Справа № 320/23874/23
30 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Маринчак Н.Є., та суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач, апелянт) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити від сплати судового збору і скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Перевіривши клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Апелянтом не долучено документ про сплату судового збору, а заявлено клопотання про звільнення від його сплати.
В силу положень частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У поданому клопотанні про звільнення від сплати судового збору апелянт посилається на те, що позивачем не сплачувався судовий збір у суді першої інстанції, відтак за позицією апелянта суд має звільнити і ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Отже, положення частини 1 статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
За матеріалами апеляційної скарги, правових підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір», апелянтом не наведено. Крім того, апелянт не входить у перелік осіб, які, безумовно, звільнені від сплати судового збору в усіх інстанціях у силу закону.
Твердження апелянта щодо того, що оскільки позивачем не сплачувався судовий збір, отже суд має звільнити ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги колегія суддів відхиляє як такі, що ґрунтуються на суб'єктивному трактуванні норм законодавства.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі №640/32497/20, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Керуючись статтями 73, 74, 133, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.