04 вересня 2024 рокусправа № 380/5135/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в розмірі 102326,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідач має заборгованість перед бюджетом згідно довідки про суму податкового боргу № 2893/5/13-01-13-05-09 від 29.02.2024 становить 102326,06 грн, зокрема, по орендній платі. Позивач зазначив, що заборгованість по орендній платі - 102326,06 грн, виникла на підставі податкових повідомлень-рішень: № 124823-2408-1329 від 31.05.2022 в сумі - 24444,12 грн, № 2601571-2412-1329 від 23.12.2022 року в сумі - 44443,84 грн, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023р. на суму - 33438,10 грн. Стверджує, що на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, відтак позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідних сум.
Ухвалою суду від 05.04.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 04.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 31482 від 23.04.2024) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що з позовними вимогами не погоджується, сума податкового боргу у розмірі 102326,06 грн за оренду земельної ділянки нарахована незаконно, без належних на це підстав, усупереч норм податкового та цивільного кодексів України, земельного законодавства, є незаконною, необґрунтованою та необ'єктивною, значно штучно завищеною. Щодо встановленої ставки орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі вказав, що між відповідачем та Сокальською міською радою має місце спір, який триває з 2019 року по даний час. Повідомив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року по справі № 380/10535/23 постановленим за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської ради про зобов'язання вчинити дії, яке на даний час не вступило у законну силу, передбачено обов'язок Сокальської міської ради вирішити вказаний спір та прийняти відповідне рішення. По суті заявленого позову звернув увагу суду, що до позовної заяви в якості доказу позивачем надано копію податкової вимоги від 20.04.2023 року № 0005882-1305-1301 про необхідність термінової сплати податкового боргу, до якої долучено детальний розрахунок суми податкового боргу 68887,96 гривень, яка вручена відповідачу не була. Стверджує, що податковим повідомленням - рішенням, на яке позивач посилається у довідці про суму податкового боргу № 88297-2412-1329 від 21.03.2023 року податковий орган, який не є суб'єктом цивільно-правових відносин по договору оренди землі у цій справі, фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати шляхом зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в свою чергу є порушенням норм матеріального права та договору. Вказав, що в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року у справі № 380/10535/23 постановленим за позовом відповідача до Сокольської міської ради про зобов'язання вчинити дії, досліджено умови договору оренди землі № 040946101693 від 27.04.2009 року та додаткову угоду про поновлення терміну дії договору від 22.07.2019 року та зазначено, що нова редакція пункту 5 договору в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 222219,24 гривень, яка не змінена та не оспорюється сторонами. Стверджує, що згідно із статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка; земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів проводиться один раз на 5-7 років, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації. Отже, на думку відповідача, податковим органом безпідставно збільшено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з 222219,24 грн до 334381,0 грн та нараховано орендну плату за 2023 рік в розмірі 33438,10 грн (10% нормативної грошової оцінки) в порушення вимог ст. 18 Закону України «Про оцінку земель» в частині строків її проведення - передчасно, без виготовлення технічної документації та без внесення змін Сокальською міською радою до договору оренди в цій частині, отже з перевищенням владних повноважень як контролюючого органу, який не є суб'єктом цивільно-правових відносин по договору оренди землі, що беззаперечно доведено у постанові Верховного суду від 29.08.2019 року у справі № 805/3967/16-а. Враховуючи наведене, вважає таке повідомлення - рішення незаконним, отже не підлягає до виконання та не є доказом по справі про суму податкового боргу. Також вказав, що позивач до довідки про суму податкового боргу і до позовних вимог безпідставно включив повідомлення -рішення № 2601571 -2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022 року про заборгованість, яка виникла у 2020 році та строк позовної давності про стягнення якої минув. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події. Таким чином, на думку відповідача, строк позовної давності сплив у 2023 році, оскільки повідомлення-рішення йому не вручалось. ОСОБА_1 вважає, що усупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства позивачем не доведено свої вимоги про наявність податкового боргу в сумі 102326,06 грн, оскільки відповідно до долучених доказів у справі підтверджено нарахування річних сум в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки 222219,24 грн за 2021-2023 роки в сумі 66665,76 грн. Інших розрахунків чи доказів щодо штучно збільшеної суми боргу не надано.
Окрім цього, стверджує, що позивачем не вжито заходів як контролюючим органом щодо відновлення законності в діяльності Сокольської міської ради та не забезпечено виконання вимог пункту 228.5 статті 288 Податкового кодексу України, якою встановлено, що розмір орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, а для земельних ділянок в межах населеного пункту нормативну грошову оцінку яких проведено у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Отже, відповідно до наведених норм податкового законодавства та згідно із заявами відповідача, що подавались до розгляду сесії Сокальської міської ради про встановлення орендної плати в розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі та які належним чином не розглянуто внаслідок бездіяльності ради, сума річної орендної плати повинна становити 6666,57 грн річних (19999,7 грн за 2021-2023 роки), яка є законною і визнається позивачем. Сокальська міська рада впродовж останніх трьох років в порушення вимог законодавства про місцеве самоврядування, усупереч норм податкового та земельного законодавства, умисно штучно створює дану заборгованість внаслідок ухилення від прийняття рішення, що порушує законні права та інтереси відповідача.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 34429 від 03.05.2024) у якій вказав, що згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану - пункт 2 розділу II Закону № 2120-IX від 15.03.2022). З огляду на те, що з 24.02.2022 в Україні оголошено воєнний стан, стверджує, що строк давності, передбачений статтею 102 Податкового кодексу, не закінчився. Крім того зазначив, що на адресу відповідача надіслано податкову вимогу від 20.04.2023 № 0005882-1305- 1301, однак відповідач заперечує факт отримання такої. Вважає, що на момент звернення з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду, інформації щодо оскарження винесених податкових-повідомлень рішень на адресу ГУ ДПС у Львівській області не надходило. На даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін). Просив позов задовольнити.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Відповідач - фізична особа ОСОБА_1 , відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про суму податкового боргу платника податків фізичної особи ОСОБА_1 , виданою Головним управлінням ДПС у Львівській області № 2893/13-01-05-09 від 29.02.2024 податковий борг відповідача по орендній платі з фізичних осіб складає 102326,06 грн.
Вказана сума боргу виникла на підставі податкових повідомлень-рішень № 124823-2408-1329 від 31.05.2022 на суму 24444,12 грн, № 2601571-2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022 на суму 44443,84 грн, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023 на суму 33438,10 грн.
Докази сплати зазначених сум в матеріалах справи відсутні.
Також із метою погашення заборгованості податковим органом прийнято податкову вимогу форми “Ф» від 20.04.2023 № 0005882-1305-1301, яка була надіслана ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 . Конверт із вказаною вимогою за ШКІ № 7900072099440 повернувся на адресу контролюючого органу із відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».
Оскільки борг у сумі 102326,06 грн, який виник на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень, самостійно відповідачем не сплачено, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Суд при вирішенні спору по суті керується таким.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Норми, встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем винесено відповідачу податкові повідомлення-рішення № 124823-2408-1329 від 31.05.2022, № 2601571-2412-1329/2020-2021 від 23.12.2022, № 88297-2412-1329 від 21.03.2023. Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані контролюючим органом ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації та вручені відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень за ШКІ № 7900068694350, № 7900072045323, № 8000118140493.
Докази оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні. Тому суд критично оцінює доводи відповідача про неправомірність винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, суд зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 380/10535/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Сокальської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Зобов'язано Сокальську міську раду Львівської області повторно з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2022 та прийняти відповідно до вимог Земельного кодексу України рішення «Про зменшення відсоткової орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 10.06.2009 по АДРЕСА_2 , гр. Карпов» або про відмову у його задоволенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сокальської міської ради Львівської області 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. сплаченого судового збору.
Суд звертає увагу на те, що предметом дослідження у межах цієї справи є наявність підстав для стягнення податкового боргу у справ. У той же час, в межах справи № 380/10535/23 судом досліджувалося питання правомірності розгляду заяви в порядку визначеному законом та прийняти рішення “Про зменшення відсоткової орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 10.06.2009 року по АДРЕСА_2 » та внесення змін до п. 2 рішення Сокальської міської ради Львівської області сесії скликання № 761 від 26.06.2019 “Про надання дозволу на поновлення договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 » в частині встановлення річної орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.
Крім того, у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 у справі № 380/10535/23, судом встановлено, що згідно з витягом з протоколу ІІ пленарного засідання чергової ХХХ сесії VIII скликання Сокальської міської ради Львівської області від 07.02.2023 рішення за заявою ОСОБА_1 від 02.11.2022 не прийнято. Зазначений проєкт набрав 13 голосів “за», 0 голосів “проти», 5 - “утримались», 17 не голосували. Таким чином, відповідачем не прийнято ані рішення “Про зменшення відсоткової орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 10.06.2009 по АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_2 », ані про відмову у задоволенні заяви позивача. Вказані обставини додаткового підтверджуються витягом з протоколу засідання XXXIV сесії VIII скликання Сокальської міської ради Львівської області від 14.07.2023 відповідно до якого рішення “Про відмову у зменшенні відсоткової ставки орендної плати за орендовану земельну ділянку гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 » не прийнято, оскільки таке набрало лише 15 голосів “за». Суд у рішенні від 29.03.2024 у справі № 380/10535/23 зазначив, що “утримання» від голосування за проект рішення, який розглядається на сесії ради розцінюється як ухилення від прийняття рішення. В протоколі від 07.02.2023 ІІ пленарного засідання чергової ХХХ сесії VIII скликання Сокальської міської ради Львівської області відсутні зауваження щодо питання, яке розглядалося, що є порушенням прав та інтересів позивача. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно з урахуванням висновків суду, розглянути заяву позивача від 02.11.2022 та прийняти, відповідно до вимог Земельного кодексу України рішення “Про зменшення відсоткової орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 10.06.2009 по АДРЕСА_2 , гр. Карпов» або про відмову у його задоволенні.
Таким чином, судом у справі № 380/10535/23 не визначено правомірності чи безпідставності прийняття рішення податковим органом про нарахування податкового зобов'язання, а тому доводи відповідача про наявність спору у межах справи № 380/10535/23 не впливає на вирішення цієї справи.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України позивачем надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 20.04.2023 № 0005882-1305-1301 на адресу відповідача рекомендованим з повідомленням про вручення відправленням за ШКІ № 7900072099440, яке повернулося на адресу податкового органу з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання».
Судом також встановлено, що доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги сторонами не надано.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, то в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ця сума набула статусу податкового боргу.
Згідно з п. 4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VІІІ від 21.12.2016 з урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX від 16.01.2020, внесено зміни до Податкового кодексу України та ст. 19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, суд звертає увагу на таке.
Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану - пункт 2 розділу II Закону № 2120-IX від 15.03.2022).
На підставі Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента» «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який діє і на час вирішення справи.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою постановлено внести зміни до статті 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 102.9 ст. 102 Податкового кодексу України передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 102326,06 грн в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 102326 (сто дві тисячі триста двадцять шість) грн 06 коп.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Р.П. Качур