Справа № 677/1108/24
Провадження № 3/677/621/24
04.09.2024 року м. Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 4 Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацююючої, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
18.06.2024 року о 19 год. 01 хв. в м. Красилів по вул. Грушевського, 48, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у закладі охорони здоров'я КНП Красилівська БЛ та підтверджується висновком медичного закладу від 18.06.2024 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання 19.07.2024 року (хоча повістку отримав 15.07.2024 року, тобто про розгляд справи Красилівським районним судом йому відомо), 05.08.2024 року (повідомлення повернулося з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою), 04.09.2024 року (повідомлення повернулося з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою) не з'явився, належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив.
17.07.2024 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Турчак М.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було призначене на 19.07.2024 року, тому суд відклав розгляд справи на 05.08.2024 року. Тобто, ОСОБА_1 скористався своїм правом на захист. Після вступу адвоката в розгляд справи, суд повідомляє і особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, і її захисника, що було вчинено.
05.08.2024 року на адресу суду від представника - адвоката Турчак М.В. знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Справу було відкладено на 04.09.2024 рік. Адвокат повідомлений належним чином про розгляд справи.
Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, про що свідчать матеріали даної адміністративної справи.
Крім того, судом відправлялися повістки на адресу ОСОБА_1 (одну з яких 15.07.2024 року він отримав особисто), а також його представнику адвокату Турчак М.В. Адвокату надано доступ до даної справи в електронному вигляді, згідно її клопотання.
Закон виходить з презумпції, що учасник справи повинен дізнатися про хід розгляду справи, тобто діє презумпція обізнаності. Цю ж презумпцію обізнаності слід застосувати і до випадків інформування учасника справи про дату судового розгляду альтернативними способами повідомлення. Тим більше, така презумпція застосовується під час вручення судової повістки. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери і адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладається на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язані з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобі внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.О. проти Іспанії від 07.07.1989).
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки ОСОБА_1 і його представника у судові засідання неповажними і розцінює їх неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у їх відсутність.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В силу п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 101167 від 18.06.2024 року; оглянутими файлами відеозаписів адміністративного правопорушення, із сукупності яких встановлено, що автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 рухався вул. Грушевського, потрапив у Дорожньо-транспортну пригоду, на пропозицію поліцейського пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки відмовився, виявив бажання пройти огляд в медичному закладі, та такий огляд пройшов. За результатами огляду висновком медичного закладу від 18.06.2024 року встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
За таких підстав, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, доходжу висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією цієї статті, з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, 34, 40-1, 283, 284 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя: В.О. Шовкун