Справа № 216/6173/24
Провадження 2/216/2497/24
про повернення матеріалів позовної заяви
04 вересня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа без самостійних вимог: Держава США в особі представника посольства Держави США в Державі Україна, про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням права власності в об'єкті права власності Українського народу, а саме надрах, -
У поданому зверненні ОСОБА_1 просить суд стягнути з Держави Україна на її користь 10 000 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її права власності на об'єкти права власності Українського народу, а саме надра. Суть позову зводиться до того, що Держава Україна в особі органів державної влади, на підставі неконституційного Кодексу Про надра незаконно розпоряджаються надрами без згоди українського народу, зокрема позивача, чим завдають останній моральної шкоди.
Ознайомившись із вимогами поданого позову прихожу до такого висновку.
Статтею 1 ЦПК України унормовано, що цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК).
За змістом ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори, що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Змістом цивільно-процесуального спору є спір, який виникає внаслідок відсутності згоди суб'єкта цивільного права щодо умов виконання тих чи інших прав або обов'язків, що випливають з закону чи договору.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.05.2001 р. у справі №1-22/2001 за конституційним зверненням ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» зазначив, зокрема, таке: «…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов'язків держави (ст. 3, 16, 22). Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків». І далі: «... ст. 152 Конституції України зобов'язує державу відшкодовувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.
Вимоги ОСОБА_1 пов'язані із незаконними, на її переконання, діями Держави Україна, на підставі неконституційного Кодексу Про надра, щодо розпорядження надрами без її згоди, а відтак не пов'язані з будь-якими цивільними правами та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене у відкритті провадження необхідно відмовити, оскільки цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.186 ЦПК).
Керуючись: ст. 186 ЦПК України,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа без самостійних вимог: Держава США в особі представника посольства Держави США в Державі Україна, про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням права власності в об'єкті права власності Українського народу, а саме надрах, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М.В. БУТЕНКО