ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" вересня 2024 р. справа № 300/4800/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції вислугу років в Державній службі України з надзвичайних ситуацій в період з 16.08.2009 по 25.03.2016 відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію»;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у Державній службі України з надзвичайних ситуацій в період з 16.08.2009 по 25.03.2016, яка згідно із послужним списком у календарному обчисленні становить 6 років 7 місяців 9 днів;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», починаючи з дати зарахування на службу до Національної поліції України, з подальшим виплатами надбавками за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій з 16.08.2009 по 25.03.2016. З 28.08.2017 позивача було призначено на посаду поліцейського роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. 20.05.2024 позивач звернувся із рапортом щодо надання інформації про незарахування вислуги років у ДСНС до стажу служби в поліції. Відповідач листом від 04.06.2024 №7218-2024 повідомив про те, що відповідно до частин 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» служба в ДСНС не зараховується до стажу служби в поліції. Позивач вважає, що вказані періоди служби підлягають зарахуванню до стажу служби в поліції, оскільки служба в ДСНС має такий правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ на посадах рядового і начальницького складу та входить до системи органів внутрішніх справ МВС України, як і Національна поліція України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
01.07.2024 на адресу суду від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву на позовну заяву представниця відповідача зазначає, що служба в ДСНС відсутня у переліку статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції. Відтак, представниця відповідача вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Департаменту патрульної поліції зарахувати стаж служби у ДСНС до стажу служби в поліції є безпідставним та не підлягають задоволенню.
Дослідивши докази та письмові пояснення, наявні у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 у період з 16.08.2009 по 25.03.2016 проходив службу на посадах в підрозділах МНС, ДСНС України. Йому були присвоєні спеціальні звання начальницького складу податкової міліції: рядовий служби цивільного захисту, лейтенант служби ЦЗ, старший лейтенант служби ЦЗ, що підтверджується послужним списком за особистим №3367603913 та довідкою від 16.02.2023 №18, виданою Головним управлінням ДСНС України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (а.с.7-17).
З 28.08.2017 ОСОБА_1 проходив службу на посаді поліцейського роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції України.
На звернення ОСОБА_1 від 20.05.2024., відповідач листом від 04.06.2024 №7218-2024 повідомив позивача про те, що ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліції» містить вичерпний перелік посад (видів служби) та періодів роботи в органах і установах, служба в яких зараховується до стажу служби в поліції. У вказано переліку відсутня служба в Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Відтак, законні підстави для зарахування до стажу служби в поліції службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій відсутні (а.с. 5-6).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування стажу служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій до стажу служби в поліції відповідно до статті 78 Закону України "Про Національну поліцію", позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2, 6 статті 43 Конституції України визначено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 1 статті 60 Закону встановлено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статті 78 цього Закону стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а також служба в самій поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду.
За приписами частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 КЦЗ України).
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Не зважаючи на те, що, дійсно, служба цивільного захисту та військова служба є різними видами державної служби особливого характеру, а в чинному законодавстві прямо не вказано, що служба у органах та підрозділах цивільного захисту є військовою службою, суд, зазначає, що саме такою "прогалиною" в законодавстві є той факт, що відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу Збройних Сил України та Цивільній обороні України, і немає посилань на службу в органах цивільного захисту, яка має аналогічний правовий статус і виконує аналогічні обов'язки з органами Цивільної оборони України.
Частинами 1-4 ст.101 Кодексу цивільного захисту України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом. Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.08.2023 по справі №633/195/17.
Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з послужного списку позивача ІН №3367603913, останній проходив службу з 16.08.2009 по 25.03.2016 в органах МНС, ДСНС України відповідно до Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №629 (яке було чинним на момент проходження служби позивачем в органах МНС України).
Згідно з даним Положенням, звільнення із служби осіб рядового і начальницького складу проводиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» і за станом здоров'я придатні до військової служби та у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», або визнані військово лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби, з виключенням з військового обліку.
Відповідно до пункту 56 постанови №629 особи рядового і начальницького складу можуть бути направлені для подальшого проходження служби з виключенням з кадрів МНС до військових формувань і правоохоронних органів. А тому, служба позивача передбачає спеціальний порядок її проходження та звільнення з неї.
Крім цього, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб служби цивільного захисту та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Період роботи позивача в Державній службі України з надзвичайних ситуацій є військовою службою в органах цивільного захисту, а тому має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, та повинна зараховуватися до служби в органах внутрішніх справ, а в подальшому до стажу служби в поліції.
З аналізу матеріалів справи та норм права, суд дійшов висновку, що позивач у період з 16.08.2009 по 25.03.2016 служив у підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що входили у систему цивільної оборони відповідно до Закону України від 03.02.1993 № 2974-XII «Про Цивільну оборону України» (втратив чинність 01.07.2013), Кодексу цивільного захисту України, тому враховуючи вищевказане, на нього поширюється дія п.2 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII, згідно з яким військова служба в Цивільній обороні України зараховується до стажу служби в поліції, чого відповідачем зроблено не було.
Крім того, на даний час, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ, оскільки вона є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності, а тому перебування на службі в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій зараховується до стажу служби в Національній поліції також на підставі п.3 ч.2 ст.78 Закону №580-VIII.
З метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції вислуги років в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у період з 16.08.2009 по 25.03.2016 відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» та зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у Державній службі України з надзвичайних ситуацій в період з 16.08.2009 по 25.03.2016 та провести перерахунок вислуги років відповідно до положень статті 78 Закону України “Про національну поліцію», починаючи з дати зарахування на службу до Національної поліції України..
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стосовно зарахування ОСОБА_1 вислуги років в Державній службі України з надзвичайних ситуацій до стажу служби в поліції у визначеному ним календарному обчисленні 6 років 7 місяців 9 днів (за послужним списком) та з подальшими виплатами надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, то такі вимоги задоволенню не підлягають як передчасні та такі, що звернені на майбутнє, оскільки судовому захисту підлягають тільки порушені права. Крім того, повноваження щодо обчислення стажу служби покладено на відповідача, який на час розгляду цієї справи не здійснював таке обчислення, заперечуючи в цілому право позивача на зарахування до стажу служби у поліції стажу служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у період з 16.08.2009 по 25.03.2016, відтак спір з приводу визначення конкретного розміру стажу позивача за вказаний період між сторонами та подальшої виплати надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки відсутній.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1 - 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України)
Отже, до стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1090,08 грн (90%), понесення яких підтверджується квитанцією від 13.06.2024, яка міститься серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу служби в поліції вислугу років в Державній службі України з надзвичайних ситуацій в період з 16.08.2009 по 25.03.2016 відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію».
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до стажу служби у поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років у Державній службі України з надзвичайних ситуацій у період з 16.08.2009 по 25.03.2016.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ) здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до положень ст. 78 Закону України “Про Національну поліцію», починаючи з дати зарахування на службу до Національної поліції України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений ним судовий збір в розмірі 1090,08 грн (одна тисяча дев'яносто гривень вісім копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Гомельчук С.В.