Ухвала від 03.09.2024 по справі 201/10283/24

Справа № 201/10283/24

Провадження № 1-кс/201/3578/2024

УХВАЛА

Іменем України

03 вересня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024046650000486 від 21.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор, звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

20.08.2024 до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від експерта ТСЦ 1242, про те, що при огляді транспортного засобу марки Mazda моделі CX-5 сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , було виявлено виявлені ознаки підробки ідентифікаційного номеру двигуна ( НОМЕР_3 від 20.08.2024)..

21.08.2024 відомості про даний кримінальний проступок, який було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046650000486.

20.08.2024 під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного в порядку ст. 237 КПК України, було вилучено:

- транспортний засіб марки Mazda, моделі CX-5, д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2015 року випуску;

- ключі від транспортного засібу марки Mazda, моделі CX-5, д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2015 року випуску;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено:

- транспортний засіб марки Mazda, моделі CX-5, д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2015 року випуску;

- ключі від транспортного засібу марки Mazda, моделі CX-5, д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2015 року випуску;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 які визнано речовими доказами, оскільки перелічене майно є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального проступку та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Необхідно накладання арешту на тимчасово вилучене майно з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна та збереження речових доказів

Дізнавач подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, неприбуття слідчого, прокурора, дізнавача в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Підозрюваний у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.

Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Розглядом клопотання встановлено, що слідчим ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 12024046650000486 від 21.08.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України .

20.08.2024 до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від експерта ТСЦ 1242, про те, що при огляді транспортного засобу марки Mazda моделі CX-5 сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , було виявлено виявлені ознаки підробки ідентифікаційного номеру двигуна ( НОМЕР_3 від 20.08.2024).

21.08.2024 відомості про даний кримінальний проступок, який було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046650000486.

20.08.2024 під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного в порядку ст. 237 КПК України, було вилучено:

- транспортний засіб марки Mazda, моделі CX-5, д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2015 року випуску;

- ключі від транспортного засібу марки Mazda, моделі CX-5, д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2015 року випуску;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частко.

Накласти арешт на майно, яке тимчасово вилучене під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м.т. НОМЕР_5 майно:

- транспортний засіб марки Mazda, моделі CX-5, д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2015 року випуску

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Роз?яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
121361750
Наступний документ
121361752
Інформація про рішення:
№ рішення: 121361751
№ справи: 201/10283/24
Дата рішення: 03.09.2024
Дата публікації: 05.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (03.09.2024)
Дата надходження: 21.08.2024
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БОЙКО В'ЯЧЕСЛАВ ПЕТРОВИЧ
суддя-доповідач:
БОЙКО В'ЯЧЕСЛАВ ПЕТРОВИЧ