Справа № 346/4741/24
Провадження № 2/346/1939/24
04 вересня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В. В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Підгайчиківської сільської ради, про визнання права власності на спадкове майно,
03.09.2024 року позивачка звернулась із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею правл власності на спадкове майно, а саме житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та господарські споруди, в тому числі літню кухню літ. «Г» та сараї літ. «Д», «Ж», які побудовані без дозвільних документів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 2 узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28.01.2013 року відмітив, що суди при розгляді справ про визнання права власності на самочинне будівництво повинні належним чином перевіряти, чи було питання оформлення права власності на самочинне будівництво предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право. Суд не повинен заміняти органи, які зобов'язані видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови; визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку має залишатися винятковим способом захисту права. Тому судам необхідно з'ясовувати, чи звертався позивач до компетентних органів із питання узаконення самочинного будівництва, чи було відмовлено компетентними органами у вирішенні зазначеного питання.
Однак позивачкою не подано доказів звернення до компетентних органів з питання узаконення самочинного будівництва та не подано доказів неможливості вирішення питання в адміністративному порядку.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків.
Наведене узгоджується із роз'ясненнями постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6.
Набуття права власності на самочинно збудоване майно врегульоване статтею 376 ЦК України, згідно якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Позивачка заявляючи вимогу про визнання за нею права власності на самочинно збудоване майно не подала до суду документів дотримання при будівництві санітарних, протипожежних вимог самочинно збудованого майна чи не порушення при самочинному будівництві прав інших осіб.
Крім того, відсутні належні та достовірні докази про рік будівництва самочинного майна.
Відповідно до приписів ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з правилами частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне недоліки зазначені в ухвалі , заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, судя
позовну заяву ОСОБА_1 до Підгайчиківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху та надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання нею копії цієї ухвали.
У разі не виконання цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://kmm.if.court.gov.ua/sud0909/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя: Сольський В. В.