Справа №359/5767/24
Провадження №2/359/2402/2024
4 вересня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 28 березня 2015 року вона уклала шлюб із ОСОБА_3 . Від шлюбу у сторін народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_1 - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_5 . Позивач посилається на те, що він не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб, укладений з
ОСОБА_6 не з'явилась у судове засідання, її представник ОСОБА_7 направив заяву (а.с.34), в якій просив розглянути справу у відсутності позивача та її представника.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується судовою кореспонденцією (а.с.33, 37, 41).
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд встановив такі обставини.
28 березня 2015 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 уклали шлюб, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що був складений відповідний актовий запис №404. Після реєстрації шлюбу позивачу було присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ». Крім того, зі змісту свідоцтва вбачається, що ОСОБА_9 є громадянином Турецької Республіки, а ОСОБА_1 - громадянка України. Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 31 березня 2015 року (а.с.10).
Від шлюбу у сторін народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_1 - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_5 . Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження (а.с.11, 12).
Спірні правовідносини регулюються Угодою між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах та главою 3 «Загальні положення» та главою 11 «Припинення шлюбу» розділу ІІ «Шлюб. Права та обов'язки» СК України.
З копії паспорта громадянина України, оформленого на ім'я ОСОБА_1 (а.с.6-7), позивач зареєстрована по АДРЕСА_1 . Як вбачається з відповіді з ЄДДР №635463 від 11 червня 2024 року (а.с.29) відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_11 на території України відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.23 Угоди між Україною та Турецькою Республікою про правову допомогу та співробітництво в цивільних справах якщо на момент подання заяви про розірвання шлюбу та роздільне проживання один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - другої Договірної Сторони і один з них проживає на території однієї Договірної Сторони, тоді компетентні установи обох Договірних Сторін мають юрисдикцію розглядати справу. У цьому випадку вони застосовують законодавство своєї держави.
Згідно з ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За правилом ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного з них.
Встановлено, що позивач є громадянкою України та проживає на території України, відтак Бориспільський міськрайонний суд є компетентною установою розглядати справу про розірвання шлюбу між сторонами. ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем та не бажає вживати заходи, спрямовані на примирення. Ці обставини свідчать про те, що збереження шлюбу буде суперечити її інтересам, примушування її до шлюбу не допускається.
З огляду на це суд висновує, що шлюб, укладений між позивачем та ОСОБА_12 , належить розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 968 гривень 96 копійок. Ця обставина підтверджується платіжною інструкцією (а.с.21). Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_11 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.ст.263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 28 березня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що був складений відповідний актовий запис №404, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968 гривень 96 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Ю. Семенюта