022, щодо вимоги про стягнення за жовтень 2022 року з 23.11.2022, щодо вимоги про стягнення за листопад 2022 року з 22.12.2022, щодо вимоги про стягнення за грудень 2022 року з 22.01.2023. Також на рапорт позивачу 13.01.2023 надані роз'яснення щодо виплаченої йому додаткової винагороди. Відтак, стверджує, що до суду позивач звернувся з пропуском встановленого строку. Аналогічні доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду викладені у відзиві на позовну заяву. Тому просив залишити позов без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.
При вирішенні поданого клопотання суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У поданому клопотанні представник відповідача вказує, що позивач пропустив місячний строк, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Водночас, суд зазначає, що у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд України при тлумаченні норми ст. 233 КЗпП України виходив з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Таким чином, строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення та його складових частин до 19.07.2022 не застосовувалися.
Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX) внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч. 1).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).
Відповідно до нової редакції ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Закон № 2352-IX набрав чинності 19.07.2022.
Отже, з 19.07.2022 положеннями ст. 233 КЗпП України встановлено 3-місячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який починає свій відлік з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Оскільки позивач станом на момент звернення до суду з цим позовом є діючим військовослужбовцем, то строк звернення до суду на спірні правовідносини не поширюється.
Відтак, заявлене відповідачем клопотання не підлягає застосуванню у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Враховуючи вищенаведене у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі № 380/13490/23 відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р. П. Качур