Справа № 361/8316/24
Провадження № 2-н/361/1482/24
04.09.2024
про відмову у видачі судового наказу
04 вересня 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Бражник Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеною заявою та просила суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з дати подання заяви до суду і до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України).
Відтак, суть стягнення аліментів у наказному провадженні полягає в тому, що суд не викликає стягувача та платника аліментів до суду, не відбувається судових засідань. Стягувач аліментів подає до суду відповідну заяву, із визначенням розміру аліментів відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України та додає докази про наявність спільних дітей, їх проживання разом зі стягувачем.
Так, заявник звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, зазначила, що діти проживають разом із нею, перебувають на її повному утриманні, проте на підтвердження зазначеного факту вона не додала до заяви жодних доказів.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 не надала належних доказів на підтвердження факту проживання з нею дітей, суддя дійшла висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтею 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Н. М. Бражник