Справа № 128/1514/24
Іменем України
04 вересня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
У складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці кримінальне провадження, відомості в якому внесено до ЄРДР за № 12024020070000054 від 03 березня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, працюючого майстром в філії «Вінницьке лісове господарство», інваліда третьої групи, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
ОСОБА_5 03 березня 2024 року близько 19 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Pajero» зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , у салоні якого на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_6 , рухався зі сторони с. Марківка Вороновицької територіальної громади Вінницького району Вінницької області в напрямку смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області. Під час руху автомобіля між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт щодо неналежного, на думку ОСОБА_6 , керування автомобілем ОСОБА_5 .
У ході словесного конфлікту у ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 , виник умисел направлений на заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого шляхом спричинення йому тілесних ушкоджень. З цією метою ОСОБА_5 зупинив керований ним автомобіль на території паркувального майданчика, що по АДРЕСА_2 та разом із ОСОБА_6 вийшли з автомобіля. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до стоячого біля пасажирської дверки автомобіля ОСОБА_6 після чого дістав із правої кишені своєї куртки кухонний ніж із дерев'яною рукояткою з довжиною леза 112 мм та наніс ним один удар в область живота ОСОБА_6 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота зліва, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням сальника кишківника, внутрішньочеревної кровотечі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 43 від 29 березня 2024 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні пред'явленого йому в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, дав суду показання, в яких повністю підтвердив факт та обставини скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, як вони викладені вище. У вчиненні злочину щиро розкаюється, примирився з потерпілим, відшкодував йому завдану майнову та моральну шкоду.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суворо не карати обвинуваченого, не призначати йому покарання пов*язане з позбавленням волі, претензій до обвинуваченого не має.
Прокурор в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 просили не позбавляти волі обвинуваченого, враховуючи те, що обвинувачений повністю визнає свою вину у вчиненому злочині та щиро кається у скоєному, також, просили врахувати думку потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має, щодо міри покарання обвинуваченому.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину) при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз'яснивши обвинуваченому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглянув справу у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.
Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше несудимий, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, працюючий, інвалід третьої групи.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі вищевказаного, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, та того, що покарання має бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КПК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
В строк відбування покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк перебування його під вартою як попереднє ув'язнення з 04 березня 2024 року (з моменту затримання відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину, від 04 березня 2024 року) до дати звільнення з-під варти згідно ухвали слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 06 березня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесене законом до тяжких злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, досудову доповідь органу пробації та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконання покладених на нього обов'язків, та приймає рішення про звільнення його у відповідності зі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Об'єктивні обставини, які б давали підстави для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком відсутні.
Застосування інституту звільнення від відбування покарання, має бути індивідуальним щодо кожної особи та на думку суду не зашкодить реалізації цілей покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого без ізоляції від суспільства та попередженню скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
На думку суду саме таке покарання сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Арешт на речові докази накладені ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2024 року скасувати.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373-374, 394 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбутого за цим вироком покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 04 березня 2024 року по 06 березня 2024 року.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду Вінницької області від 05 березня 2024 року на вилучене майно, а саме на: змив на ватну паличку з поверхні керма автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» зеленого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено до паперового конверту НПУ; змив з поверхні рукоятки перемикання передач автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» зеленого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено до паперового конверту НПУ; змив з поверхні внутрішньої ручки відчинення пасажирської дверки автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» зеленого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 який поміщено до паперового конверту НПУ (+ контрольний зразок); светр сірого кольору, який поміщено до с/п НОМЕР_2 ; штани камуфляжні темно-зеленого кольору, які поміщено до с/п НПУ № 7384988; штани камуфляжні світло-зеленого кольору, які поміщено до с/п НОМЕР_3 ; куртку камуфляжну, яку поміщено до с/п НПУ № 7384991; 4 кухонні ножі (3 з яких з дерев'яною рукояткою, 1 із пластмасовою рукояткою), яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ; футболку сірого кольору зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту НОНУ СУ; вирізку із клітчастої сорочки зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ; натільну білизну сірого кольору, яку поміщено до с/п НПУ WAR 1242028; пару черевиків чорного кольору, які поміщено до с/п НПУ СУ № PSP 8102476; підштаники чорного кольору, які поміщено до с/п НПУ СУ № PSP 3329579; клітчасту сорочку, яку поміщено до с/п НПУ СУ № PSP 3329580; штани кольору піксель, які поміщено до с/п НПУ СУ № PSP 3329581; мобільний телефон ТМ « НОМЕР_4 » з ІМЕІ: НОМЕР_5 та ІМЕІ: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 ; мобільний телефон ТМ «Редмі 6А» з ІМЕІ: НОМЕР_8 та ІМЕІ: НОМЕР_9 з сім-карткою НОМЕР_10 ; марлеві тампони зі змивами з обох рук ОСОБА_5 (+контрольний зразок), які поміщені у 3 окремі паперові конверти; зразки крові ОСОБА_5 ; зразки крові ОСОБА_6 .
Речові докази: змив з поверхні керма автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» зеленого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено до паперового конверту НПУ; змив на ватну паличку з поверхні рукоятки перемикання передач автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» зеленого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено до паперового конверту НПУ; змив на ватну паличку з поверхні внутрішньої ручки відчинення пасажирської дверки автомобіля марки «Mitsubishi Pajero» зеленого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено до паперового конверту НПУ (+ контрольний зразок); светр сірого кольору, який поміщено до с/п НОМЕР_2 ; штани камуфляжні темно-зеленого кольору, які поміщено до с/п НОМЕР_11 ; штани камуфляжні світло-зеленого кольору, які поміщено до с/п НОМЕР_3 ; куртку камуфляжну, яку поміщено до с/п НПУ № 7384991; кухонний ніж з дерев'яною рукояткою та довжиною леза 112 мм, що був знаряддям злочину, який поміщено до паперового конверту НПУ СУ; 3 кухонні ножі (2 з яких з дерев'яною рукояткою, 1 із пластмасовою рукояткою), що не були знаряддями злочину, які поміщено до паперового конверту НПУ СУ, футболку сірого кольору зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту НОНУ СУ; вирізку із клітчастої сорочки зі слідами РБК, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ; натільну білизну сірого кольору, яку поміщено до с/п НПУ WAR 1242028; пару черевиків чорного кольору, які поміщено до с/п НПУ СУ № PSP 8102476; підштаники чорного кольору, які поміщено до с/п НПУ СУ № PSP 3329579; клітчасту сорочку, яку поміщено до с/п НПУ СУ № PSP 3329580; штани кольору піксель, які поміщено до с/п НПУ СУ № PSP 3329581; марлеві тампони зі змивами з обох рук ОСОБА_5 (+ контрольний зразок), які поміщені у 3 окремі паперові конверти; зразки крові ОСОБА_5 ; зразки крові ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - знищити.
Речові докази: мобільний телефон ТМ « НОМЕР_4 » з ІМЕІ: НОМЕР_5 та ІМЕІ: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 ; мобільний телефон ТМ «Редмі 6А» з ІМЕІ: НОМЕР_8 та ІМЕІ: НОМЕР_9 з сім-карткою НОМЕР_10 , після набрання вироком законної сили - вважати такими, що повернуті власникам.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя - ОСОБА_1