Дата документу 03.09.2024
Справа № 334/6995/24
Провадження № 1-кп/334/646/24
03 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024087050000370 від 18.08.2024 року за звинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, який не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, без реєстрації, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 01.03.2016 Краматорським міським судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до арешту строком на 1 місяць;
- 03.12.2018 Краматорським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 121, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі. Звільнений 12.04.2024 по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
18.08.2024 року близько 01 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись за місцем спільного мешкання з потерпілою ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_3 спільно проживав однією сім'єю, але не перебував у шлюбі, а саме у будинку АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс не менше восьми ударів кулаками обох рук в ділянку лівої надбрівної дуги, ділянку носа, щелепи, ногами наніс два удари в гомілку та обома руками стискав поверхню шиї.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 не менше 8-ми травматичних впливів, внаслідок чого остання отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді рани по ходу лівої надбрівної дуги, синця на спинці носа, синця від рівня кута нижньої щелепи ліворуч з розповсюдженням до рівня нижньої третини лівої бокової поверхні шиї, синця на передній поверхні шиї у верхніх та нижніх третинах, два синця на правій боковій поверхні шиї в нижній третині, синця з садном у середній третині правої гомілки по передній поверхні, синця у нижній третині правої гомілки по передній поверхні.
Відповідно обвинувального акту прокурор заявив клопотання в порядку ст.302 КПК України про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акту прокурором додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 29.08.2024 року, яка складена за участі захисника: адвоката ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні. У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Також до обвинувального акту прокурором додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 від 29.08.2024 року щодо згоди на розгляд обвинувального акта відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.
Суд, розглянувши обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, в межах встановлених органом досудового розслідування обставин відповідно ч.2 ст.381 КПК України, так як обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, вважає вину ОСОБА_3 доведеною, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується за ч.1 ст.125 КК України, що кваліфікується за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.
Санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.
З наведеного вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком відповідно ст.12 КК України.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та підтверджується встановленими органом досудового розслідування обставинами, а обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Також, згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню, крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Тому, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання відповідно ст.67 КК України суд визнає рецидив кримінальних правопорушень, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, вчинення кримінального правопорушення щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.
Таким чином, з урахуванням наявності обставини, що пом'якшує покарання та обставин, які його обтяжують, ступеня тяжкості вчиненого проступку, враховуючи визнання вини та особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_3 за матеріалами провадження офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога або психіатра не перебуває, тому суд, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно ч.1 ст.394 КПК України вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1