Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/6729/24
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/575/24
02 вересня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2024 року щодо відмови у зміні запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №52023000000000303,
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання детектива про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_8 , у вигляді застави у розмірі 60 000 000 грн на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливість визначення застави в розмірі 110 161 668 грн (т. 2 а. с. 168).
Наведене рішення мотивоване тим, що кримінальним процесуальним законом не передбачено обов'язку підозрюваного або іншої особи внести заставу до набрання законної сили ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави (т. 2 а. с. 171-175).
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 000 000 грн на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 110 161 668 грн з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ (т. 2 а. с. 180-181).
Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) апеляційне оскарження сторонами провадження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді застави та не набрання нею законної сили не впливає на необхідність її безумовного виконання підозрюваним у визначений в такому рішенні строк; (2) здійснення судом апеляційної інстанції перегляду попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу не впливає на можливість розгляду по суті клопотання про зміну запобіжного заходу у зв'язку із виникненням нових обставин (т. 2 а. с. 179-182).
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, з мотивів наведених у ній, зауваживши, що обов'язок внести заставу без очікування результатів апеляційного перегляду відповідного рішення судом апеляційної інстанції передбачають ч. 1 ст. 205 та ч. 2 ст. 534 КПК.
ОСОБА_8 та його захисники заперечили проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про необхідність залишення оскаржуваного рішення без змін, оскільки вважають, що п'ятиденний строк на внесення застави, визначений ухвалою слідчого судді, розпочався лише після перегляду в апеляційному порядку рішення про застосування запобіжного заходу. Наведене, на думку сторони захисту, підтверджується змістом другого реч. ч. 6 ст. 182 КПК.
Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із того, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження нормами КПК передбачено застосування заходів забезпечення цього провадження, одним з яких є запобіжні заходи (ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 177 КПК). Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК).
Отже, внесення грошових коштів є невід'ємною складовою запобіжного заходу в вигляді застави. Саме цією сумою грошових коштів забезпечується належна процесуальна поведінка підозрюваного. Без фактичного внесення грошових коштів застава по суті зводиться до особистого зобов'язання, адже не забезпечується можливість застосування кримінально-процесуальної відповідальності у вигляді можливості звернення застави в дохід держави при порушенні її умов. За таких обставин застава втрачає дієвість в розумінні ч. 1 ст. 182 КПК.
У відповідності до першого реч. ч. 6 ст. 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення (ст. 205 КПК). Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу в вигляді застави може бути оскаржена в апеляційному порядку (п. 5-1 ч. 1 ст. 309 КПК). Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (ч. 2 ст. 534 КПК).
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 400 КПК).
Оскільки способом виконання рішення про застосування до підозрюваного застави як виду запобіжного заходу є внесення відповідної суми, визначеної слідчим суддею, а подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання, то за змістом перше реч. ч. 6 ст. 182, ст. 205, ч. 2 ст. 534 КПК підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня постановлення ухвали щодо визначення підозрюваному застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду незалежно від того оскаржено чи не оскаржено рішення про застосування запобіжного заходу в апеляційному порядку.
Щодо другого реч. ч. 6 ст. 182 КПК, то воно не змінює порядку виконання рішення слідчого судді, визначеного ст. 205 КПК, а лише уможливлює внесення застави і відповідно її зарахування на визначений рахунок пізніше ніж в п'ятиденний строк після її оголошення. Однак зміст цього речення жодним чином не скасовує обов'язку внести заставу у визначений в першому реч. ч. 6 ст. 182 КПК строк.
Таким чином, слідчий суддя надав неправильного тлумачення нормам кримінального процесуального закону, помилково вважаючи, що друге реч. ч. 6 ст. 182 КПК є спеціальною нормою по відношенню до ст. 205 КПК. Адже, саме ст. 205 КПК, а не ст. 182 КПК регулює порядок виконання ухвали слідчого судді, а перше реч. ч. 6 ст. 182 КПК визначає строк в який таке рішення має бути виконане. У той час як ч. 2 ст. 400 КПК мітить чітку вказівку на те, що подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання, тобто не надає права стороні захисту зволікати з внесенням суми застави за підозрюваного.
Невнесення коштів застави у вказаний в ухвалі строк може бути підставою для звернення відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 200 КПК з клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів провадження 05.08.2024 застава підозрюваним особисто чи іншими особами за нього у повному обсязі не внесена, відповідних документів стороні обвинувачення не надано (т. 1 а. с. 137-152).
Водночас станом на 30.08.2024 за ОСОБА_8 декількома платежами внесено визначену слідчим суддею заставу у розмірі 60 000 000 грн (т. 3 а. с. 1-13).
У ході оцінки наведеного колегія суддів зауважує, що хоча слідчий суддя надав неправильне тлумачення нормам КПК, оскільки після прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави вона підлягала внесенню упродовж п'яти днів від дати її постановлення, незалежно від дня набрання нею законної сили, але зважаючи на її внесення до прийняття рішення про зміну запобіжного заходу, підстав для постановлення ухвали щодо застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу чи збільшення розміру застави не встановлено.
Ураховуючи усунення порушень, яких припустився підозрюваний (невиконання ухвали про застосування застави), тобто внесення повної суми застави до вирішення питання про зміну запобіжного заходу, то, на думку суду апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала не може бути скасована з формальних причин.
Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 22, 26, 132, 176-178, 182, 205, 309, 370, 376, 400, 424, 534 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 серпня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4