03 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/13720/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про розгляд у порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 22.07.2024 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 з непоновлення ОСОБА_1 на військовій службі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на військовій службі з виплатою усього недоотриманого забезпечення (грошового, речового тощо) за весь час необґрунтованого призупинення служби з 05.10.2018 по дату поновлення на військовій службі.
Суддя своєю ухвалою від 05.08.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
До суду 22.08.2024 надійшло клопотання представника відповідачів про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. В обґрунтування вказує, що складність зазначеної справи, а також обставини які викладенні у Позові та Відзиві потребують розгляду з правилами загального позовного провадження з викликом сторін в судовому засіданні. Хоча даний спір і є частково дотичним до категорій малозначних справ у відповідності до пунктів 1, 2, 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України однак за даним видом правовідносин не сформована судова практика судів вищих інстанцій, а також позивач вважає за потрібне надати усні пояснення в судовому засідання стосовно доказів і обставин, які наведенні в Позовній заяві та у відзиві на позовну заяву.
У період із 19.08.2024 по 02.09.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною другою статті 12 АС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany» (“Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal» (“Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та жодним чином не обмежує права стороні, які визначені статтею 44 КАС України.
Відтак, клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованим. При цьому, підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження заявником в обґрунтування заявленого клопотання не наведено та судом не встановлено, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача.
Керуючись статтями 241-243, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України
ухвалив:
Залишити без задоволення клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд адміністративної справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лавренчук