03 вересня 2024 року (16:30)Справа № 280/5913/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
25.06.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05.06.2024 №984 о/с «По особовому складу» в частині звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Запорізькій області зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 07.05.2024 №257 «Про застосування до працівника УПП в Запорізькій області ДПП дисциплінарного стягнення» сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Запорізькій області у вигляді звільнення із служби в поліції;
поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Запорізькій області;
стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 червня 2024 року до поновлення на роботі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що позивача звільнено зі служби поліції та позивач не погоджується із застосуванням щодо нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Так у позові зазначає, що відповідачем не проведено належного службового розслідування, чим порушено вимоги ч. ч. 1, 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту та п.п. 1, 4 розділу 5 Порядку, а саме, не було зібрано й перевірено відомості про обставини, що мають значення для справи, комісією не були досліджені та прийняті до уваги, висновки досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023080000000092 щодо непричетності ОСОБА_1 до вчиненого злочину, не надано належної оцінки достовірності даних, викладених в листі Запорізької обласної прокуратури, а тому, на думку позивача, відповідачем не доведено порушення ОСОБА_1 присяги поліцейського, обмежень та заборон, пов'язаних зі службою в поліції та вчинення інших дій, які б підривали авторитет Національної поліції України. Зазначає, що оскаржуваними наказами позивач підданий дисциплінарному стягненню у виді звільнення із служби в поліції, проте такі накази є незаконними, оскільки ґрунтуються на матеріалах службового розслідування проведеного не об'єктивно та упереджено, з викривленням дійсних обставин, нібито, невиконання ОСОБА_1 обов'язків поліцейського. Також посилається на те, що у кримінальному провадженні №42023080000000092 щодо позивача не приймалось жодного процесуального та позивач має статус свідка. Посилається на неузгодженість документів службового розслідування та на відсутність деяких документів, зокрема, Висновку про результати медичного огляду ОСОБА_1 щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння за 11.01.2024. Також зауважує, що переконливі факти порушення позивачем присяги поліцейського не встановлені і в тексті висновку не наведені. З цього приводу відповідних доказів службовим розслідуванням здобуто не було. Висновок ґрунтується лише на тому, що згідно листа Запорізької обласної прокуратури досудовим розслідуванням встановлено про факт обізнаності ОСОБА_1 про причетність ОСОБА_2 до незаконного збуту наркотичних засобів, а отже з цього встановлено, що ОСОБА_1 знав ОСОБА_2 та спілкувався з ним засобами зв'язку. Позивач вважає подібний висновок надуманим. Також зазначає, що замість вжиття відповідних заходів, комісія вдалась до копіювання та формального перенесення до висновку службового розслідування від 21.04.2024 цілих абзаців із попереднього висновку службового розслідування від 07.12.2023. Також посилається на суперечливість у висновках службових розслідувань від 07.12.2023 та від 21.04.2024 та зауважує, у п. 3.2. Висновку службового розслідування від 07.12.2023 було зазначено, що питання притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності має бути розглянуте після прийняття рішення компетентними органами, проте на час завершення службового розслідування від 21.04.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 було завершено, обвинувальний акт передано до суду, іншим працівник поліції підозра не оголошувалась. Відтак, призначення службового розслідування щодо ОСОБА_1 за наказом УПП в Запорізькій області від 26.03.2024 №74 входить суперечить п. 3.2. Висновку службового розслідування від 07.12.2023, який затверджено посадовою особою поліції вищого рівня. З урахуванням викладеного просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 01.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами та 09.07.2024 подав відзив на позовну заяву (вх.№31902), у якому зазначив, що з матеріалів службового розслідування встановлено, що у ході проведення досудового розслідування за кримінальним провадженням №42023080000000092 від 05.09.2023 за частиною другою статті 307, частиною першою статті 263 та частиною першою статті 310 Кримінального кодексу України установлені факти обізнаності про причетність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , до незаконного обігу наркотичних засобів, сержанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом огляду мобільного телефону, вилученого в ході обшуку, який належить підозрюваному ОСОБА_2 та проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями, якими зафіксовані телефонні розмови підозрюваного ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Зазначає, що сержант поліції ОСОБА_4 та сержант поліції ОСОБА_1 порушили зобов'язання поліцейського сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Крім того, зазначена бездіяльність ОСОБА_1 призвела до репутаційної втрати Національної поліції України. Під час службового розслідування встановлено, що сержант поліції ОСОБА_4 та сержант поліції ОСОБА_1 , підривають авторитет Національної поліції України, своїми діями (бездіяльністю) допустили обставини, під час яких у ході проведення досудового розслідування установлені факти обізнаності про причетність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , до незаконного обігу наркотичних засобів. Зважаючи на викладене, зазначає, що позивачем учинено дисциплінарний проступок, який суперечить покладеним на нього обов'язкам та є несумісним з подальшим проходженням служби. Зазначає, що при звільнені ОСОБА_1 службове розслідування було проведено належним чином, з дотримання усіх вимог Дисциплінарного статуту та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
У період часу з 01.08.2024 по 30.08.2024 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2024 № 02-35/24/68, яка міститься в матеріалах справи, у зв'язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано 03.09.2024.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач проходив службу у Національній поліції України на посаді поліцейського взводу №2 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області з 2021 року.
Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 08.11.2023 №2285 призначено службове розслідування за фактом унесення відомостей до ЄДРДР від 05.09.2023 №42023080000000092 за частиною другою статті 307, частиною першою статті 263 та частиною першою статті 310 Кримінального кодексу України (а.с.17-19, т. 1).
Відповідно до п. 3 вказаного наказу, позивача на період розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків.
Висновок службового розслідування затверджений 07.12.2023. Відповідно до вказаного висновку вирішено питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 розглянути після прийняття рішення компетентними органами (а.с.23-46, т.1).
Також, відповідно до наказу ДПП від 07.12.2023 №2495, позивач допущений до виконання службових обов'язків за займаною посадою (а.с.19-20, т. 1).
14.02.2024 на адресу Управління патрульної поліції в Запорізькій області надійшов лист Запорізької обласної прокуратури (вх. №2144) щодо установлених у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023080000000092 фактів обізнаності співробітників Управління патрульної поліції, у тому числі і ОСОБА_1 , про причетність інспектора Управління патрульної поліції ОСОБА_2. до незаконного обігу наркотичних засобів, а також факти можливого вживання наркотичних засобів, у тому числі і позивачем (а.с.120-121, т.1).
На підставі вказаного листа Запорізької обласної прокуратури, старшим інспектором з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Запорізькій області ДПП на ім'я начальника УПП в Запорізькій області оформлено доповідну записку від 26.03.2024 (а.с.129, т.1).
Начальником Управління патрульної поліції 26.03.2024 прийнятий наказ №74 «Про призначення службового розслідування та утворенні дисциплінарної комісії» (а.с.127, т.1).
Строк проведення службового розслідування продовжувався наказом від 08.04.2024 №81 (а.с.130, т.1).
За результатами службового розслідування складений Висновок службового розслідування, який затверджений начальником УПП в Запорізькій області ДПП 21.04.2024.
У ході службового розслідування встановлено та у висновку службового розслідування зафіксоване наступне (а.с.131-143, т.1):
«…08.11.2023 працівниками прокуратури Запорізької області, Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань на підставі Ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматова Е. від 02.11.2023 проведено обшуки за місцем мешкання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора взводу №2 роти №2 батальйону № 1 УПП в Запорізькій області ДПП за адресою мешкання: АДРЕСА_2 . Слідчі дії проводилися у ОСОБА_2 , як у підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 ККУ, по кримінальному провадженню № 42023080000000092, унесеному до ЄРДР 05.09.2023. ОСОБА_2 затриманий в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
У рамках цього ж кримінального провадження були проведені обшуки за місцем мешкання наступних працівників УПП в Запорізькій області ДПП:
…- сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП за адресою мешкання: АДРЕСА_3. В ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 заборонених речей не виявлено, не затримувався. В рамках кримінального провадження вилучений мобільний телефон разом з сім-картою мобільного оператора «Vodafone» НОМЕР_2 . Пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - результат негативний.
В Ухвалі слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматова Е. від 02.11.2023 (єдиний унікальний номер справи 333/9761/23, номер провадження 1- кс/333/3433/23) зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у незаконному виробництві, виготовленні, зберіганні з метою збуту наркотичного засобу марихуана…
… Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у продажі наркотичних засобів іншим працівникам патрульної поліції, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
За встановленими досудовим розслідуванням даними, наркотичний засіб марихуана, отриманий від ОСОБА_2 , ОСОБА_4 зберігає у транспортному засобі марки HYUNDAI SONATA, номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , яка є матір'ю дружини ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 .
Відповідно до змісту Ухвали, вищезазначене повністю підтверджується проведеними слідчими (розшуковими) діями та негласними слідчими (розшуковими) діями.
За вказаним фактом відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 08.11.2023 № 2285 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» проведено службове розслідування у ході якого, під час моніторингу мережі Інтернет, у месседжері Telegram, в групі з вільним доступом під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виявлено критичну публікацію, яка набрала значний суспільний резонанс.
У публікації зазначено «Запоріжжя: Патрульні організували незаконне виробництво марихуани - збували серед колег та цивільних. ДБР викрило Інспектора УПП в Запорізькій області, який за попередньою змовою з групою осіб, організував незаконне виготовлення та розповсюдження наркотичних засобів серед співробітників УПП в Запорізькій області та цивільних осіб. Правоохоронці затримали поліціянта під час збуту наркотиків.
Під час обшуків вилучили наркотичні засоби підготовлені для подальшого збуту наркозалежним, обладнання необхідне для вирощування марихуани, а також кущі марихуани…
… Під час службового розслідування встановлено, що відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закладу охорони здоров'я КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради від 08.11.2023 № 10239 - ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп'яніння…
…у ході даного службового розслідування був опитаний поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області сержант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , освіта базова вища, в ОВС не служив, в Національній поліції України з 13.10.2021, на займаній посаді з 13.10.2021, дисциплінарних стягнень не має, характеристика посередня, у своєму письмовому поясненні зазначив наступне:
- на запитання «Чи користується він додатком Telegram?», ОСОБА_1 відповів: «Так, додатком Telegram він користується».
- на запитання «Який номер він використовує у додатку Telegram?», ОСОБА_1 відповів: « НОМЕР_5 ».
- на запитання « Ваші пояснення з приводу переписки 11.08.2023 у додатку Telegram користувача « ОСОБА_2 » з номером НОМЕР_6 з іменем користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з користувачем « ІНФОРМАЦІЯ_4» з номером НОМЕР_2 », ОСОБА_1 зазначив: «Жодного разу він не вів переписку з ОСОБА_2 і тим паче 11.08.2023 також не переписувався із ним».
- У своїх поясненнях ОСОБА_1 також зазначає, що прокоментувати переписку з ОСОБА_2 легко , тому що він не переписувався із ОСОБА_2 ОСОБА_1 не відомо походження скріншотів стосовно переписки. ОСОБА_1 наголошує, що він ніколи не переписувався та не буде переписуватись із ОСОБА_2 , його не знав та не знає, нічого в нього не брав та не купляв, наркотичні засоби не вживає…
..З досліджених матеріалів службового розслідування встановлено, що у ході проведення досудового розслідування за кримінальним провадженням №42023080000000092 від 05.09.2023 за частиною другою статті 307, частиною першою статті 263 та частиною першою статті 310 Кримінального кодексу України установлені факти обізнаності про причетність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , до незаконного обігу наркотичних засобів, сержанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_1, що підтверджується протоколом огляду мобільного телефону, вилученого в ході обшуку квартири АДРЕСА_2 , який належить підозрюваному ОСОБА_2 та проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями, якими зафіксовані телефонні розмови підозрюваного ОСОБА_2 та ОСОБА_4 …
… Таким чином, сержант поліції ОСОБА_4 та сержант поліції ОСОБА_1 порушили зобов'язання поліцейського сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Крім того, дисциплінарна комісія вважає, що зазначена бездіяльність сержанта поліції ОСОБА_4 та сержанта поліції ОСОБА_1 призвела до репутаційної втрати Національної поліції України, як органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки.
Під час службового розслідування встановлено, що сержант поліції ОСОБА_4 та сержант поліції ОСОБА_1 , як поліцейські зобов'язані неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, обмежень та заборон, пов'язаних зі службою в поліції, визначених законодавством України, не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання поліцейського, підривають авторитет Національної поліції України, своїми діями (бездіяльністю) допустили обставини, під час яких у ході проведення досудового розслідування установлені факти обізнаності про причетність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , до незаконного обігу наркотичних засобів.
Зважаючи на викладене, сержантом поліції ОСОБА_4 та сержантом поліції ОСОБА_1 учинено дисциплінарний проступок, який суперечить покладеним на них обов'язкам, підриває довіру до них як до носіїв влади, що призводить до зниження авторитету поліції, дискредитує поліцію як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку та створює негативне враження суспільства про органи системи Національної поліції України, що негативним чином впливає на довіру населення до поліції, що є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Учинений сержантом поліції ОСОБА_4 та сержантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарний проступок підриває довіру та авторитет Національної поліції та її працівників в очах громадськості та є несумісним з подальшим проходженням служби…
Наказом відповідача від 07.05.2024 №257 «Про застосування до працівника УПП в Запорізькій області ДПП дисциплінарного стягнення» наказано застосувати до сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП дисциплінарне стягнення у вигляду звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.157-158, т. 1).
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 05.06.2024 №984 о/с позивача звільнено зі служби в поліції, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.16, т. 1)
Не погоджуючись із наказами від 07.05.2024 №257 та від 05.06.2024 №984о/с позивач звернувся до суду із цим позовом, у якому просить скасувати зазначені накази, поновити його за посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закону №580-VIII), за приписами частини першої статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У статті 18 Закону №580-VIII закріплені основні обов'язки поліцейського, відповідно до якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, зміст якої закріплений у статті 64 Закону №580-VIII; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Приписами частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), у частині першій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, як закріплено у частині другій статті 1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком, як визначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин першої-сьомої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Приписами частин першої та п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Також, відповідно до ч. 2 статті 16 Дисциплінарного статуту, у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша статті 19 Дисциплінарного статуту).
Приписами частин третьої та восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту закріплено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія та керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Отже, ураховуючи вище викладені норми законодавства, суд зазначає таке.
Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
Обов'язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Судом не встановлено будь-яких процедурних порушень під час проведення службового розслідування.
В той же час, на думку суду, викладені у Висновку службового розслідування від 21.04.2024 факти, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку, є підтвердженими та обґрунтованими з огляду на таке.
Так, висновок службового розслідування містить скрін-шоти листування у мессенджері між позивачем та ОСОБА_2 , який був звільнений зі служби в поліції, яке доводить факт обізнаності позивача про причетність ОСОБА_2 до незаконного обігу наркотичних речовин (а.с.52-55, 131-132, т.2). При цьому, характер листування спростовує пояснення позивача, надані ним, що він не знав ОСОБА_2.
Зазначене підтверджує той факт, що позивач був обізнаний про протиправну діяльність ОСОБА_2 , проте не інформував про таку діяльність керівництво. Натомість під час службового розслідування надавав неправдиву інформацію, не сприяв у проведенні службового розслідування.
Такими діями позивач, як поліцейський, порушив приписи пунктів 1, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».
Щодо посилань у позовній заяві на той факт, що у висновку службового розслідування від 07.12.2023 було вирішено розглянути питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності після «прийняття рішення компетентними органами», проте, такого рішення компетентними органами прийнято не було, то суд зазначає таке.
Службове розслідування, призначене 26.03.2024 начальником УПП в Запорізькій області, є окремим службовим розслідуванням, яке проведене із додержанням процедури, наслідком якого стало звільнення позивача зі служби.
В той же час, службове розслідування, призначене начальником Департаменту патрульної поліції 08.11.2023 мало наслідком звільнення зі служби висновок про необхідність звільнення ОСОБА_2 .
Отже, суд критично сприймає посилання позивача про протиправність призначення та проведення службового розслідування УПП в Запорізькій області, оскільки, як зазначалось вище, підставою для його призначення став лист Запорізької обласної прокуратури від 05.02.2024 та доповідна записка від 26.03.2024.
В той же час, у позовній заяві не наведено жодних доказів, які б спростували факт обізнаності позивача про протиправну діяльність ОСОБА_2 .
Отже, позивач не наводить жодних фактів, які б спростували висновки відповідача щодо вчинення ним дисциплінарного проступку, та посилається на процедурні порушення та стверджує про недоведеність фактів вчинення позивачем проступку.
З огляду на викладене вище, встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, знайшли своє підтвердження, відтак, що відповідач правомірно застосовував до позивача дисциплінарне стягнення у зв'язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.
Доводи позивача про відсутність достатніх і належних доказів порушення ним службової дисципліни - вчинення дисциплінарного проступку є безпідставними, оскільки це підтверджується висновком службового розслідування, який складений на підставі обставин, що підтверджуються відповідними матеріалами, відеозаписами.
Відтак, висновком службового розслідування, наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено, в чому саме полягало порушення службової дисципліни та які норми законодавства порушено позивачем. При цьому, такі висновки позивачем не спростовані.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року в справі №819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18 та інших.
Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим необхідно розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
За наведених обставин, суд вважає, що прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Отже, оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, відсутні підстави для поновлення його на службі в органах Національної поліції та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд зауважує, що висновки суду у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема у Постановах Верховного суду від 17.07.2019 №806/2555/17, від 07.07.2022 №460/5545/20, від 03.02.2021 №822/1175/17, від 03.02.2020 № 1.380.2019.000121 та ін.
Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи положення ч. 1, 2 статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що відповідачем доведено факт допущення позивачем дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.09.2024.
Суддя Ю.В. Калашник