03 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/29797/22
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні йому пенсії на підставі статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях після досягнення 55 років і при стажі роботи більше 25 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити і виплачувати йому пенсію на підставі статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях після досягнення 55 років і при стажі роботи більше 25 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення суду.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він, як особа, яка має статус учасника бойових дій та страховий стаж понад 25 років, на підставі статті 16 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" та пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має право на дострокове призначення пенсії за віком у віці 55 років. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило йому у призначенні даного виду пенсії. Вважаючи таку відмову протиправною, а своє право на пенсійне забезпечення порушеним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/29797/22 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вказало, що право особи на призначення пенсії реалізується шляхом подання заяви та необхідних документів, як це передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Відтак, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, при зверненні особи з відповідною заявою. Така заява подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб. Водночас, ОСОБА_1 до управління із заявою про призначення пенсії відповідно до вимог Порядку №22-1 не звертався. У зв'язку із чим управління не приймало рішення про відмову у призначенні йому пенсії. Крім того, відповідач вказав, що для розгляду питання про призначення пенсії ОСОБА_1 необхідно з дотриманням вимог Порядку №22-1 особисто звернутись до сервісного центру або через вебпортал із заявою встановленої форми та документами, необхідними для призначення пенсії. З огляду на це Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вважає, що його дії є правомірними, а позов ОСОБА_1 безпідставним, а тому просить відмовити в його задоволенні.
Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 08 вересня 2022 року ОСОБА_1 надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області засобами поштового зв'язку заяву довільної форми, в якій просив призначити йому достроково пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як військовослужбовцю, який брав участь у бойових діях, та досягнув 25 років і має стаж роботи не менше 25 років. До цієї заяви ОСОБА_1 долучив копію паспорта громадянина України, копію картки фізичної особи-платника податків, копію трудової книжки, копію посвідчення учасника бойових дій, копію військового квитка.
Вказана заява була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області 21.09.2022 та зареєстрована за вхідним номером №28266/С-0600-22.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянуло заяву ОСОБА_1 від 08.09.2022 (вх. №28266/С-0600-22 від 21.09.2022) відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та у відповідь надіслало позивачу лист від 13.10.2022, наступного змісту:
"Повідомляємо, що призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку для осіб, які виконували інтернаціональний обов'язок, здійснюється відповідно до п. 4 ч. 1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Згідно зі ст. 115 Закону військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років.
Згідно Порядком подання оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 115 Закону особою подається посвідчення учасника бойових дій, довідка про період участі в бойових діях, документи про вік та стаж.
Пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку військовослужбовцям, які брали участь в бойових діях відповідно до підпункту 4 частини 1 статті 115 Закону призначається у разі документального підтвердження участі в бойових діях та за умови підтвердження у чоловіків не менше ніж 25 років страхового стажу у порядку, визначеному Законом.
Згідно з ст. 24 Закону страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, a також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Додатково повідомляємо, що відповідно до ст. 44 Закону та Порядку, заява про призначення пенсії, за формою відповідно до Додатку 1 Порядку, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування громадян.
Також заява про призначення пенсії може бути подана через електронні сервіси Пенсійного фонду України, зокрема, за допомогою вебпорталу Пенсійного фонду України. Для подання документів для призначення пенсії дистанційно в електронному вигляді подається заява та копії документів у відповідному розділи "заява на призначення пенсії" з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID.
Отже для розгляду питання призначення пенсії Вам необхідно, відповідно до вимог Порядку, звернутися особисто до сервісного центру або через вебпортал із заявою та документами необхідними для призначення пенсії.
Оскільки, Ваша заява подана у формі звернення та не відповідає Додатку до Порядку, тому розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Зміст вказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області свідчить, що у зв'язку із тим, що подана ОСОБА_1 заява про призначення пенсії була складена в довільній формі та не відповідала Додатку 1 до Порядку подання оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, яким затверджена форма заяви про призначення пенсії, пенсійний орган розглянув цю заяву відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та фактично у листі повідомив позивачу умови призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та роз'яснив йому порядок звернення за призначенням пенсії.
Водночас, ОСОБА_1 вважає, що такими діями Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовило йому у призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому він звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Як визначено Європейською соціальною хартією (переглянутою), 1996 року, згода на обов'язковість якої надано Верховною Радою України та яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року, кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. За цим Україна має міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами «досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися» права та принципи, що закріплені у Хартії.
Статтею 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), яка визначає право громадян України на державне пенсійне забезпечення, передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 16 Закону №1788-XII військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Зазначена норма кореспондується з пунктом 4 частини 1статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Так, пунктом 4 частини 1статті 115 Закону №1058-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Зміст вищезазначеної норми свідчить, що вона поширюються на:
1) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях,
2) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення;
3) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків);
4) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення;
5) дружин (чоловіків), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьків військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), чи захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення;
6) осіб, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20і21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
7) осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12та13статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
8) осіб з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
9) осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
10) дружин (чоловіків), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьків, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних.
При цьому, визначеними в пункті 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умовами, за наявності яких вищезазначені особи мають право на дострокове призначення пенсії за віком є:
- досягнення чоловіками 55 років, а жінками - 50 років:
- наявність страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Водночас, абзацом 3 частини 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
На виконання названих норм Закону №1058-IV Правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову від 25.11.2005 №22-1, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, якою затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно положень розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії" Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (п. 1.1 розділу I Порядку №22-1).
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (пункт 1.7 розділу I Порядку №22-1).
Відповідно до п. 2.1. розділу IІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637;
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
6) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком;
7) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням
8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації).
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.1 розділу IІ Порядку №22-1 документами, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС є: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій; посвідчення учасника бойових дій.
Відповідно до пункту 2.9 розділу IІ Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Положеннями пункту 1.8 розділу I Порядку №22-1 передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів.
Таким чином, законодавцем визначено два альтернативні способи подачі до пенсійного органу заяви про призначення пенсії:
1) безпосередня подача особою заяви та передбачених розділом IІ Порядку №22-1 до територіального органу Пенсійного фонду України;
2) подача особою заяви зі сканованими копіями документів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID.
При цьому, в обох випадках подана особою заява повинна відповідати формі "Заяви про призначення/перерахунок пенсії", затвердженій Додатком 1 до Порядку №22-1.
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з пунктом 4.2. розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: - ідентифікує заявника (його представника); - надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; - уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; - з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; - повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; - сканує документи; - надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; - повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; - видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру; - повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
При цьому, правовими нормами пунктів 4.3. і 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії, із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Таким чином, зміст положень частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV та розділу ІV Порядку №22-1 дає підстави дійти висновку, що результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію.
Відтак, у разі звернення пенсіонера з заявою про призначення пенсії уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. При цьому рішення про відмову в призначенні пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Суд наголошує, що визначена Порядком №22-1 процедура є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення особи із заявою про призначення пенсії за формою, затвердженою Додатком 1 до Порядку №22-1, та у визначений цим Порядком спосіб.
Аналіз наведених норм Порядку №22-1 дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на вирішення пенсійним органом питання щодо наявності у особи права на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.
Отже, вказані правові норми регламентують порядок звернення громадян із заявами про призначення чи перерахунок пенсії, а також порядок прийняття рішення, зокрема щодо призначення пенсії, яке приймається лише на підставі заяви особи встановленої форми та доданих до неї необхідних документів, що подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установлений Порядком №22-1 спосіб.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області із заявою від 08.09.2022, в якій просив призначити йому пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, вказана заява не відповідала формі "Заяви про призначення/перерахунок пенсії", затвердженій Додатком 1 до Порядку №22-1, та була надіслана позивачем до пенсійного органу засобами поштового зв'язку, тобто була подана не в один із двох способів, передбачених порядком №22-1.
Відтак, через недотримання ОСОБА_1 вимог Порядку №22-1 при зверненні із заявою про призначення, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянуло цю заяву не відповідно до вимог Порядку №22-1, а відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Результат розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області оформило листом від 13.10.2022, в якому роз'яснило позивачу умови призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та порядок подачі заяви про призначення пенсії.
Суд зазначає, що однією з основних умов для призначення є волевиявлення особи, яке полягає у зверненні в установленому порядку до органів Пенсійного фонду України із відповідною заявою, форма та зміст якої затверджений Порядком №22-1.
ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка не відповідала зразку заяви, що встановлений додатком №1 до Порядку №22-1, направивши її засобами поштого зв'язку. Доказів звернення позивача із заявою встановлено зразка про призначення йому пенсії матеріали справи не містять.
У зв'язку з цим, питання наявності чи відсутності у нього права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не вирішувалось, передбачене приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядком №22-1 рішення про призначення чи відмову у призначенні йому даного виду пенсії не приймалось.
Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 13.10.2022, надісланий ОСОБА_1 у відповідь на його заяву від 08.09.2022, не є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, який тягне за собою спричинення будь-яких правових наслідків для позивача.
Наявність у зазначеному листі посилань щодо роз'яснення з питань призначення пенсії відповідно до пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та порядку звернення із заявою про призначення пенсії, на переконання суду, не можуть впливати на наявність або відсутність у позивача права на призначення пенсії без прийняття пенсійним органом передбаченого законом рішення. Суд зазначає, що надсилання позивачем засобами поштового зв'язку заяви невстановленого зразка, не спричиняє обов'язку пенсійного органу прийняти за результатами її розгляду рішення.
Вказані висновки суду відповідають позиції, викладеній Сьомим апеляційним адміністративним судом у постановах від 08 травня 2024 року у справі №240/32987/23 та від 14 серпня 2024 року у справі №240/25822/23.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем порушено процедуру звернення за призначення пенсії, то відсутні підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні йому пенсії на підставі статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що така відмова відповідачем не приймалась.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем під час розгляду справи доведено та підтверджено наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в спірних правовідносинах.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович