125/233/24
2-во/125/8/24
про виправлення описки
04.09.2024 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області заяву представника позивача ТОВ «Коллект Центр» про виправлення описки в судовому рішенні у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 13.05.2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0980568322 від 03.11.2019 року в загальному розмірі 38509,97 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34509,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТзОВ «Інфінанс». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволений позовних вимог у розмірі 2420,89 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - відмовлено.
В вступній частині рішення суду не вірно вказано назву позивача (стягувача), а саме: «ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр», замість вірного: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»», що є опискою.
Так, згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірною назвою позивача (стягувача) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Учасникам справи не повідомлялись про дату, час та місце розгляду питання про внесення виправлень у зазначеній ухвалі.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, -
Заяву задовольнити повністю.
Виправити описку допущену в рішенні Барського районного суду Вінницької області від 13.05.2024 року в цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Текст рішення суду від 13.05.2024 року викласти в такій редакції:
125/233/24
2/125/53/2024
13.05.2024 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Хитрука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
01.02.2024 року ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свій позов мотивує тим, що 03.11.2019 року між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0980568322 та отримання кредиту згідно заявки-анкети на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики № 2628607636 від 09.03.2020 року, що акцептована відповідачем 09.03.2020 року шляхом підписання власним електронним підписом (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України). Відповідно до умов договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000 грн, в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремими та визначаються сторонами відповідно до умов договору. ТзОВ «Інфінанс» належним чином виконало свої зобов'язання за договором. 14.07.2021 року між ТзОВ «Інфінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14-07/21, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за Договором позики № 0980568322 від 03.11.2019 року. У свою чергу, ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників ТзОВ «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі за договором позики № 0980568322 від 03.11.2019 року. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 09.01.2024 року відповідно до розрахунку заборгованості становить 71899,97 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності ТзОВ «Коллект Центр» вважає за необхідне ставити питання про стягнення боргу в розмірі 48169,97 грн. Відповідач не повернув отримані кредитні кошти та не сплатив нараховані, відповідно до умов договору, відсотки за користування кредитними коштами. Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором позики № 0980568322 від 03.11.2019 року в загальному розмірі 48169,97 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 44169,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТзОВ «Інфінанс», а також судові витрати по справі, а саме: 3028 грн. судового збору та 13000 грн. витрат на правничу допомогу.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач до початку судового засідання подав суду заяву з проханням слухати справу без його участі. 02.04.2024 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Жунку Д.С. подано заяву, згідно якої просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.11.2019 року між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0980568322 (далі - договір), відповідно до умов якого, товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами програми «MoneyBOOM», а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки та інші платежі за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.6 Договору ТзОВ «Інфінанс» відкрило ОСОБА_1 кредитну лінію в розмірі 20000,00 грн. Максимальний строк користування кредитом (траншем) 30 календарних днів. Максимальна відсоткова ставка за один календарний день - 1,75 %.
Згідно з п. 1.2 Договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу не пізніше строку користування траншем.
У п. 3.5 Договору сторони окремо погодили, що у випадку користування позичальником кредитом (траншем) понад строк, встановлений відповідно до п. 1.15 договору або додатковими угодами між сторонами, зобов'язання позичальника за цим договором продовжувався на весь період фактичного користування кредитом (траншем), при цьому у випадку, якщо відсоткова ставка за користування кредитом (траншем), що встановлена відповідно до п. 1.15 цього договору менша ніж 1,75 % від суми кредиту (траншу) за кожен день користування кредитом (траншем), то правила нарахування процентів за відсотковою ставкою визначеною відповідно до п. 1.15 цього договору скасовуються з першого дня прострочення кредитом (траншем) і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (траншем), а саме 1,75 % за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня прострочення строкового повернення кредиту (траншу) і до дня повного повернення кредиту (траншу). Договір містить відмітку про підписання електронним підписом.
Відповідно до пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628607636 від 09.03.2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0980568322 від 03.11.2019 року (оферта), ТзОВ «Інфінанс» пропонує ОСОБА_2 отримати 3 транш кредиту в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах надання фінансового кредиту № 0980568322 від 03.11.2019 року, строк дії договору - 3 роки. Розмір траншу 4000 грн, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка 638,75 % річних. Пропозиція містить відмітку про підписання електронним підписом. ТзОВ «Інфінанс» належним чином виконало свої зобов'язання за договором позики, надавши відповідачу грошові кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
Вищевказана обставина ОСОБА_1 не оспорюється.
14.07.2021 року між ТзОВ «Інфінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги № 14-07/21, відповідно до умов якого ТзОВ «Інфінанс» відступило на користь ТзОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами згідно з реєстром боржників серед яких право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0980568322 від 03.11.2019 року.
ТзОВ «Вердикт Капітал» згідно з договором факторингу № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТзОВ «Коллект Центр», у томі числі і за кредитним договором № 0980568322 від 03.11.2019 року, що укладений між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В силу норми ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, згідно ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 , що здійснений ТзОВ «Інфінанс», заборгованість на дату відступлення права вимоги за договором № 14-07/21 складала: за тілом кредиту 3300 грн., відсотки нараховані за користування кредитними коштами - 31790,50 грн., право вимоги на яку було передано ТзОВ «Вердикт Капітал».
З розрахунку заборгованості, здійсненого ТзОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.07.2021 року складала 38509,97 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 34509,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги. Станом на 10.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 складала 71899,97 грн, з яких: 4000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 34509,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 33390,00 грн. - нараховані відсотки згідно з кредитним договором.
З розрахунку заборгованості, здійсненого ТзОВ «Коллект Центр» слідує, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 09.01.2024 року складає 74899,97 грн, з яких: 4000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 67899,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
У позовній заяві позивач просить стягнути наявну заборгованість частково, а саме: заборгованість у розмірі 48169,97 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 44169,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТзОВ «Інфінанс».
Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання за договором, чим порушує права позивача.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Для обчислення давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинного на момент звернення позивача до суду з позовом, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.
Таким чином, враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, на момент звернення позивача до суду з позовом діяв правовий режим воєнного стану, суд дійшов до висновку, що позовна заява, яка надіслана до суду 01.02.2024 року, подана в межах строку позовної давності.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 09.01.2024 року складає 71899,97 грн, з яких: 4000 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 67899,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
Вищевказаний розрахунок ОСОБА_1 в жодній мірі не спростований, будь-яких своїх розрахунків на доведення своєї правової позиції у спорі останній не надав та про призначення судової економічної експертизи в ході здійснення даного провадження не просив.
ТзОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги на вказану заборгованість на підставі договору №10-01/2023 від 10.01.2023 року. Позивач не здійснював жодних нарахувань на суму заборгованості з моменту набуття права вимоги.
При цьому, позивач фактично просить стягнути з відповідача лише частину заборгованості, а саме: в загальному розмірі 48169,97 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 44169,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТзОВ «Інфінанс».
Тобто, ТзОВ «Коллект Центр» у тексті позовної заяви зробив акцент на те, що в частині заборгованості за відсотками бажає стягнути з відповідача таку заборгованість станом на дату відступлення права вимоги первісним кредитором - ТзОВ «Інфінанс».
Із досліджених судом доказів вбачається, що заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТзОВ «Інфінанс» складала 34509,97 грн, а не 44169,97 грн, як зазначено в позовній заяві.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погасив, що є порушенням законних прав ТзОВ «Коллект Центр».
З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0980568322 від 03.11.2019 року в загальному розмірі 38509,97 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34509,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТзОВ «Інфінанс».
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову майнового характеру позивач ТзОВ «Коллект Центр» сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.
З огляду на часткове задоволення позову (79,95 %) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2420,89 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року, із змінами затвердженими З'їздом адвокатів України 15.02.2019 року.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: Договір про надання правової допомоги № 02-01/2023 від 02.01.2023 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТзОВ «Колект Центр»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги № 405 від 02.01.2024 року до договору № 02-01/2023 від 02.01.2023 року, згідно з якою ціна з надання усної консультації з вивчення документів - 3000 грн. (2 години вартістю по 1500 грн.), ціна складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 10000 грн. (5 годин по 2000 грн.); витяг з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 13000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об'єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги - як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу.
З матеріалів справи вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» надає правову допомогу ТзОВ «Колект Центр» з 02.01.2023, заявка щодо позову до ОСОБА_1 значиться за № 405. За договором № 10-01/2023 від 10.01.2023 року ТзОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до боржника.
Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, містить 3 аркуші (6 сторінок), відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Коллект Центр» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
На підставі ст.ст. 11, 15, 16, 20, 252-257, 267, ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ст. 610-611, 1046-1050, 1054 ЦК України, та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 95, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268,, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0980568322 від 03.11.2019 року в загальному розмірі 38509,97 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34509,97 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТзОВ «Інфінанс».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволений позовних вимог у розмірі 2420,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - відмовити».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: