Справа № 139/640/24
Провадження № 2-о/139/58/24
04 вересня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.,
з участю:
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Солоненка Б.М.,
секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, що знаходиться на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області та складається із нерухомого майна.
Заявник є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , але не може оформити спадкові права, через недоведеність родинних стосунків зі спадкодавцем. Зокрема, у неї відсутні належні документи про зміну прізвища (реєстрацію шлюбу) спадкодавця на ОСОБА_4 і отримати чи поновити їх не вбачається за можливе через припинення дипломатичних відносин з російською федерацією. Через таку обставину нотаріус відмовив заявнику у вчиненні нотаріальної дії.
27 серпня 2024 року представник заявника адвокат Солоненко Б.М. з відповідною заявою звернувся до суду.
Ухвалою від 29 серпня 2024 року (а.с. 52) відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання.
Заявник та представник заявника адвокат Солоненко Б.М. в судовому засіданні підтримали свою вимогу з підстав, викладених у заяві по суті (а.с. 6).
Заявник ОСОБА_1 додатково суду пояснила: Спадкодавець - це її рідна дочка. Прізвище спадкодавця при народженні - ОСОБА_5 , потім у шлюбах вона отримувала прізвища ОСОБА_6 , ОСОБА_4 і ОСОБА_7 . Шлюб із ОСОБА_4 був зареєстрований в росії. Сама вона з ОСОБА_8 має прізвище ОСОБА_9 , але після реєстрації шлюбу у 1960 році отримала прізвище ОСОБА_5 . Цей шлюб було розірвано у 1964 році і при зміні паспорта вона відновила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_9 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заяву в інтересах ОСОБА_1 і пояснив: Його батьками були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після розірвання шлюбу з батьком, його мати виїхала з ним до росії, там вона вийшла заміж за ОСОБА_4 , і якимось чином того чоловіка було записано його батьком у свідоцтві про народження. Після повернення додому, мати розірвала шлюб із ОСОБА_4 і одружилася із ОСОБА_12 . Навіть після розірвання шлюбу мати залишила прізвище ОСОБА_7 і за ним померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він і його бабуся ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом першої черги. Через відсутність або неможливість отримання певних документів про зміну прізвищ, на сьогодні ОСОБА_1 не має можливості оформити спадкові права. На сьогодні він відновив для себе свої справжні прізвище та по батькові.
Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши подані суду докази, суд прийшов до висновку, що заяву слід задовольнити з врахуванням наступного:
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 23).
У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно. Як вбачається із копії витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 25301635 та № 25303805 від 07.08.2014 (а.с. 33-34, 35-36), до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входять, зокрема, земельні ділянки площею 2,1394 га та 0,08522 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території колишньої Дерешівської сільської ради колишнього Мурованокуриловецького району Вінницької області.
Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини - день смерті спадкодавця.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 77797309 від 29.07.2024 вбачається, що ОСОБА_3 по своїй смерті заповіту не залишала (а.с. 44).
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).
Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 31/2022 заведеної 23 травня 2022 року у Мурованокуриловецькій нотаріальній конторі (витяг а.с. 58-76) спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її син (а.с. 31, 32) ОСОБА_2 , який спадщину прийняв (а.с. 59), а також спадщину прийняла мати спадкодавця ОСОБА_1 (а.с. 71, 73).
В той же час, ОСОБА_1 не може оформити спадкові права після смерті ОСОБА_3 , оскільки державним нотаріусом їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через неможливість встановити родинні зв'язки зі спадкодавцем, про що було винесено постанову № 159 від 29.07.2024 (а.с. 41).
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які суду пояснили, що вони проживають по-сусідству із ОСОБА_1 , а тому достеменно знають все про її родину. Так, свідки пояснила, що раніше вона була одружена із ОСОБА_15 із с. Житники і народила від нього 10 липня 1961 року дочку ОСОБА_16 . Потім ОСОБА_17 розвелася з чоловіком і виховувала дочку сама, а її прізвище з тих пір було ОСОБА_9 . ОСОБА_16 вперше вийшла заміж за ОСОБА_18 і народила свого єдиного сина ОСОБА_19 . Потім свідкам достеменно відомо про її одруження із ОСОБА_12 . Однак, чи одружувалася ОСОБА_16 з ОСОБА_4 , їм нічого не відомо, оскільки вона жила певний час в росії.
У відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 14) ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_20 , матір'ю якої зазначено ОСОБА_21 , а батьком - ОСОБА_15 .
18 листопада 1978 року ОСОБА_20 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 та змінила своє прізвище на прізвище чоловіка, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного ставну громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00045725141 від 27.06.2024 (а.с. 15-16). Цей шлюб було розірвано на підставі рішення Мурованокуриловецького районного суду від 30 травня 1984 року, яке набрало законної сили 12.06.1984 (а.с.17).
Зі слів заявника та заінтересованої особи, у якийсь період часу ОСОБА_10 , познайомившись та зійшовшись жити без реєстрації шлюбу із ОСОБА_22 , виїхала разом з ним та зі своїм сином до росії. Там, очевидно ОСОБА_10 уклала шлюб із ОСОБА_23 .
Отримати відомості про реєстрацію шлюбу ОСОБА_10 з ОСОБА_22 від органів влади російської федерації неможливо, оскільки 01.12.2022 у зв'язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації прийнято Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року» (а.с. 18).
Як вбачається із облікової картки на домогосподарство, в якому до сьогоднішнього дня проживає заявник, по АДРЕСА_1 (а.с. 45), разом із ОСОБА_24 проживали її дочка ОСОБА_25 , 1961 року народження, та її син ОСОБА_26 , 1980 року народження, а 04 листопада 1992 року вони були виписані з цього місця проживання в будинок АДРЕСА_2 . Відповідно до договорів купівлі-продажу від 08 грудня 1992 року (а.с. 37-38) та від 23 грудня 1992 року (а.с. 39-40) ОСОБА_25 придбала квартири АДРЕСА_3 .
Як слідує з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00038040395 від 04.01.2023 (а.с. 19-20) ОСОБА_25 23 грудня 1992 року розірвала шлюб з ОСОБА_22 та після розірвання шлюбу залишила собі прізвище ОСОБА_4 .
15 березня 1999 року ОСОБА_25 зареєструвала шлюбу з ОСОБА_12 і, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 21), прийняла прізвище чоловіка. Прізвище, отримане в цьому шлюбі, ОСОБА_27 залишила і після реєстрації розірвання цього шлюбу (копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 на а.с. 22).
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 23) стверджується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниця Вінницької області.
Таким чином, заявник на сьогоднішній день позбавлена можливості довести родинні стосунки із ОСОБА_3 як матері із дочкою, оскільки у неї відсутній документ про зміну прізвища ОСОБА_28 із ОСОБА_6 на ОСОБА_4 , і його неможливо поновити, оскільки актовий запис про шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_29 було вчинено в росії, з якою наразі Україна не має дипломатичних зносин.
В той же час, у суду немає сумніву, що народжена ОСОБА_20 та померла ОСОБА_3 - це одна і та ж сама особа. Зокрема, в суді це доведено поясненнями всіх учасників справи, дослідженими судом наявними у справі документами, а також обставиною, що у всіх цих документах дата ОСОБА_30 зазначена як 10 липня 1961 року або просто як 1961 рік.
Однак, крім того, заявник не може довести перед нотаріусом факт родинних відносин ще й через відсутність доказів про зміну свого прізвища із ОСОБА_5 на ОСОБА_9 .
Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с. 25) ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_31 , батьками якої були ОСОБА_32 та ОСОБА_33 . 30 вересня 1960 року ОСОБА_1 , 1941 року народження, зареєструвала шлюбу з ОСОБА_15 і після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 (копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 на а.с. 26). Рішенням судової колегії в цивільних справах Вінницького обласного суду від 29 вересня 1964 року, яке набрало законної сили 10.10.1964 (а.с. 27), шлюб між ОСОБА_21 та ОСОБА_15 було розірвано.
Наразі заявник носить своє дошлюбне прізвище ОСОБА_9 , однак нотаріус в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не міг знайти офіційного підтвердження про зміну прізвища заявника із ОСОБА_5 на ОСОБА_9 .
В той же час, перед судом поясненнями учасників справи, показаннями свідків, документами, в яких дата народження і ОСОБА_1 , і ОСОБА_21 зазначається як 01 грудня 1941 року (зокрема, паспорт громадянина України на а.с. 9-11, копія свідоцтва про народження на а.с. 25, копія свідоцтва про одруження (а.с. 26, витяг з облікової картки на домоволодіння на а.с. 45), доведено, що ОСОБА_21 після розірвання шлюбу у 1964 році (а.с. 27) почала носити прізвище ОСОБА_9 .
Таким чином, суд вважає доведеним належними, допустимими та достатніми доказами факт родинних стосунків між спадкодавцем ОСОБА_3 та заявником ОСОБА_1 як між дочкою та матір'ю. В судовому засіданні також доведено мету встановлення факту родинних відносин - оформлення спадкових прав, про що свідчить постанова № 159 від 29.07.2024 державного нотаріуса Мурованокуриловецької ДНК (а.с. 41). З цих підстав заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 259, 265, 294, 319, 354 ЦПК України, суд
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була дочкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: ________________