04 вересня 2024 рокуСправа № 280/10286/23 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 12.02.2024 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №280/10286/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задоволені частково, зокрема:
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 у період з 30.03.2023 по 15.07.2023 додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони і здоров'я до іншого та у відпустці за станом здоров'я, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нараховувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 30.03.2023 по 15.07.2023 додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу і охорони здоров'я до іншого та у відпустці за станом здоров'я, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану»;
в іншій частині позовних вимог, - відмовлено;
стягнуто на рахунок ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).
Зазначене рішення набрало законної сили 10.05.2024.
02.09.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вх. №40569), в якій заявник просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №280/10286/23.
Суд, розглянувши заяву позивача, зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Згідно з ч. 1 ст. 372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.02.2024 судовий контроль за виконанням судового рішення не встановлювався.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами частини четвертої та сьомої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частини другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 у справі №640/13988/19, а також у постанові від 03.07.2023 у справі №380/25987/21.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 зазначив, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Разом з тим, у постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22 Верховний Суд дійшов наступного: «Аналіз викладених норм дає змогу дійти висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд. За наслідками розгляду цієї справи та часткового задоволення позовних вимог Суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення».
Враховуючи вищевказане, суд зазначає про відсутність підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду у цій справі, оскільки не можливість встановити місцезнаходження ВЧ НОМЕР_1 не свідчить про ухилення боржником від виконання рішення суду.
Суд зауважує, що позивач не позбавлений права повторно звернутись до органу ДВС та казначейської служби про виконання виконавчих листів, виданих Запорізьким окружним адміністративним судом.
Разом з тим, судом з наявних в матеріалах справи доказів, на теперішній час, не встановлено дій чи бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 , які б свідчили про ухилення від виконання судового рішення відповідачем.
На думку суду лише наявність достатніх сумнівів у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку виконання судового рішення надає право суду встановлювати судовий контроль.
Заявник не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність застосування такого заходу.
Відтак, у заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення заявник не навів доводів щодо необхідності вжиття процесуальних заходів, встановлених ст.382 КАС України та не надав переконливих та беззаперечних доказів на підтвердження ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення. Суд зазначає, що відсутні належні та достатні обґрунтування того, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду 12.02.2024. у справі №208/10286/23 не буде виконане.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст. 241-243, 248, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 12.02.2024 у справі №280/10286/23, - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник