Постанова від 27.08.2024 по справі 910/10690/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. Справа№ 910/10690/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поліщука В.Ю.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

секретар судового засідання: Дюкарєва І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC)

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року,

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року,

у справі № 910/10690/23 (суддя Ю.В. Картавцева),

за позовом Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH),

до відповідачів:

1) Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC),

2) Міністерства охорони здоров'я України,

за участю третьої особи: Державне підприємство "Державний експертний центр МОЗ України",

про захист права інтелектуальної власності на винахід, що охороняється Патентом України № 73339,

представники учасників справи:

від Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) - Білицький П.В. (адвокат),

від Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) - Кочін Г.І. (адвокат), Лисенко М.П. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property Gmbh) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Еґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) та Міністерства охорони здоров'я України про захист порушеного права інтелектуальної власності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) зазначено, що подання Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) Заяви на державну реєстрацію лікарського засобу "Ксилтесс®" є використанням винаходу, захищеного Патентом № 73339 власником яких є Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH), чим в свою чергу Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) порушує права інтелектуальної власності позивача, відтак, позивач просив суд:

- зобов'язати Еґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS) припинити порушення прав Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх (Bayer Intellectual Property Gmbh) на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за Патентом України №73339;

- заборонити Еґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS) використовувати винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за Патентом України №73339, в тому числі, шляхом подачі заяв про реєстрацію лікарського засобу із використанням цього винаходу, виготовлення продуктів (лікарських засобів) із застосуванням зазначеного винаходу, застосування таких продуктів (лікарських засобів), пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продажу, імпорту (ввезення) та іншого введення продуктів (лікарських засобів) в цивільний оборот або їх зберігання в зазначених цілях;

- заборонити Міністерству охорони здоров'я України реєструвати лікарський засіб під торговою назвою "Ксилтесс®" (діюча речовина "rivarоxaban"), поданий на реєстрацію Еґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS) 22.02.2023 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі №910/10690/23 позов задоволено частково, зобов'язано Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) припинити порушення прав Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за Патентом України № 73339 шляхом заборони Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) використовувати винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за Патентом України №73339 у лікарському засобі "Ксилтесс®" що містить сполуку ривароксабан; заборонено МОЗ України реєструвати лікарський засіб під торговою назвою "Ксилтесс®" (діюча речовина "rivaroxaban", поданий на реєстрацію Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC); присуджено до стягнення з Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) на користь Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) судовий збір у розмірі 6 710 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі № 910/10690/23 стягнуто з Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) на користь Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000 грн., та витрати пов'язані з проведенням експертизи у розмірі 33 333 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями у справі № 910/10690/23, Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) звернулось до Північного апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 повністю, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) у задоволенні позову у справі № 910/10690/23; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі № 910/10690/23 скасувати повністю, прийняти нове додаткове рішення, яким повністю відмовити Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) у задоволенні Заяви про розподіл судових витрат у справі № 910/10690/23.

Доводи апеляційної скарги Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі №910/10690/23 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23 зводяться до наступного:

- наявні об'єктивні підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 3) ч. 1 ст. 226 ГПК України в системному зв'язку зі складом сторін, предметом і підставами позову в іншій справі №910/204/22;

- місцевим господарським судом неправильно застосовано норми ст. 28 та ч. 5 ст. 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та норми Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 року №1022;

- місцевим господарським судом не врахована правова позиція Верховного Суду, що наведена у Постанові від 19.10.2023 у справі №910/7514/21, оскільки оскаржуване рішення не містить оцінки місцевим господарським судом поданих Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) матеріалів Заяв на реєстрацію лікарських засобів "сіндранол" та "мілурит" як вірогідних доказів;

- позов заявлено Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) із зловживанням його цивільним правом на винахід з Патентом №73339, а метою позову є "неправомірне обмеження конкуренції на українському ринку фармацевтичних засобів, що містять діючу речовину "rivaroxaban" після спливу дії Патенту №73339" та місцевим господарським судом не врахована правова позиція щодо застосування належного способу захисту цивільного права та інтересу;

- вимоги Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) про заборону реєструвати лікарський засіб під торговою назвою "КСИЛТЕСС" направлена на обмеження здійснення Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) своїх виключних прав інтелектуальної власності на торговельні марки "Ксилтесс®" / "XILTESS";

- при прийнятті додаткового рішення від 23.04.2024 року місцевий господарський суд припустився порушень норм процесуального права, зокрема, положень ст.ст. 13, 126, 236-238, 244 ГПК України та неправильно застосував положення ч. 2 ст. 207 ЦК України, ч.ч. 1-2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Егіс Фармасьютікалз ПЛК ( Egis Pharmaceutikals PLC ) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді

Демидова А.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі № 910/10690/23, повернення апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10690/23 щодо рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року та додаткового рішення від 23.04.2024 року за позовом Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) до Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC), Міністерства охорони здоров'я України за участю третьої особи Державного підприємства "Державний експертний центр МОЗ України", про захист права інтелектуальної власності на винахід, що охороняється Патентом України № 73339.

Після надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/10690/23 (у 2-х томах), ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Егіс Фармасьютікалз ПЛК ( Egis Pharmaceutikals PLC ) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі № 910/10690/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.07.2024 року.

18.06.2024 року, через підсистему "Електронний суд", від представника Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH), адвоката Кочіна Г.А. надійшов Відзив на апеляційну скаргу Егіс Фармасьютікалз ПЛК ( Egis Pharmaceutikals PLC ) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23, в якому представник позивача зазначив, що подана апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи в їх сукупності такими, що не знайшли свого підтвердження в результаті встановлення місцевим господарським судом дійсних обставин справи, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків Господарського суду міста Києва, свідчать про невірне розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власне тлумачення характеру спірних правовідносин, у зв'язку з чим представник позивача просить апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Eґіс Фармасьютікалз ПЛС ( Egis Pharmaceuticals PLC ) без задоволення.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2024 року, апеляційну скаргу у справі № 910/10690/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В. (у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2024 року апеляційну скаргу Егіс Фармасьютікалз ПЛК ( Egis Pharmaceutikals PLC ) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Отрюх Б.В.; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.07.2024 року.

01.07.2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Егіс Фармасьютікалз ПЛК ( Egis Pharmaceutikals PLC ), адвоката Білицького П.В. надійшло Клопотання про відкладення розгляду справи № 910/10690/23, у зв'язку з об'єктивною неможливістю адвоката Білицького П.В. взяти участь у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду, призначеному на 01.07.2024 року, а також через неможливість інших представників скаржника взяти участь у вказаному судовому засіданні, зокрема через їх фізичну відсутність в Україні та необізнаність зі справою №910/10690/23, що виключає ефективність представництва інтересів скаржника в апеляційному провадженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 року розгляд апеляційної скарги Егіс Фармасьютікалз ПЛК ( Egis Pharmaceutikals PLC ) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23 відкладено на 23.07.2024 року.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 року, апеляційну скаргу у справі №910/10690/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Шевчук С.Р. (у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 року апеляційну скаргу Егіс Фармасьютікалз ПЛК ( Egis Pharmaceutikals PLC ) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Шевчук С.Р.; розгляд апеляційної скарги призначено на 23.07.2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 року у судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2024 року.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 року, апеляційну скаргу у справі №910/10690/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Доманська М.Л. (у зв'язку з перебуванням судді Шевчук С.Р. на лікарняному).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 року апеляційну скаргу Егіс Фармасьютікалз ПЛК ( Egis Pharmaceutikals PLC ) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23), прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.08.2024 року (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 року).

У судове засідання 27.08.2024 року з'явились: представник Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC), адвокат Білицький П.В. та представники Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH), адвокати Кочін Г.І. та Лисенко М.П.

Інші учасники справи до суду своїх представників не направили, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомлено, про час і дату судового засідання повідомлені належним чином. Явка учасників апеляційного провадження обов'язковою не визнавалась.

Частиною 12 статті 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Під час апеляційного розгляду справи представник "Егіс Фармасьютікалз ПЛК" (Egis Pharmaceutikals PLC), адвокат Білицький П.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 повністю, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) у задоволенні позову у справі № 910/10690/23; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі № 910/10690/23 скасувати повністю, та прийняти нове додаткове рішення, яким повністю відмовити Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) у задоволенні Заяви про розподіл судових витрат у справі №910/10690/23.

Представник Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH), адвокат Кочін Г.І., у судових засіданнях просив апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Eґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLC) без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ГПК України, апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) є власником Патенту України № 73339 на винахід "заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові", який виданий на підставі Заявки на державну реєстрацію №2002076161 від 11.12.2000 року, дата набрання чинності Патенту - 15.07.2005 року, очікувана дата закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності - 11.12.2025 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією Виписки з Державного реєстру України винаходів стосовно Патенту на винахід № 73339 (том 1, арк. справи 27-28).

22.02.2023 року Еґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS) було подано на державну реєстрацію лікарський засіб під торговою назвою "Ксилтесс®" у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, по 10 мг, по 14 таблеток у блістері, по 2 або по 7 блістерів в картонній коробці, або по 10 таблеток у блістері, по 1 або по 3, або по 10 блістерів в картонній коробці; по 15 мг по 14 таблеток у блістері, по 2, або по 3, або по 7 блістерів в картонній коробці, або 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів у картонній коробці.

Обґрунтовуючи свої вимоги при зверненні з позовом до місцевого господарського суду, позивач зазначив, що діючою речовиною лікарського засобу "Ксилтесс®", який було подано на реєстрацію, є сполука ривароксабан, яка захищена Патентом України №73339.

Позивач зазначив, що у випадку складання висновку щодо державної реєстрації лікарського засобу "Ксилтесс®", Міністерство охорони здоров'я України зареєструє цей лікарський засіб, а відповідач-1 отримає право застосовувати його на території України, тоді як реєстрація вказаного лікарського засобу без дозволу позивача є порушенням його прав інтелектуальної власності на винахід за Патентом України №73339, на захист якого позивач і звернувся з цим позовом до господарського суду з такими вимогами:

- зобов'язати Еґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS) припинити порушення прав Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbН) на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за Патентом України №73339;

Скаржник (відповідач-1) не заперечує, що Еґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS) здійснюваись дії спрямовані на здійснення державної реєстрації лікарського засобу, однак вказує, що процедура реєстрації лікарського засобу в Україні досить тривала.

Еґіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS) не планував здійснювати випуск лікарського засобу під торговою назвою " Ксилтесс ®" до закінчення дії Патенту України №73339.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року, під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулась, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в Постанові від 21.10.2015 року у справі №3-649гс15.

Оскільки позов стосовно реєстрації лікарського засобу "Ксилтесс®" обґрунтовано порушенням прав інтелектуальної власності позивача на винахід за Патентом України №73339, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, отже і наявність підстав для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ГК України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним, відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать винаходи.

Відповідно до ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі. (ст.462 ЦК України).

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, що об'єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", володілець патенту має право використовувати винахід (корисну модель) на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших володільців патенту.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях (абз. 4, 5 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй (абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі) (ч. 5 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту завдану майнову шкоду шляхом відшкодування збитків чи виплати компенсації та/або завдану немайнову (моральну) шкоду.

Оскільки, позивач є власником Патенту України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові", то в силу приписів ст. ст. 424, 464 ЦК України, ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" йому належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовин та способу, які є об'єктами винаходів за вказаним патентом, та права перешкоджати неправомірному використанню винаходів.

Водночас, частиною 5 статті 31 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" встановлено, що не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, ввезення на митну територію України у встановленому законом порядку товарів, виготовлених з використанням винаходу (корисної моделі), для досліджень та/або використання винаходу (корисної моделі), у дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарсього засобу.

Відповідно з цим, Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) вправі використовувати запатентований іншою особою винахід в Україні виключно для досліджень або у дослідженнях, що проводяться з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу.

Використання в цивільному обороті лікарських засобів на території України можливе лише після проведення їх державної реєстрації. Державна реєстрація лікарських засобів є тим юридичним фактом, на підставі якого лікарські засоби вводяться у цивільний оборот на території України.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби", лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

У заяві про державну реєстрацію лікарського засобу зазначаються: назва та адреса виробника; адреса його місцезнаходження та виробничих потужностей; назва лікарського засобу і його торговельна назва; назва діючої речовини (латинською мовою); синоніми; форма випуску; повний склад лікарського засобу; показання та протипоказання; дозування; умови відпуску; способи застосування; термін та умови зберігання; інформація про упаковку; дані щодо реєстрації лікарського засобу в інших країнах, у тому числі назва країни, номер і дата реєстрації.

Документи, що додаються до заяви, визначені ч. 4 ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби".

За результатами розгляду зазначених матеріалів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу, як це встановлено частиною 5 статті 9 Закону України "Про лікарські засоби".

Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України, від 26.05.2005 року № 376 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)" (далі - Порядок № 376 (в редакції, що діяла під час спірних правовідносин)), державна реєстрація лікарського засобу здійснюється МОЗ на підставі заяви та результатів експертизи реєстраційних матеріалів на такий засіб, проведеної Державним експертним центром МОЗ (далі - Центр) у визначеному МОЗ порядку.

Згідно п. 3 Порядку № 376, у Заяві про державну реєстрацію лікарського засобу, яку подає до МОЗ юридична або фізична особа, що несе відповідальність за якість, безпечність та ефективність лікарського засобу (далі - заявник), зазначаються найменування та адреса заявника, юридична адреса та адреса місця провадження діяльності виробника лікарського засобу, назва лікарського засобу, його торговельна назва, назва діючої речовини, синоніми, форма випуску, повний склад лікарського засобу, показання до застосування та протипоказання, дозування, умови відпуску, способи застосування, строк та умови зберігання, інформація про упаковку, дані щодо реєстрації лікарського засобу в інших країнах.

Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 376, Центр готує вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу за результатами експертизи реєстраційних матеріалів або висновки, передбачені абзацами другим - шостим пункту 2 цього Порядку, і рекомендує здійснити державну реєстрацію відповідного лікарського засобу або відмовити в ній.

За приписами абз. 2 п. 5 Порядку № 376, на підставі поданої заявником заяви, висновків та рекомендацій Центру, МОЗ приймає протягом десяти робочих днів (щодо лікарського засобу, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу та застосовується на території таких країн чи держав - членів Європейського Союзу) або протягом семи робочих днів (щодо лікарського засобу, який підлягає закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди щодо закупівлі між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі), або протягом п'яти робочих днів (щодо лікарського засобу, який закуповується особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я) рішення про реєстрацію лікарського засобу чи про відмову в такій реєстрації.

Рішення про відмову в державній реєстрації лікарського засобу приймається, якщо не підтверджуються висновки щодо його ефективності та безпечності. Крім цього, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, коли внаслідок такої реєстрації будуть порушені захищені патентом чинні майнові права інтелектуальної власності, в тому числі при виробництві, використанні, продажу лікарських засобів (ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби").

Водночас, відповідно до підпункту 25) пункту 1 Розділу ІІ Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення (затверджено Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.08.2005 року № 426 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2005 року за № 1069/11349 (далі - Порядок № 426)), визначено, що заявник (власник реєстраційного посвідчення) (далі - заявник) - юридична або фізична особа, яка є відповідальною за ефективність, якість та безпеку лікарського засобу в порядку, визначеному чинним законодавством, та має ресурси для здійснення фармаконагляду в Україні, а також є відповідальною за достовірність інформації, що міститься у наданих нею реєстраційних матеріалах.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про лікарські засоби", лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу;

До лікарських засобів належать: АФІ, продукція "in bulk"; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) - дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування; активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина) - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів; допоміжна речовина (ексципієнт) - будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування.

Як зазначає Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH), та не заперечувалось представником Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) під час апеляційного розгляду, лікарський засіб "Ксилтесс®" містить в собі сполуку rivaroxaban, яка захищена Патентом України №73339 на винахід та є діючою речовиною лікарського засобу "Ксарелто" зареєстрованого за Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH).

Оскільки, патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу, у тому числі забороняти таке використання, до предмету доказування у справі входять обставини щодо того, чи використано у лікарському засобі "Ксилтесс®" винахід за Патентом України №73339, володільцем якого є Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH).

Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) подав до місцевого господарського суду Висновок експерта № 166-01 за результатами експертизи об'єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання у справі № 910/10690/23 від 07.12.2023 року, складений 20.07.2023 року судовим експертом Петренком С.А. (далі - Висновок експерта) (том 2, арк. справи 7-37).

У Висновку експерта зазначено, що 02.10.2023 року на ім'я судового експерта Петренка С.А. при замовленні адвоката В.О. Грунського від 02.10.2023 року (вих. № 0702-028) для проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності надійшли: засвідчена копія Договору про надання правової допомоги №01-05-0702/20 від 25.02.2020 року та Додаткова угода до нього № 2 від 19.12.2022 року - 8 арк., 1 прим.; засвідчена копія Ордеру про надання правової допомоги Серія АА № 1122511 - 1 арк., 1 прим.; засвідчена копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю - 1 арк., 1 прим.; засвідчена копія Ухвали Господарського суду м. Києва від 24.07.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/10690/23 - 5 арк., 1 прим.; флеш-носій Goodram 32 GВ, скріплений електронним цифровим підписом уповноваженого представника Позивача на якому містяться Документи, отримані з диску DVD-R Verbatim 4/7 GВ 120 min, що містяться в матеріалах справи № 910/10690/23, зокрема файли Заяв та реєстраційних матеріалів на Лікарський засіб в архівному форматі - 1 шт.; засвідчена копія Виписки з Державного реєстру патентів України на винаходи щодо винаходу за Патентом України № 73339 - 2 арк., 1 прим.; засвідчена копія інформації щодо винаходу за Патентом України № 73339 (бібліографічні дані, формула та опис винаходу) - 64 арк. 1 прим.

У замовленні адвоката В.О. Грунського від 02.10.2023 року (вих. № 0702-028) на вирішення експертизи поставлено наступне питання: "Чи використовується у лікарському засобі з торговою назвою "Ксилтесс®", поданому 22.02.2023 року на реєстрацію Егіс Фармасьютікалз ПЛС, кожна ознака винаходу "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за Патентом України № 73339, що включена до незалежного пункту 1 та незалежного пункту 9 формули за Патентом України №73339, або ознака, еквівалентна їй?".

За результатами проведеного дослідження, експертом Петренком С.А. зроблено висновок, що у лікарському засобі з торговою назвою "Ксилтесс®", поданому 22.02.2023 року на реєстрацію Егіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS), використана кожна ознака винаходу "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за Патентом України №73339, що включена до незалежного пункту 1 та незалежного пункту 9 формули винаходу за Патентом України №73339.

Так, зокрема, експерт зазначив, що здійснивши аналіз формули винаходу за Патентом України № 73339 ним встановлено, що:

- незалежний пункт 1 та залежні від нього пункти 2-7 містять ознаки (структурна формула, значення та взаємне розташування радикалів), якими охарактеризовано речовина у вигляді хімічних сполук - заміщених оксазолідинонів;

- незалежний пункт 8 містить ознаки (наявність дій, умови їх виконання (використання речовин)), якими охарактеризовано спосіб одержання заміщених оксазолідинонів;

- незалежний пункт 9 містить ознаки (якісний склад (інгредієнти)), якими охарактеризовано речовину у вигляді композиції, як лікарський засіб;

- незалежний пункт 10 та залежні від нього пункти 11-14 містять ознаки (наявність дій, умови їх виконання (використання речовин)), якими охарактеризовано способи застосування хімічних сполук - заміщених оксазолідинонів;

- незалежний пункт 15 містить ознаки (наявність дій, умови їх виконання (використання речовин)), яким охарактеризовано спосіб запобігання згортанню крові in vitro.

Таким чином, об'єктами винаходу за Патентом України № 73339 є:

- речовина у вигляді хімічних сполук - заміщених оксазолідинонів;

- речовина у вигляді композиції, як лікарський засіб;

- спосіб одержання заміщених оксазолідинонів;

- способи застосування хімічних сполук - заміщених оксазолідинонів.

Відповідно до інформації з опису до Патенту України на винахід № 73339, технічним результатом зазначеного винаходу є отримання нових речовин, оксазолідинонових похідних: для більш ефективної профілактики та/або терапії тромбоемболічних захворювань, способів їхнього одержання, а також їхнього застосування в якості активних речовин в лікарських засобах. При чому поняття "тромбоемболічні захворювання" у змісті цього винаходу стосуються в першу чергу таких важких захворювань, як інфаркт міокарда, стенокардія (включаючи приступи стенокардії), реокклюзії і рестенози після ангіопластичних операцій чи аортокоронарного шунтування, інсульт, переміжні ішемічні приступи, захворювання, зв'язані з закупоркою периферичних артерій, емболії легень чи глибокі венозні тромбози; як антикоагулянтів, які з підвищеної селективністю інгібують фактор згортання крові Ха.

У свою чергу, лікарський засіб "Ксилтесс®" призначений для лікування та профілактики венозних та артеріальних тромбоемболічних захворювань (тромбоз глибоких вен, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда та інсульт), є інгібітором фактора Ха (FХа). Зазначені лікувальні властивості лікарському засобу "Ксилтесс®" забезпечуються його діючою речовиною - ривароксабаном.

З проведеного експертом порівняльного аналізу сполуки формули (І) за незалежним пунктом 1 формули винаходу за Патентом України № 73339 та сполуки ривароксабан, яка є діючою речовиною лікарського засобу "Ксилтесс®", вбачається, що остання підпадає під загальну формулу (І) сполуки, заявленої в незалежному пункті 1 формули винаходу за Патентом України № 73339. Тобто, сполука формули (І) охоплює такий заміщений оксазолідинон, як ривароксабан або його фармацевтично прийнятну сіль, гідрат і проліки. До того ж, у залежному пункті 7 формули винаходу, який є підпорядкованим незалежному пункту 1, конкретизується одна зі сполук формули (І), яка являє собою структурну формулу ривароксабану.

Експертом зазначено, що Патентом України на винахід № 73339 охороняється хімічна речовина ривароксабан.

Тобто, у цьому випадку діюча речовина лікарського засобу "Ксилтесс®", якраз і є такою речовиною, що захищена Патентом України № 73339, а саме: ривароксабан.

Таким чином, ґрунтуючись на наведеному, експертом зроблено висновок про те, що у лікарському засобі з торговою назвою "Ксилтесс®", поданому 22.02.2023 року на реєстрацію Егіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS), використана кожна ознака винаходу "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові" за Патентом України № 73339, що включена до незалежного пункту 1 формули за Патентом України №73339.

Крім того, на підставі наведених у Таблиці 2 (том 2, арк. справи 29-30) результатах дослідження експертом встановлено, що у лікарському засобі "Ксилтесс®" використано всі ознаки незалежного п. 9 формули винаходу за Патентом України № 73339.

Відповідно з цим, належить погодитись з висновком місцевого господарського суду, що в поданому на реєстрацію лікарському засобі під торговою назвою "КСИЛТЕСС", "Ксилтесс" використано кожну ознаку, включену до незалежних пунктів 1 та 9 формули винаходу за Патентом № 73339, в тому числі використано хімічну речовину ривароксабан, яка охороняється Патентом №73339.

Щодо необґрунтованості доводів про наявність підстав для залишення позову без розгляду згідно п.3) ч. 1 ст. 226 ГПК України, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з аналізу п. 3) ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду (за вказаних підстав) необхідна одночасна наявність наступних умов: наявність провадження з аналогічного спору в цьому або іншому суді; спір між тими самими сторонами; спір про той самий предмет; спір з тих самих підстав.

Верховний Суд у Постановах від 22.07.2021 року у справі № 910/18389/20, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18, щодо визначення тотожності предмету та підстав позову звернув увагу на наступне.

Предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріальноправова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

При цьому, нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (аналогічні висновки наведені у Постановах Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №357/278/22, від 01.11.2022 року у справі №925/1152/21, від 10.08.2022 року у справі №712/9540/21, від 18.03.2021 року у справі №909/783/20, від 24.02.2021 року у справі №910/15598/19 (№910/8017/20), від 16.11.2021 року у справі №910/694/21).

Відповідно, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (аналогічна правова позиція міститься у Постановах Верховного Суду від 02.03.2023 року у справі № 925/1662/21, від 18.03.2021 року у справі №909/783/20, від 16.11.2021 року у справі №910/694/21, від 31.05.2022 року у справі №916/2853/20).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Апеляційний господарським судом встановлено, що підставою для звернення до суду у цій справі є порушення прав Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) на винахід за Патентом України №73339, внаслідок подання скаржником Заяви від 22.02.2023 року про державну реєстрацію лікарського засобу "Ксилтесс®", діюча речовина "rivaroxaban".

Водночас, підставою для звернення до господарського суду у справі №910/204/22 було порушення прав позивача на винахід через подання скаржником Заяви від 26.11.2021 року та згодом - Заяв від 20.09.2022 року про державну реєстрацію інших лікарських засобів "Ксилтесс®" з використанням діючої речовини ривароксабан ("rivaroxaban").

Оскільки, діючою речовиною заявлених Егіс Фармасьютікалз ПЛС (Egis Pharmaceuticals PLS) до реєстрації лікарських засобів зазначено "rivaroxaban", що є об'єктом винаходу, права на який належать Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH), відповідно, в розумінні ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", має місце порушення його прав інтелектуальної власності у вигляді посягання на зазначені права.

Таким чином, згідно із ч. 2 ст. 4 ГПК України, у Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) наявне порушене право - право інтелектуальної власності на винахід - як підстава звернення до господарського суду у цій справі.

Апеляційний господарський суд зазначає, що спірні правовідносини у справі №910/204/22 та у цій справі, (що розглядається) відрізняються як за фактичними підставами (зокрема, подання різних Заяв про державну реєстрацію лікарського засобу, що тягне за собою і збір різної доказової бази), так і за предметом позову (тобто вимогами припинити порушення патентних прав, обумовленими поданням різних Заяв про державну реєстрацію лікарських засобів).

Відтак, твердження скаржника про "тотожність лікарських засобів", а це фактично реєстраційні матеріали, подані на реєстрацію як 26.11.2021 року (згодом 20.09.2022 року), так 22.02.2023 року, не мають суттєвого значення, оскільки це дві окремі не пов'язані між собою Заяви про державну реєстрацію лікарських засобів, які розглядаються Міністерством охорони здоров'я України та ДП "Державний експертний центр МОЗ України", кожна індивідуально і відповідно, підставою позову у цих двох справах є різні факти порушення прав інтелектуальної власності Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH).

Зважаючи на відмінність щодо предмету та підстав позову у цій справі, та у справі №910/204/22, апеляційний господарський суд зазначає. що висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду у справі №910/10690/23 є цілком законним, обґрунтованим та вірним.

У поданій апеляційній скарзі скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, наведених у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.10.2023 року у справі № 910/7514/21 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 року у справі № 904/1448/20.

Апеляційний господарський суд зазначає. що скаржником вказується Постанова у справі № 910/7514/21, однак ця Постанова прийнята за результатами вирішення спору про порушення прав інтелектуальної власності при імпорті товару через митний кордон України.

Водночас, оскаржуване судове рішення у справі, що розглядається, стосуюється вирішення спору про використання запатентованого винаходу без дозволу правоволодільця патенту при поданні заяви з метою державної реєстрації лікарського засобу.

У наданій для порівняння Постанові № 904/1448/20, Великою Палатою Верховного Суду йдеться про вирішення спору про визнання протиправними дій АТ "Укрзалізниця" щодо прийняття розпоряджень в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу (приватних вагонів) у порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у напрямку з територій, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на іншу частину території України; солідарне стягнення збитків, завданих внаслідок втрати напіввагонів.

Наведена Постанова містить правовий висновок щодо вирішення питання ефективності способу захисту порушеного права за відсутності передбачених положеннями ЦК України, ГК України, ГПК України такого способу захисту як визнання протиправними дій господарюючого суб'єкта.

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд вважає помилковими доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, наведених у Постановах Верховного Суду у справах № 910/7514/21 та № 904/1448/20, оскільки правовідносини у справі, що розглядається, та наведених для порівняння скаржником справах є різними за змістом позовних вимог, фактично-доказовою базою - встановленими судами обставинами справи і зібраними та дослідженими в них доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято судове рішення.

Доводи скаржника про незастосування місцевим господарським судом тлумачення національного законодавства у взаємозв'язку із acquis ЄС апеляційним господарським судом відхиляються з огляду на наступне.

За вказаним положенням, "Правило Болар" суб'єктам господарювання дозволяється подавати заявки на державну реєстрацію генеричного лікарського засобу до закінчення строку дії патенту на оригінальний лікарський засіб.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ліквідації штучних бюрократичних бар'єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров'я" (№644-ХІ від 02.06.2020 року) внесено зміни до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та доповнено статтю 31 частиною п'ятою, проте питання щодо запровадження в Україні положення "Правило Болар" до цього часу на законодавчому рівні не вирішено.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає можливість подання заявки на реєстрацію лікарського засобу та отримання державного реєстраційного посвідчення до закінчення терміну дії патенту.

Практика застосування положення "Правило Болар" у законодавстві низки європейських країн відбувається з урахуванням тих особливостей, які діють у тій чи іншій країн.

З огляду на це та специфіку спірних правовідносин у сфері інтелектуальної власності, позивач має законне право вимагати припинення порушення його прав на винахід, не очікуючи введення товару в цивільний обіг, оскільки в разі введення товару в цивільний обіг захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід та відновлення становища, яке було до порушення, вимагатиме значних зусиль й обов'язкового залучення необмеженого кола осіб, які набудуть права власності на такий товар.

Подібна правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі № 910/9215/21.

Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено "узаконення" дій з подачі особою без згоди правовласника заяви на державну реєстрацію лікарського засобу, діючою речовиною якого є сполука, яка тотожна з композицією, що захищена згідно з патентом України на винахід (права на який є чинними на момент подачі такої заяви), тобто не передбачено ретроспективну правомірність дії особи, яка (дія) була вчинена з порушенням прав іншої особи у минулому.

Як наслідок цього, у разі подання заявки на реєстрацію лікарського засобу, у якому застосований захищений винахід (як у справі, що розглядається) дії особи є порушенням прав володільця винаходу за патентом.

Відповідно до положень статей 15, 16 ЦК України, статті 20 ГК України способами захисту цивільного права чи інтересу є закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів та вплив на правопорушника.

Верховний Суд неодноразово вказував про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного захисту залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспоренення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібна правова позиція міститься у низці Постанов Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 та від 11.01.2022 року у справі № 904/1448/20.

Апеляційний господарський суд зазначає, що наведені доводи скаржника про необхідність тлумачення судами відповідних норм закону в контексті aquis ЄС не мають належних обґрунтувань, встановлених чинним законодавством України та законності рішення місцевого господарського суду не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що має наслідком її відхилення із залишенням оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 без змін.

Поряд з цим, розглянувши апеляційну скаргу Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу приписів ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст. 124 ГПК України).

Так, у позові зазначено, що розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу може складати 15 000,00 - 20 000,00 Євро.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги СА№1073916 від 10.01.2024 року, який видано АО "Амбассадорс", адвокат Кочін Г.І. надає допомогу Bayer Intellectual Property GmbН (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) у Господарському суді міста Києва.

Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги АА№1391149 від 10.01.2024 року, який видано АО "Амбассадорс", адвокат Лисенко М.П. надає допомогу Bayer Intellectual Property GmbН (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) у Господарському суді міста Києва.

05.12.2023 року між Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Клієнт) та АО "Амбассадорс" (Об'єднання) було укладено Договір про надання правничої допомоги №105 від 05.12.2023 року (далі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого, на замовлення Клієнта, Об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги (далі разом - Правнича допомога) Клієнту на умовах, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання Правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору (том 2, арк. справи 257-258).

Згідно з п. 1.3. Договору, сторони можуть погоджувати конкретний обсяг правничої допомоги стосовно певних доручень Клієнта в процесі усного звернення Клієнта, шляхом викладення в Додатках до Договору, які є невід'ємною частиною Договору, чи обміну електронними листами.

У п. 2.2. Договору визначено, що сторони можуть визначати розмір Гонорару за окремими справами та/або зверненнями Клієнта та підстави для зміни розміру Гонорару окремими додатками та/або Додатковими угодами до Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку №105-3 до Договору, Об'єднання погоджується надавати Клієнту правову допомогу (далі - Правова допомога), що полягає у представництві його інтересів у судовому спорі у справі №910/10690/23 про порушення прав Клієнта компанією "Еґіс Фармасьютікалз ПЛС" ("Egis Pharmaceuticals PLC") внаслідок подання 22.02.2023 року Заяви на реєстрацію лікарського засобу з торговою назвою "Ксилтесс®" (міжнародна непатентована назва "rivaroxaban") з порушенням прав інтелектуальної власності Клієнта за Патентом України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові", включаючи, але не обмежуючись, наступним: аналіз наданих Клієнтом документів, збір доказів, підготовку і подання до суду позовної заяви, підготовку та подання до судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій необхідних заяв по суті справи, а також заяв з процесуальних питань (в тому числі, заяви про вжиття заходів забезпечення позову), участь у судових засіданнях в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, вчинення інших дій, необхідних для надання Клієнту Правової допомоги (том 2, арк. справи 259).

У пунктах 2. та 2.1. Додатку №105-3 до Договору між Сторонами узгоджено, що плата за надану Правову допомогу (гонорар) Об'єднання визначається з розрахунку одного кола представництва інтересів Клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, згідно вказаних нижче ставок: 16 625 євро щодо представництва в суді(-ах) першої інстанції.

У Заяві про розподіл судових витрат у справі № 910/10690/23 наведено детальний опис наданої правової допомоги:

- аналіз наданих Клієнтом документів щодо порушення його прав на винахід за Патентом України № 73339 від 15.07.2005 року;

- формування юридичної стратегії захисту прав Клієнта та її обговорення з Клієнтом;

- підготовка до судових засідань у справі;

- представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях 09.01.2024 року, 06.02.2024 року, 27.02.2024 року, 19.03.2024 року та 09.04.2024 року;

- аналіз Відзиву відповідача-2 від 03.01.2024 року на позовну заяву;

- підготовка та подання Відповіді позивача від 08.01.2024 року на Відзив Відповідача-2;

- аналіз Клопотання відповідача-1 від 05.01.2024 року про виклик судового експерта для надання Додаткових роз'яснень;

- аналіз Пояснень відповідача-1 від 21.02.2024 року;

- ознайомлення з матеріалами справи 22.02.2024 року;

- підготовка та подання Заперечень від 26.02.2024 року на Заяви та Пояснення Відповідача-1;

- аналіз Заперечень відповідача-1 від 11.03.2024 року щодо відповідей судового експерта Петренка С.А.;

- збір доказів та підготовка і подання Заяви від 15.04.2024 року про розподіл судових витрат у справі;

- систематичне надання письмових звітів Клієнту англійською мовою щодо статусу судової справи.

Об'єднанням було виставлено Клієнту інвойси №105-3-01 від 02.02.2024 року на суму 1 694,72 євро, №105-3-02 від 08.03.2024 року на суму 3 597,00 євро, №105-3-03 від 11.04.2024 року на суму 2 681,00 євро та №105-3-04 від 12.04.2024 року на суму 2 690,00 євро, з призначенням платежу: "Оплата юридичних послуг та витрат за представництво інтересів Клієнта в суді (Байєр РО номер 750419415, внутрішній номер згідно Договору та Додатку до нього 105-3, номер судового провадження № 910/10690/23, Господарський суд міста Києва)".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. При цьому, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція наведена у Постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, у Постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 року у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 року у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 року у справі № 873/137/21 та від 04.10.2022 року у справі №873/121/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, не підлягають розподілу між сторонами вартість послуг представництва інтересів Клієнта у судовому засіданні 09.01.2024 року, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання від 09.01.2024 року, у підготовче засідання 09.01.2024 року представник позивача не прибув.

Крім цього, місцевим господарським судом зазначено, що не відповідають критерію розумності та необхідності (в розумінні положень ч. 5 ст. 129 ГПК України), зокрема, витрати щодо аналізу Клопотання Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) від 05.01.2024 року про виклик судового експерта для надання додаткових роз'яснень, аналізу Відзиву Відповідача-2 від 03.01.2024 року на позовну заяву, аналізу Пояснень Відповідача-1 від 21.02.2024 року, аналізу Заперечень Відповідача-1 від 11.03.2024 року щодо відповідей судового експерта Петренка С.А., оскільки, наслідком таких дій є подальше складення процесуальних документів та надання пояснень.

Зазначене стосується, зокрема, й участі у справі двох представників.

Поряд з цим, відповідно до положень ч.8 ст. 129 ГПК України, заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги і не відносяться до витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи.

Таким чином, в силу приписів наведених вище положень законодавства, апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

Подібна за змістом правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 року у cправі №910/9714/22.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію наведено у Постановах Верховного Суду від 21.05.2019 року у справі №903/390/18, від 21.01.2020 року у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 року у справі №914/1002/19.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. п. 1), 2), 4), 5), 6), 12) ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Місцевим господарський судом встановлено, що заперечуючи проти покладення на Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) визначеної Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) суми витрат на професійну правничу допомогу понесених у господарському суді першої інстанції, Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC), зокрема, зазначив, що заявлений позивачем розмір витрат є неспівмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та затраченим на них часом, обсягом наданих адвокатом послуг та складністю справи, оскільки позовна заява була подана до суду іншим адвокатом та що судами неодноразово розглядались справи за позовами Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) про захист порушеного права інтелектуальної власності за Патентом України №73339.

Так, місцевий господарський суд зазначив, що позовна заява дійсно була подана та складена адвокатом з іншого адвокатського об'єднання, у свою чергу, з наявних у матеріалах справи процесуальних документів не вбачається зміна правової позиції позивача чи зміна законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд погодився з доводами Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) про те, що витрати визначеної Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) на професійну правничу допомогу у розмірі 10662,72 євро (станом на момент ухвалення додаткового рішення еквівалентно 451 158,88 грн) є неспівмірними.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що заявлений визначеної Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, які наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.

Відтак, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши характер спірних правовідносин у цій справі, а також, Заперечення Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) та не відповідність витрат критеріям розумності та необхідності, місцевий господарський суд дійшов до висновку, з чим і погоджується апеляційний господарський суд, що заявлені визначеної Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) до стягнення з Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 662,72 євро (451 158,88 грн) підлягають покладенню на Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) частково, а саме в розмірі 80 000,00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) стосовно того, що місцевим господарським судом були розглянуті лише окремі доводи Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) із залишенням поза увагою інших, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) вказав, що в матеріалах справи відсутні будь-які доручення Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) на укладення АО "Саєнко Харенко" Договору про надання послуг №37/2023 від 02.10.2023 року, у зв'язку з цим скаржник вказав, що витрати у розмірі 40 000,00 грн слід визнати такими, що сплачені за власною ініціативою АО "Саєнко Харенко", яке не брало участі у справі, що унеможливлює їх віднесення до судових витрат Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) як сторони у цій справі.

Згідно із ч. 4 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З огляду на предмет цьому спору, в рамках цієї справи, окрім іншого, необхідно було встановити факт використання Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) належного Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) винаходу за Патентом України №73339, як діючої речовини лікарських засобів під торговою назвою "Ксилтесс®" діючої речовини "ривароксабан" (rivaroxaban). Встановлення зазначеного факту потребувало спеціальних знань у галузі іншій, ніж право, а саме у сфері інтелектуальної власності: спеціалізації 13.3. "Дослідження, пов'язані із винаходами і корисними моделями".

Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) в Заяві про розподіл судових витрат у справі №910/10690/23 від 15.04.2024 року чітко зазначалось, що з метою доведення факту використання Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) належного Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) винаходу за Патентом України №73339, 02.10.2023 року між АО "Саєнко Харенко" (попередні представники Позивача, що також приймали участь у справі №910/10690/23) та атестованим судовим експертом Петренком С.А. було укладено Договір про надання послуг №37/2023 на проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що до місцевого господарського суду були надані підтверджуючи документи, а саме копія Договору про надання послуг №37/2023 від 02.10.2023 року; копія рахунку №37 від 02.10.2023 року; копія Акту виконаних робіт з надання послуг від 07.12.2023 року; копія платіжної інструкції №1168 від 24.10.2023 року про оплату послуг з проведення судової експертизи.

Апеляційний господарський суд зазначає, що господарським судом першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні при розгляді питання витрат Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) на професійну правничу допомогу було встановлено, що позовна заява дійсно була подана та складена адвокатом з іншого адвокатського об'єднання.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Згідно із ст.ст. 60-61 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". При цьому, про обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії має бути відповідне застереження в ордері.

Як вбачається з ордеру на надання правничої допомоги Серії АА №1122511 від 16.07.2021 року, будь-які обмеження повноважень адвоката АО "Саєнко Харенко" Грунського В.О. відсутні та адвокат оформлений на підставі відповідного Договору №01-05-0702/20 від 25.02.2020 року, укладеного між Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) та АО "Саєнко Харенко".

Виходячи зі змісту описової частини Висновку експерта №166-01 вбачається, що "02 жовтня 2023 року на ім'я судового експерта Петренка С.А. при замовленні адвоката В.О. Грунського від 02.10.2023 року за вих. № 0702-028 для проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності надійшли…", далі іде перелік відповідних документів та вказано: "Зазначені документи отримано судовим експертом Петренком С.А. особисто разом із заявою на проведення експертизи у приміщенні Адвокатського об'єднання "САЄНКО ХАРЕНКО"…".

Крім того, умовами укладеного з експертом Петренком С.А. Договору також визначено, що Висновок експерта є необхідним для його подання до Господарського суду міста Києва, як доказу у справі №910/10690/23.

Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що в сукупності наведених фактів цілком очевидним є той факт, що представник іншого адвокатського об'єднання - АО "Саєнко Харенко", адвокат Грунський В.О., за відсутності будь-яких обмежень як за ордером, так і за відповідним Договором, надаючи відповідну правову допомогу, в тому числі шляхом звернення до експерта для отримання відповідного висновку на підтвердження факту порушеного права за патентом та сплачуючи послуги експерта в національній валюті через АО "Саєнко Харенко", діяв виключно в інтересах Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH), як нерезидента України.

До того ж, апеляційний господарський суд зазначає, що сам факт проведеної експертизи Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) не заперечується.

Відтак, доводи Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) про те, що АО "Саєнко Харенко" не брало участі у справі та сплачувало вартість проведеної експертизи за відсутності доручення з боку Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) є безпідставними, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та правильність висновків господарського суду першої інстанції про стягнення витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони не спростовують.

Щодо доводів скаржника про те, що Договір про надання правничої допомоги №105 від 05.12.2023 року та Додаток № 105-3 від 21.12.2023 року, що укладені між Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) та АО "Амбассадорс" не містить відомостей, що інтереси Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH) у цій справі будуть представляти саме адвокати Кочін Г.І. та Лисенко М.П., крім того, скаржник зазначив, що відсутні докази, що вказані адвокати входять до АО "Амбассадорс", апеляційний господарський суд зазначає, що наведені доводи є цілком безпідставними, оскільки скаржник не зазначає жодної норми закону, відповідно до якої Договір про надання правничої допомоги має містити відомості про конкретно визначених осіб для представництва інтересів клієнта в конкретній справі.

Щодо доводів апеляційної скарги скаржника про підписання Договору про надання правничої допомоги №105 від 05.12.2023 року та Додатку № 105-3 від 21.12.2023 року неуповноваженими особами Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property CmbH), апеляційний господарський суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься роздруківка з Торговельного реєстру Дільничого суду м. Дюссельдорф від 09.11.2023 року, що містить відомості щодо юридичної особи - Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (том 2, арк. справи 141-144).

Згідно з відомостями, що містяться в Торговельному реєстрі Дільничого суду м. Дюссельдорф щодо Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ), в Розділі 5 визначені особи, що здійснюють повноваження представництва Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) за довіреністю, зокрема, "Др. Доріан Іммлер" та "Др. Крістоф Шварце".

Апеляційний господарський суд зазначає, що скаржником не надано будь-яких доказів (в розумінні ст. 79 ГПК України) на підтвердження тих фактів, що уповноважені особи Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ), а саме "Др. Доріан Іммлер" та "Др. Крістоф Шварце" не мають відповідних повноважень, що наявні будь-які судові рішення про визнання Договору про надання правничої допомоги №105 від 05.12.2023 року та Додатку №105-3 від 21.12.2023 року недійсним, не підписаним, підписаним з перевищенням повноважень, тощо.

Крім цього, скаржником всупереч вимог ст.ст. 73,74 ГПК України не підтверджено будь-який факт неукладеності Договорів, зазначаючи при цьому про відсутність оплати за виставленими АО "Амбассадорс" рахунків. Навпаки, за змістом Заяви про прийняття додаткового рішення, Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) наголошував, що чинне процесуальне законодавство не встановлює обов'язку надавати докази повної оплати правової допомоги до закінчення судового провадження. Відповідно, факт виставлення рахунків, навіть без доказів їх оплати, є достатньою правовою підставою для стягнення визначених у них сум вартості правової допомоги.

Вказане підтверджується Постановою Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20: "Аналогічний висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

40. Враховуючи зазначене, доводи відповідача щодо безпідставності посилань представника позивача на висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, адже судом зроблено висновок щодо застосування норм права Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими, оскільки у ЦПК, ГПК і КАС України вищеаналізовані процесуальні норми є однаковими за змістом, а отже вищенаведена практика тлумачення судами різних юрисдикцій вказаних норм ЦПК і ГПК України є застосовною до обставин цієї справи."

Щодо доводів апеляційної скарги скаржника, що сума в розмірі 10 662 євро не є фіксованою, апеляційний господарський суд зазначає, що місцевим господарським судом вірно було встановлено, що згідно з п. 1.3. Договору про надання правничої допомоги №105 від 05.12.2023 року, сторони можуть погоджувати конкретний обсяг Правничої допомоги стосовно певних доручень Клієнта в процесі усного звернення Клієнта, шляхом викладення в Додатках до Договору, які є невід'ємною частиною Договору, чи обміну електронними листами.

У п. 2.2. Договору про надання правничої допомоги №105 від 05.12.2023 року визначено, що сторони можуть визначати розмір Гонорару за окремими справами та/або зверненнями Клієнта та підстави для зміни розміру Гонорару окремими Додатками та/або Додатковими угодами до Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку №105-3 до Договору, Об'єднання погоджується надавати Клієнту правову допомогу (далі - Правова допомога), що полягає у представництві його інтересів у судовому спорі у справі №910/10690/23 про порушення прав Клієнта "Еґіс Фармасьютікалз ПЛС" ("Egis Pharmaceuticals PLC") внаслідок подання 22.02.2023 року Заяви на реєстрацію лікарського засобу з торговою назвою "Ксилтесс®" (міжнародна непатентована назва "rivaroxaban") з порушенням прав інтелектуальної власності Клієнта за Патентом України №73339 на винахід "Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові", включаючи, але не обмежуючись, наступним: аналіз наданих Клієнтом документів, збір доказів, підготовку і подання до суду позовної заяви, підготовку та подання до судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій необхідних заяв по суті справи, а також заяв з процесуальних питань (в тому числі, заяви про вжиття заходів забезпечення позову), участь у судових засіданнях в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, вчинення інших дій, необхідних для надання Клієнту правової допомоги.

У підпункті 2.1 п. 2 Додатку № 105-3 від 21.12.2023 року до Договору про надання правничої допомоги №105 від 05.12.2023 року, Сторонами узгоджено, що плата за надану Правову допомогу (гонорар) Об'єднання визначається з розрахунку одного кола представництва інтересів Клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій згідно вказаних нижче ставок: 16 625 євро щодо представництва в суді(-ах) першої інстанції.

У зв'язку з наведеним, апеляційний господарський суд зазначає, що доводи скаржника про те, що визначений Bayer Intellectual Property GmbH (Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ) розмір витрат на професійну правничу допомогу не є фіксованим, спростовуються наявними доказами, яким (доводам) господарським судом першої інстанції надано належну оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ч. ч. 1,2,3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Таким чином, апеляційним господарським судом в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неправильного застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права і неповноти з'ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника апеляційним господарським судом відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Підсумовуючи наведене апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що доводи апеляційної скарги Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що має наслідком відмову у задоволенні апеляційної скарги із залишенням оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі № 910/10690/23 без змін.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Егіс Фармасьютікалз ПЛК (Egis Pharmaceutikals PLC) на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі № 910/10690/23 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 року у справі №910/10690/23 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року у справі №910/10690/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Справу № 910/10690/23 повернути до Господарському міста Києва.

Повний текст постанови складено та підписано: 04.09.2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко

Попередній документ

121380297

Наступний документ

121380299

Інформація про рішення:

№ рішення:	121380298
№ справи:	910/10690/23
Дата рішення:	27.08.2024
Дата публікації:	09.09.2024
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про права на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (10.10.2024)
Дата надходження:	07.10.2024
Предмет позову:	видачу наказу

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

12.12.2023 13:45	Господарський суд міста Києва
09.01.2024 15:00	Господарський суд міста Києва
06.02.2024 16:30	Господарський суд міста Києва
27.02.2024 16:45	Господарський суд міста Києва
19.03.2024 15:40	Господарський суд міста Києва
09.04.2024 12:00	Господарський суд міста Києва
23.04.2024 15:40	Господарський суд міста Києва
01.07.2024 13:30	Північний апеляційний господарський суд
23.07.2024 17:20	Північний апеляційний господарський суд
27.08.2024 15:00	Північний апеляційний господарський суд
11.09.2024 14:30	Північний апеляційний господарський суд