29 серпня 2024 року № 320/34541/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Київській області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу ,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області (далі - позивач) із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 14 219,26 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем обліковується заборгованість за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) у сумі 14 219,26 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/34541/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 є платником податків та зборів і знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області.
Станом на момент звернення до суду відповідач має заборгованість за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 14 219,26 грн.
Зазначена заборгованість виникла на підставі самостійно нарахованого платником зобов'язання відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 30.05.2023 року № 0005853-1308-1036, яка була направлена поштою та отримана відповідачем.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Зазначена заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі самостійно нарахованого платником зобов'язання відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2022 рік.
Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Контролюючим органом були вжиті заходи по стягненню податкового боргу, а саме, сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 30.05.2023 року № 0005853-1308-103.
Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що грошове зобов'язання в сумі 14 219,26 грн є узгодженим.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд звертає увагу відповідача, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов'язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу.
Дослідженню підлягають виключно ті питання, що стосуються узгодження грошового зобов'язання та наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість примусового стягнення податкового боргу (несплата податкового боргу після отримання податкової вимоги).
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву або доказів сплати в добровільному порядку відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у сумі 14 219,26 грн не надав, суд доходить висновку, що сума вказаної заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано. Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позов у встановлений судом строк.
Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати належних роботодавцю страхових внесків, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд у цій справі не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок погашення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 14 219,26 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.