29 серпня 2024 року № 320/28846/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Банк Камбіо» в особі Фонду гарантування
вкладів фізичних осіб
до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального
міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Банк Камбіо» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позивач) із позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 70620915 від 28.12.2022, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калюжним Є.Д., в порядку примусового виконання виконавчого документу - Постанови № 62588950, виданої 16.07.2020 Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути виконавчий документ стягувану без прийняття до виконання та виключити з Єдиного реєстру боржників відомості стосовно боржника - Уповноваженої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» ОСОБА_1 , адреса: вул. Драгомирова / Підвисоцького, 10/10, код ЄДРПОУ боржника 26549700, які внесені на підставі виконавчого провадження ВП 70620915 від 28.12.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним відповідачу направлено заяву про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" та вжиття всіх заходів, передбачених частиною першою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у 2015 році Національним банком України прийнято постанову №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №46 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (ПАТ "Банк Камбіо") та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Також позивач посилається на приписи статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, а відтак позивач стверджує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки не вчинено дії на виконання приписів чинного законодавства України щодо закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/28846/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.12.2022 відкрито виконавче провадження №70620915 з виконання постанови №62588950, виданої 16.07.2020 Шевченківським ВДВС у м. Києві Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» витрат у розмірі 18 892 грн.
Боржником у вказаному виконавчому провадженні зазначено - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», адреса: м. Київ, вул. Драгомирова/Підвисоцького 10/10, код ЄДРПОУ 26549700.
Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся з позовом до суду про визнання її протиправною та скасування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі- Закон №1404-VIII, в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 5 частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону №1404-VIII.
Згідно частини першої статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Частиною першою статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до положень частини другої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII, виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Наведене в сукупності свідчить про те, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому, на стадії вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець перевіряє виконавчий документ на відповідність його вимогам, визначеним частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII.
Пунктами 4, 11 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
Таким чином, у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, виконавче провадження щодо примусового виконання рішення суду щодо саме боржника, яким є банк, не може здійснюватися.
Підстави для закінчення виконавчого провадження наведені у статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Перелік вказаних підстав для закінчення виконавчого провадження є вичерпним. При цьому, кожна з таких обставин є самостійною та достатньою підставою для закінчення виконавчого провадження.
Згідно частини другої статті 39 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Як зазначено позивачем, у державного виконавця відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження з огляду на відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», від імені якого виступає Уповноважена особа, зазначена як боржник у виконавчому провадженні ВП № 70620915 від 28.12.2022.
Так, боржником за вказаним виконавчим документом є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо».
Також, позивач вказує, що зазначення у виконавчому документі боржником Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» ОСОБА_1 при наявності у виконавчому документі найменування та коду ЄДРПОУ неплатоспроможного банку не змінює суті самого виконавчого документа, який стосується юридичної особи та є цілком коректним, оскільки, на виконання частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, Уповноважена особа Фонду виступає від імені та в інтересах цього неплатоспроможного банку.
Однак, суд не погоджується з вищевказаними доводами позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» під банком розуміється юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою особою Фонду є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Таким чином, уповноважена особа в певних випадках діє від імені держави (Фонду), в інших випадках, що стосується діяльності банку під час ліквідації, як посадова особа банку, його представник.
Як вбачається з наданої позивачем до позовної заяви Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» є ОСОБА_2 (Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).
Оскільки, боржником за виконавчим документом є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо», а не ПАТ «Банк Камбіо», у державного виконавця були наявні законні підстави для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №70620915 відповідно до вимог статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для відкриття виконавчого провадження №70620915 є постанова №62588950 від 16.07.2020, видана Шевченківським ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення витрат у розмірі 18 892 грн.
В силу приписів Закону № 1404-VIII, постанова Шевченківського ВДВС від 28.12.2022 № 70620915 про стягнення витрат у розмірі 18 892 грн з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенко В.І. є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню.
При цьому, суд враховує, що «банк» та «уповноважена особа Фонду» є різними суб'єктами правовідносин в системі гарантування вкладів фізичних осіб, з огляду на що ототожнення вказаних понять не допускається, а вказані особи не можуть ототожнюватись в межах виконавчого провадження, як одна особа.
Вказане свідчить про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування спірної постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.12.2022 ВП №70620915.
Посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі № 640/20486/21 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 у справі № 909/1506/18 суд не приймає до уваги, оскільки дані судові рішення, відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, не є джерелом права, що застосовуються судом при вирішенні справ та, виходячи з норм частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України його висновки не є обов'язковими для врахування.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Банк Камбіо» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.