Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/611/24
Провадження № 3/670/415/24
03 вересня 2024 року селище Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли із сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючого, ч. 2 ст. 130 КУпАП,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.07.2024, 28.07.2024 о 23 год. 34 хв. в селищі Віньківці по вул. Європейська громадянин ОСОБА_1 керував мотоблоком марки Forte-9 б/н в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія громадянина ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Alcotest 6810 ARAM, результат тесту 1.81 ‰, чим повторно протягом року порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст.130 КУпАП.
В діянні ОСОБА_1 службові особи територіального органу поліції вбачають порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) - водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції повторно протягом року.
ІІ. Пояснення учасників справи
У судові засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 13.08.2024 та 03.09.2024 не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток Viber та рекомендованим повідомленням від 20.08.2024, заяви про відкладення розгляду справи не надав, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП розглянути справу за його відсутності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових пояснень чи заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що спрямована на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 266 КУпАП водії, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Суд, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 водієві забороняється а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (надалі Порядок).
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно п. 5 Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Відповідно до результатів тестування приладом аналізатор парів спирту Drager Alcotest 6810 ARAM-3576 від 28.07.2024 року тест № 5303, у ОСОБА_1 виявлено 1.81 ‰ алкоголю.
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора алкотест Drager Alcotest 6810 ARAM 3576 результат огляду на стан сп'яніння 1.81 ‰.
На відеозаписі із нагрудної камери поліцейського, що був безпосередньо досліджений судом, зафіксовано як ОСОБА_1 керував мотоблоком марки Forte-9 б/н та був зупинений працівниками поліції. Поліцейськими ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився, результат тестування озвучив на відео. Після чого інспектором поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно з доданою до матеріалів справи постанови Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22 травня 2024 року у справі № 670/376/2 4 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді 17000 грн штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. Постанова набрала законної сили 04.06.2024.
Відповідно до довідки сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 3 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області №2135/121/119/125/101-2024 від 29.07.2024 ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення від 29.07.2024 серії ААД № 255560; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ; записом із відеофіксацією події, постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22 травня 2024 року.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відсутні обґрунтовані сумніви у винні ОСОБА_1 .
Зазначені обставини, на переконання суду, переконливо свідчать про те, що в даному випадку мотоблок марки Forte-9 б/н використовувався як механічний транспортний засіб, а ОСОБА_1 виконував функції водія.
Проаналізовані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.
Крім цього суд звертає увагу, що предметом доказування в межах даної справи є доведення саме факту керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП не встановлено.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не встановлено.
Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке відносяться до грубих порушень на транспорті, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На думку суду, застосований до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Щодо відсутності посвідчення водія, у зв'язку з тим що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності їх не отримувала, суд зазначає таке.
Диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року керуванні транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за вказане адміністративне правопорушення у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде саме про право керування транспортними засобами. Таке право особа набуває внаслідок проходження відповідного навчання, отримання навиків водіння, що дає підстави відповідним органам для видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
Оскільки законом не передбачено альтернативного застосування стягнення за вчинення зазначеного правопорушення, тому суд першої інстанції, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 130 КУпАП обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
З урахуванням наведеного суд звертає увагу на позицію висловлену у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі № 702/301/20 від 04.09.2023 року, в якій зазначається, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК України, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суду» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи вказаний правовий висновок, а також враховуючи, що ні Глава 3 та 4 КУпАП, ні ст. 130 КУпАП не містить жодних обмежень чи заборони щодо застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом до особи, яка не має такого права, то суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
VІ. Судові витрати
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Обставин, що давали б підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, не встановлено.
Тому, відповідно до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. 7, 40-1, 130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Реквізити для сплати штрафу: номер рахунку (IBAN): UA748999980313060149000022001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37971775, код класифікації доходів бюджету: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницьк.обл/Хмельн. обл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Стягувач: Віньковецький районний суд Хмельницької області, адреса місцезнаходження: вул. Л. Українки, 2, с-ще Віньківці, Хмельницького району Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02886960.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягувач: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код юридичної особи 26255795.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя О.Є. Голуб