Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 вересня 2024 року Справа№200/7673/23
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Незалежності, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Через підсистему «Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.12.2023 № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області Управління обслуговування громадян повторно розглянути заяву яка надійшла через веб-портал Пенсійного фонду України № ВЕБ-10001-Ф-С23- 282040, зареєстровано 28.11.2023 № 33356/Р-1000-23 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком № 2 пункту «б» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.12.2023 року № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вказано, що позивачка не набула необхідного пільгового стажу за списком № 2 та не досягла пенсійного віку. Повідомлено, що позивачка набула пільгового стажу за списком № 1 - 11 років 6 місяців 5 днів, що дає їй право виходу на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 після досягнення 50 років відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З вказаним рішенням пенсійного органу позивачка не погоджується з наступних підстав.
Донецький окружний адміністративний суд у рішенні від 14 серпня 2023 року по справі № 200/3310/23 прийшов до висновку, що при розгляді заяви позивачки щодо призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 відповідач мав керуватись саме пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ, а не положеннями статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Суд звернув увагу, що підставою для відмови у призначенні пенсії є посилання відповідача на те, що позивачка не набула необхідного пільгового стажу. При цьому, відповідач зазначив, що вік позивачки на дату звернення становить 45 років 11 місяців. Загальний страховий стаж на дату звернення становить 30 років 10 місяців 29 днів, робота за списком № 2 складає: 11 років 11 місяців 9 днів.
Зазначає, що відповідачем було проігноровано визначені судом умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: такі умови та порядок мають визначатись Законом №1788- XII з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 та приписів статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Просила суд задовольнити позов.
Відповідач через підсистему «Електронний Суд» надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Рішенням від 05.12.2023 № 104850005580 позивачці було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як такій, що не набула права на пенсійну виплату, оскільки позивачка не набула необхідного пільгового стажу за списком № 2 та не досягла пенсійного віку. Пенсії за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсійного забезпечення, що передбачає можливість призначення пенсії за віком до настання загальновстановленого пенсійного віку залежно від наявності особливих юридичних фактів. На момент звернення вік позивачки станом на 19.04.2023 - 45 років 11 місяців. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Страховий стаж особи становить 20 років 4 місяці 29 днів. Пільговий стаж за списком № 2 наданими документами, не підтверджено
Вказано, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ було внесено зміни до багатьох законодавчих актів, в тому числі і до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV від 09 липня 2003 року, зокрема, доповнено розділом ХІV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», в якому виділена окрема ст. 114, що включила в себе всі категорії громадян, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, в тому числі і за Списком № 2. Отже, починаючи з 11 жовтня 2017 року зниження пенсійного віку громадянам, які працювали за Списком №1 та Списком №2 відбувається, виключно, на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV від 09 липня 2003 року. Тобто, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ вже не є визначальною для даних цілей.
Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 зобов'язань на Пенсійний фонд України та його територіальні органи не покладалося.
Головне управління повідомило, що на момент звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України позивачка не набула права на пенсійну виплату, оскільки не набула необхідного пільгового стажу за списком № 2 та не досягла пенсійного віку.
Вказано, що позивачка набула пільгового стажу за списком № 1 - 11 років 6 місяців 5 днів, що дає їй право виходу на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 після досягнення 50 років відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області надало до суду пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 , у яких зазначено наступне.
19.04.2023 позивачка звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, заява ОСОБА_1 надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуло заяву від 19.04.2023 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області було прийнято рішення про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.04.2023 № 104850005580. Отже, заява позивача від 19.04.2023 була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Надано позивачу термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання позовної заяви із зазначенням адреси електронної пошти позивача та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету стосовно позивача та його представника.
08 липня 2024 року представником позивача усунуті недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 03 липня 2024 року.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №200/7673/23.
Ухвалою суду від 17 липня 2024 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області у справі №200/7673/23.
Відповідач скористався правом на подання відзиву відповідно до статті 162 КАС України.
Позивач не скористався правом на подання відповіді на відзив відповідно до статті 163 КАС України.
Третя особа скористалась правом на подання пояснень відповідно до статті 165 КАС України.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , копія якого наявна в матеріалах справи.
19.04.2023 до територіальних органів Пенсійного фонду України звернулася ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.04.2023 № 104850005580 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначено, що вік заявниці 45 років 11 місяців, страховий стаж особи становить 30 років 10 місяців 29 днів, пільговий стаж по постанові Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 - 11 років 11 місяців 9 днів, за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Право на пенсійну виплату набуде 17.05.2027.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №200/3310/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.04.2023 № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.04.2023, з урахуванням висновків суду.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року у справі №200/3310/23 набуло законної сили - 25 жовтня 2023 року.
Так, частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судовим рішенням, що набрало законної сили у справі №200/3310/23 встановлені наступні обставини:
«…Умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають визначатись Законом №1788-XII з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Відповідно, суд приходить до висновку, що при розгляді заяви позивачки щодо призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 відповідач мав керуватись саме пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ, а не положеннями статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд звертає увагу, що підставою для відмови у призначенні пенсії в спірному рішенні - посилання відповідача на те, що позивачка не набула необхідного пільгового стажу. Прі цьому, відповідач зазначив, що вік позивачки на дату звернення становить 45 років 11 місяців. Загальний страховий стаж на дату звернення становить 30 років 10 місяців 29 днів, робота за списком №2 складає: 11 років 11 місяців 9 днів.
З урахуванням вищенаведеного, відповідачем при прийнятті спірного рішення не враховано, що у розглядуваному випадку наявні підстави при вирішенні питання про призначення пенсії на пільгових умовах позивачці з урахуванням зменшення пенсійного віку на 1 рік, за кожні 2 роки роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
Суд вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.04.2023 № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.04.2023 ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.».
28.11.2023 позивачка засобами вебпорталу ПФУ звернулась із заявою №ВЕБ-10001-Ф-С-23-282040, зареєстрована за №33356/Р-1001-23
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року по справі №200/3310/23 Головним управлінням повторно розглянуто заяву від 19.04.2023 ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком з урахуванням висновків суду та прийнято рішення від 05.12.2023 за № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивачка не набула необхідного пільгового стажу за Списком №2 та не досягла пенсійного віку. Вказано, що вік заявниці станом на 19.04.2024 - 45 років 11 місяців. Страховий стаж особи становить 20 років 4 місяців 29 днів. Пільговий стаж за Списком №2 наданими документами, не підтверджено. Повідомлено, що позивачка набула пільгового стажу за списком №1 - 11 років 6 місяців 5 днів, що дає їй право виходу на пенсію на пільгових умовах за списком №1 після досягнення 50 років відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 11.12.2023 пенсійний орган повідомив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі № 200/3310/23 винесено рішення про відмову у призначенні пенсії.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У пункті 5 рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії, до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
У силу пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
Також частиною першою статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") /надалі - Закон №1058-IV/ передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
За змістом пункту 2 частини другої цієї статті, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
23.01.2020 Конституційний Суд України ухвалив Рішення №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII.
Цим Рішенням Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення Суд зазначив, що стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
А відповідно до пункту 3 згаданого Рішення Суд визначив, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: ... б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: (...) жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Тобто, законодавець поставив умову, що при наявності не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, працівники жіночої статті можуть піти на пенсію на 2 роки раніше за кожний повний рік стажу роботи шкідливими і важкими умовами праці.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності рішення пенсійного органу про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Суд враховує, що вимогами для призначення пенсії за віком жінкам з підстави, визначеної пунктом "б" статті 13 Закону №1788-XII (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII), визначено: 1) досягнення віку 55 років; 2) наявність страхового стажу тривалістю не менше 25 років; 3) наявність пільгового стажу роботи за списком №2 тривалістю щонайменше 10 років.
Аналогічні вимоги містяться також у пункті 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону №2148-VIII.
Судом встановлено, що на момент звернення із заявою від 19.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач досягла повних 45 років.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі №200/3310/23, яке набуло законної сили, встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області зазначено, що вік позивачки на дату звернення становить 45 років 11 місяців. Загальний страховий стаж на дату звернення становить 30 років 10 місяців 29 днів, робота за списком №2 складає: 11 років 11 місяців 9 днів. З урахуванням вищенаведеного зроблено висновок про те, відповідачем при прийнятті рішення від 26.04.2023 № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не враховано, що у розглядуваному випадку наявні підстави при вирішенні питання про призначення пенсії на пільгових умовах позивачці з урахуванням зменшення пенсійного віку на 1 рік, за кожні 2 роки роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).
Судовим рішенням у справі №200/3310/23, яке набуло законної сили, встановлено, що позивачка має загальний страховий стаж на дату звернення - 30 років 10 місяців 29 днів, робота за списком №2 складає: 11 років 11 місяців 9 днів.
Отже, позивачка має повних 11 років роботи із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, що є більшим половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці.
Таким чином, позивачка мала право піти на пенсію раніше, ніж 50 років, а саме в 45 років (10 повних років роботи /2 = 5 років; 50 років - 5 років = 45 років).
Отже, на дату звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачка мала необхідний пільговий стаж за списком №2 та досягла необхідного віку.
Водночас, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року по справі №200/3310/23 Головним управлінням повторно розглянуто заяву від 19.04.2023 ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком з урахуванням висновків суду та прийнято рішення від 05.12.2023 за № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки позивачка не набула необхідного пільгового стажу за Списком №2 та не досягла пенсійного віку. Вказано, що вік заявниці станом на 19.04.2024 - 45 років 11 місяців. Страховий стаж особи становить 20 років 4 місяців 29 днів. Пільговий стаж за Списком №2 наданими документами, не підтверджено. Повідомлено, що позивачка набула пільгового стажу за списком №1 - 11 років 6 місяців 5 днів, що дає їй право виходу на пенсію на пільгових умовах за списком №1 після досягнення 50 років відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином суд приходить до висновку, що посилання відповідача про недосягнення позивачем пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу є протиправним.
Слід зазначити, що згідно з частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув зразкову адміністративну справу №360/3611/20 та у рішенні від 21.04.2021 визначив такі ознаки типових справ:
а) позивач - особа, яка: звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення"; на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років; набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення";
б) відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.
У пункті 119 згаданого рішення визначено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій територіального органу Пенсійного фонду України щодо вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах, для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Встановлені вище обставини цього спору свідчать про те, що справа №200/7673/23 є типовою, оскільки відповідає ознакам зразкової справи №360/3611/20. При цьому розбіжність у визначенні предмета спору (у справі №360/3611/20 спір стосувався правомірності дій пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії, а у цій справі - правомірності рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії) не впливає на зазначені вище висновки суду, оскільки позовна вимога про визнання протиправними рішення, дій та/або бездіяльності суб'єкта владних повноважень по суті є тотожними способами захисту порушеного права у сфері публічно-правових відносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 зазначила, що відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема стаття 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: (...) жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ та на цій підставі вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що надалі підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
За наведених обставин на час виникнення спірних відносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення віку 50 років.
Як наслідок, на час виникнення спірних відносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік для позивача у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 дійшла висновку, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.
Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.08.2018 у справі №175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі №242/65/17, від 27.02.2019 у справі №423/3544/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 31.03.2020 у справі №127/16245/17.
При таких обставинах, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.12.2023 № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Порушені права позивачки підлягають захисту шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка надійшла через веб-портал Пенсійного фонду України № ВЕБ-10001-Ф-С-23- 282040, зареєстровано 28.11.2023 № 33356/Р-1000-23 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 за списком № 2 відповідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ, з урахуванням висновків суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно норм статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Норми статті 245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи. Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Рішення суду, згідно положень статті 246 КАС України, складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У вступній частині рішення зазначаються:
1) дата і місце його ухвалення;
2) найменування суду;
3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;
4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;
5) номер справи;
6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
7) вимоги позивача;
8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.
В описовій частині рішення зазначаються:
1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;
2) заяви, клопотання учасників справи;
3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
У мотивувальній частині рішення зазначаються:
1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;
7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
У резолютивній частині рішення зазначаються:
1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;
2) розподіл судових витрат;
3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією.
Позовна заява подана через підсистему «Електронний Суд».
Згідно з пп.2 п.3. ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн.
Абзацом 4 частини 3 статті 6 Закону №3674-VI встановлено, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі №280/5161/19 та від 08 травня 2020 року у справі №501/531/16-а, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом через підсистему «Електронний Суд» за 1 вимогу немайнового характеру (вимога про скасування рішення є передумовою для застосування способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання вчинити певні дії) позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі розміром 858,88 грн = ((2684,00грн х 0,4 х 0,8).
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки спір виник внаслідок протиправного рішення відповідача, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 858,88 грн .
Решта судового збору в сумі 214,72 грн такому стягненню не підлягає, оскільки вона зайве сплачена за подання даного позову.
Разом з тим такий судовий збір може бути повернутий позивачу з бюджету за його заявою (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.12.2023 № 104850005580 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка надійшла через веб-портал Пенсійного фонду України № ВЕБ-10001-Ф-С-23- 282040, зареєстровано 28.11.2023 № 33356/Р-1000-23 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 за списком № 2 відповідно пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 копійок.
Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного провадження 03 вересня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд».
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов