Справа №380/16950/24
про забезпечення позову
03 вересня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді О.Желік, розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича до Головного управління ДПС у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 3979 від 01.08.2024;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області на підставі незаконності рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 3979 від 01.08.2024, виключити ТОВ «Імені Маркіяна Шашкевича» з переліку ризикових платників податків.
Ухвалою судді від 14.08.2024 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
02.09.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить суд зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «Імені Маркіяна Шашкевича» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість №3979 від 01.08.2024 до набрання законної сили рішенням суду.
Заява обґрунтована тим, що прийняття оскаржуваного рішення створює перешкоди в господарській діяльності всіх контрагентів. До ТОВ «Імені Маркіяна Шашкевича» звернулись із претензіями щодо безпідставного блокування накладних ТОВ «Буське СНП» з претензією № 4/2 від 24.07.2024. З контрагентом ТОВ «Буське СНП» заблоковані накладні № 26, 27 від 18.12.2023, накладні № 28, 29, 30, 31 від 19.12.2023, накладні № 32, 33 від 20.12.2023. У всіх у квитанції про зупинення реєстрації накладних зазначено однакову підставу: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)».
Так, представник зазначив, що з контрагентом ПП «Агрофірма «Лугове» заблокована накладна № 35 від 31.12.2023 з аналогічної підстави: «ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)». ТОВ «Галич Екофрукт» звернулось із претензією від 03.06.2024, щодо перешкод пов'язаних із віднесенням позивача до переліку ризикових та як наслідок, неможливістю подальшого виконання договірних зобов'язань до моменту виключення позивача з переліку ризикових платників податків. Компанія «Кернел-Трейд» змушена судитись про розблокування податкових накладних по взаємовідносинах із позивачем, - справа 160/31872/23, що унеможливлює майбутні поставки продукції. ТОВ «Кременчанка» з котрим укладено та виконується договір поставки сільськогосподарської продукції № СГ-Р/196, не проводить повного розрахунку за поставлену продукцію, оскільки, згідно умов договору та специфікації № 1 від 22.07.2024 (пункт 8) оплата здійснюється у розмірі 86% вартості поставленої продукції після поставки, а 14% вартості продукції оплачується протягом 2-х робочих днів з моменту реєстрації податкової накладної. Крім того, договором в пунктах 6.9 і 6.10 передбачено неустойку за несвоєчасну реєстрацію/не реєстрацію податкових накладних. На виконання зазначеного вище договору було поставлено сільськогосподарську продукцію - Ріпак 1 класу врожаю 2024 року, і на виконання вимог Податкового кодексу подано на реєстрацію податкову накладну № 4 від 25.07.2024, проте, реєстрацію податкової накладної було заблоковано через перебування позивача в переліку ризикових. Несвоєчасна реєстрація податкових накладних, згідно договору № СГ-Р/196 та специфікації до нього тягне за собою неоплату 14% вартості поставленої позивачем продукції та застосування неустойки в розмірі 14% від вартості поставленого товару. Аналогічні умови оплати передбачає договір із ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» № З.047 від 22.07.2024 та специфікація № 1 до договору. Так в пункті 4 Специфікації № 1 передбачено, що 86% вартості поставленої продукції після поставки, а 14% вартості продукції оплачується протягом 2-х банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної та надання інших документів згідно договору. В договорі із ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» також передбачено відповідальність за несвоєчасну реєстрацію/не реєстрацію податкових накладних у пунктах 7.12-7.14. Такі умови договорів поставки сільськогосподарської продукції є звичними для сільгоспвиробників та трейдингових компаній, а відсутність можливості реєструвати податкові накладні фактично зупиняє можливість виконання як раніше укладених договорів так і підписання договорів з новими контрагентами.
Як зазначає представник, деякі компанії повідомляють про припинення оплати відвантаженого товару, інші вимагають компенсувати вартість заблокованого податкового кредиту з ПДВ. ТОВ «Прімаойл» взагалі відмовилось від постачання паливо-мастильних матеріалів, мотивувавши це перебуванням ТОВ «Імені Маркіяна Шашкевича» в переліку ризикових платників податків. Прийняття такого очевидно безпідставного та протиправного рішення фактично блокує роботу заявника та створює суттєву загрозу нормальної роботи його контрагентів. Ще частина контрагентів відмовляється від укладення договорів мотивуючи свої дії перебуванням позивача в переліку ризикових. ТОВ «Імені Маркіяна Шашкевича» звернулось із позовом про визнання рішення № 3979 від 01.08.2024 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправним і зобов'язання вчинити дії внаслідок протиправності рішення - виключити ТОВ «Імені Маркіяна Шашкевича» з переліку ризикових платників податків. Проте, судовий розгляд справи є досить тривалим та становить щонайменше 4-6 місяці, і протягом цього часу робота позивача фактично є заблокованою.
Також у заяві вказано, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами і, як наслідок, займатись господарською діяльністю та застосування контрагентами позивача штрафних санкцій відповідно до умов договорів. Таким чином, на думку позивача, вказані підстави застосування заходів забезпечення позову у своїй сукупності доводять необхідність тимчасового зупинення дії оскаржуваного рішення. Припинення діяльності підприємства та неотримання прибутку призведе до того, що у позивача будуть відсутні кошти на виплату заробітної плати, сплати митних та податкових платежів.
Окрім того представник вказав, що оскаржувані рішення самі по собі значно погіршують правове становище позивача, такі наслідки несуть для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується. Невжиття заходів забезпечення позову тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, які мають негативний характер для позивача з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на підприємство покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами. Наслідком цього є неотримання позивачем прибутку, а відтак невжиття заходів забезпечення позову може спричинити припинення діяльності позивача.
Насамкінець представник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності позивача.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Положенням пункту 1 частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.
Судом встановлено, що предметом спору в цій справі є визнання протиправним та скасування рішення від 01.08.2024 №3979 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича критеріям ризиковості платника податку, а також зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд також враховує положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до пункту 201.16 статті 216 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, пунктом 6 Порядку № 1165 також передбачено, що комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, та вказаною формою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, за приписами пункту 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку тягне правові наслідки для платника податків та може бути оскаржене у судовому порядку (у випадку прийняття судом відповідного рішення про задоволення позову, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку).
Додатком 1 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно із пунктом 10, підпунктом 2 пункту 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Таким чином, рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пунктів 6, 10, підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, є підставою для безумовного зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних / розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, сам по собі факт прийняття вказаного рішення покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З урахуванням зазначеного, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки факт віднесення позивача до переліку ризикових платників податків згідно із оскаржуваними рішеннями зумовило настання для нього негативних наслідків у вигляді зупинення реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що передбачає покладення додаткового обов'язку щодо надання пояснень та документів по кожній податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, призводить до збільшення строку їх реєстрації, що також негативно впливає на господарську діяльність позивача та його взаємовідносини із контрагентами, ставить під загрозу здійснення господарської діяльності через розірвання ділових відносин з контрагентами.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі №120/9931/22 від 29 червня 2023 року.
Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд також виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення заподіяна заявнику шкода внаслідок зупинення господарської діяльності товариства, у зв'язку з неможливістю реєстрації податкових накладних при реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності з урахуванням введення воєнного стану, що зумовило погіршення ведення бізнесу, призведе до значних зусиль та витрат.
Крім того, суд враховує і ту обставину, що спірне рішення впливає на права та обов'язки не тільки заявника, а і його контрагентів, оскільки у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контрагенти заявника позбавлені можливості формувати податковий кредит, що свідчить про те, що у разі задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича, без вжиття заходів забезпечення позову, поновлення оспорюваних прав заявника, в тому числі і щодо реєстрації податкових накладних, може бути ускладнено.
При вирішенні заяви про забезпечення позову судом враховано правові висновки Верховного Суду у постановах №420/10012/22 від 27.09.2023, №160/24752/23 від 28.02.2024.
Заходи забезпечення позову щодо зупинення дії оскаржуваного рішення, про вжиття яких у заяві просить позивач, відповідають предмету позову, водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення оскаржуваного рішення відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи.
Суд також враховує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Враховуючи обґрунтованість заяви про забезпечення позову, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані до заяви докази, суд дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №3979 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича критеріям ризиковості платника податку до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін та враховуючи наявність зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд, -
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.08.2024 №3979 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю імені Маркіяна Шашкевича критеріям ризиковості платника податку до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до ч. 2 ст. 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суд відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову.
Суддя Желік О.М.