П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/2186/22
Перша інстанція: суддя Устинов І. А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести нарахування та виплату доплати за службу у нічний час за період з 06.12.2015 до 31.01.2018 відповідно до відпрацьованого нічного часу в об'ємі 1322 годин, про зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017,
16.02.2022 позивач - ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 06.12.2015 до 31.01.2018;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» нарахування та виплату ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 06.12.2015 до 31.01.2018 року відповідно до відпрацьованого нічного часу в об'ємі 1322 годин;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період 07.11.2015 до 31.10.2017 включно;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 07.11.2015 до 31.10.2017 включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він проходить службу в Національній поліції України. У період з 06.12.2015 до 31.01.2018 доплата за службу в нічний час відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась всупереч приписам Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» і Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 р. № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799, якими передбачено, що поліцейським виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Крім того, відповідач не нараховував і не виплачував індексацію грошового забезпечення позивачу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за період з 07.11.2015 до 31.10.2017.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 в повному обсязі задоволений позов ОСОБА_1
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилаючись на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №400/3111/23, зазначає, шо до 24.10.2017 року п.2 Порядку № 1078 було передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782 внесені зміни до п. 2 Порядку № 1078 доповнивши абзац п'ятий після слова « військовослужбовців» словом, «поліцейських». Вказана постанова набрала чинності 24.10.2017 року.
Відтак, апелянт вважає, що він правомірно зазначив, що у позивача до листопада 2017 року не виникло право на індексацію грошового забезпечення, оскільки норми Порядку № 1078 на поліцейських не розповсюджувались.
Оскільки зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 вступили в дію з 24.10.2017, та цими змінами включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, тому виплата індексації здійснюється з 01.11.2017, що, на думку апелянта доводить необґрунтованість тверджень позивача.
Стосовно вимоги щодо нарахування та виплати доплати за службу в нічний час, апелянт зазначає, що відповідно до абзацу першого пункту 11 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року № 260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ вказаного Порядку поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.
Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Апелянт звертає увагу, що позивач просив суд нарахувати і виплатити на його користь невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 06 грудня 2015 року по 30 січня 2018 року, що суперечить абзацу першому пункту 11 розділу І наведеному вище Порядку.
Крім того, апелянт вказує, що згідно з наказами ДПП з 07.11.2015 по 31.01.2018 до служби в нічний час ОСОБА_1 не залучався. Зважаючи на це, підстави для нарахування та виплати зазначеної доплати відсутні. Позивач звернувся з адміністративним позовом 16.02.2022, отже, згідно з абзацом першим пункту 11 розділу І Порядку, має право на виплату недорахованих доплат за службу в нічний час не більше ніж за три роки, що передували зверненню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року залишити без змін.
Позивач вказує на помилковість посилання апелянта на приписи п. 11 Порядку №260 в частині строків, оскільки на спірні правовідносини поширювалась дія ст. 233 КЗпП України, яка передбачала відсутність строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати. При цьому позивач посилається на правові висновки Верховного Суду викладені у постановах цього суду від 13.03.2019 у справі №807/363/18, від 16.12.2021 у справі №320/2583/21.
Звертає позивач увагу і на те, що матеріалами справи, зокрема довідкою про облік несення служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку від 06.04.2016 № 260,виданою уповноваженою особою, підтверджено що позивач відпрацював загальну кількість нічного часу 1322 год. в період з 06.12.2015 до 31.01.2018.
Стосовно доводів апеляційної скарги, щодо індексації грошового забезпечення, апелянт зазначає, що вони спростовуються усталеною практикою Верхового Суду з цих питань, зокрема правовими висновками викладеними у постановах цього суду від 16.07.2020 у справі №2140/1763/18, від 31 січня 2019 року у справі № 823/2249/18, від 16 липня 2020 року по справі №2140/1763/18, від 07 березня 2024 року по справі 420/715/23.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що позивач з 07.11.2015 і по час звернення до суду з позовом в межах цієї справи, проходить службу в органах Національної поліції України (Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції).
10.01.2022 позивач звернувся до відповідача з рапортом (а.с. 11), в якому просив провести виплату йому доплати за службу в нічний час за період з 06.12.2015 до 31.01.2018 відповідно до відпрацьованого нічного часу та індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017 включно.
27.01.2022 відповідач листом № 2027/41/5/05-2022 «Про надання інформації» (а.с. 12) повідомив позивача, що підстави для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 06.12.15 р. до 31.01.18 р. відповідно до відпрацьованого нічного часу та індексації грошового забезпечення за період з 07.11.15 р. до 31.10.17 р. включно, відсутні.
При цьому, до листа відповідач додав Довідку обліку несення служби поліцейськими в нічний час Управління патрульної поліції в Миколаївської області ДПП щодо ОСОБА_1 , відповідно до якої загальна кількість нічного часу складає 1322 год. в період з 06.12.2015 до 31.01.2018 (а.с. 13-15).
Також апеляційний суд зазначає, що відповідно до наданих відповідачем до відзиву на позов відомостей про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, та за період з січня 2017 року по січень 2018 року, позивачу не виплачувалась доплата за службу в нічний та індексація грошового забезпечення (а.с. 47-зворот, 48).
Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними та допустимим доказами.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 Постанови КМУ №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови КМУ №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» передбачена виплата доплати за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Аналогічна норма передбачена і п. 11 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (надалі Порядок №260 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема встановлено, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Матеріалами справи підтверджено, що в період з 06.12.2015 до 31.01.2018 позивач відпрацював в нічний час 1322 години, проте, апелянт, як правильно встановив суд першої інстанції і не спростовано доводами апеляційної скарги, всупереч наведеним приписам законодавства доплату позивачу за службу в нічний час не здійснював, що підтверджене як листом апелянта від 27.01.2022, так і доданими апелянтом до відзиву на позов відомостями про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року, та за період з січня 2017 року по січень 2018 року.
Стосовно доводів апелянта щодо обмеження права позивача на отримання доплати трирічним строком, який, на думку апелянта позивачем пропущений, апеляційний суд, як і суд першої інстанції відхиляє вказані доводи з огляду на таке.
Розділ І п. 11 Порядку № 260 встановлює, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Вказана норма встановлює не строк на звернення із вимогою про стягнення невиплаченого грошового забезпечення поліцейського, складовою частиною якого є доплата за службу в нічний час, а період за який таке грошове забезпечення може бути виплачене, тобто на підставі ст. 233 ч. 2 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), позивач не обмежений будь-яким строком для стягнення належного йому грошового забезпечення, але таке забезпечення не може бути виплаченим за строк (період), більший ніж три роки.
Апеляційний суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 807/363/18, викладено висновок, що перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
Оскільки позовна заява містить вимогу про нарахування та виплату надбавки за службу у нічний час, слід керуватися, в тому числі, положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 19.12.2021 у справі №320/2583/21.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нездійснення позивачу доплати за службу в нічний час за період з 06.12.2015 до 31.01.2018, у зв'язку з чим на відповідача необхідно покласти обов'язок здійснити нарахування та виплату позивачу доплати за службу в нічний час за період з 06.12.2015 до 31.01.2018 відповідно до відпрацьованого ним нічного часу в об'ємі 1322 години.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги в частині позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за період 07.11.2015 до 31.10.2017 включно, апеляційний суд зазначає таке.
За приписами ч. 5 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Цей Закон набрав чинності 7 серпня 2015 р.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що нормою про індексацію грошового забезпечення поліцейських Порядок проведення індексації, затверджений Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003, був доповнений лише 18 жовтня 2017 року Постановою Кабінету Міністрів України № 782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена нормативним актом вищої юридичної сили, а саме Законом України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 7 серпня 2015 р.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Як правильно встановив суд першої інстанції, апелянт вказаного обов'язку не виконав, в матеріалах справи відсутні докази нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період з 07.11.2015 до 31.10.2017 включно.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 до 31.10.2017 включно та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Посилання апелянта на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №400/3111/23, є недоречним, оскільки вказане рішення було скасоване П'ятим апеляційним адміністративним судом постановою від 27.09.2023, та спір в цій справі виник за участю іншого позивача та за інших фактичних обставин.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 2-12, 71-78, 242, 257, 308, 311, 315, 321, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №400/2186/22 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 03.09.2024
Суддя-доповідач С.Д. Домусчі
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький