П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 522/9232/24
Головуючий в 1 інстанції: Павлик І.А. Дата і місце ухвалення: 18.07.2024 р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
(у зв'язку із неявкою сторін у судове засідання,
справу розглянуто в порядку п.2 ч.1 ст.311 КАС України)
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 18 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
12 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №2029615 від 29.04.2024 року якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 18 липня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 18.07.2024 р. та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що матеріали справи містять докази, а факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом та схемою організації дорожнього руху в м. Одеса, по вул. Колонтаївській, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність належних доказів.
Також апелянт наголошує про пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки звернення позивача з заявою до управління патрульної поліції не є досудовим врегулювання спору, а тому в даному випадку 10-ти денний строк на оскарження слід рахувати з моменту винесення постанови серії ЕНА №2029615 від 29.04.2024 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2029615 від 29.04.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у видгляді штрафу врозмірі 340,00 грн. в зв'язку з тим, що він 29.04.2024 за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1 керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz C 180, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 4.2, чим порушив вимоги п. 8.4 ПДР.
Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу суд першої інстанції суд першої інстанції встановив, що дійсно з відеозапису вбачається, що автомобіль марки Mersedes-Benz C 180 сріблястого кольору не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 1, проте з відеозапису неможливо встановити номерний знак транспортного засобу, що порушив правила дорожнього руху та особу, яка керувала цим транспортним засобом.
При цьому як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом пропустив 10-ти денний строк на оскарження постанови серії ЕНА №2029615 від 29.04.2024 року, а відповідач Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції під час розгляду справи в суді першої інстанції зверталось до суду з заявою про залишення позовної заяви без розгляду.
В свою чергу судом першої інстанції було надано оцінку зазначеному питанню та у задоволенні клопотання було відмовлено, оскільки на думку суду першої інстанції позивачем дотримано строк звернення до суду так як позивач звертався зі скаргою до УПП в Одеській області ДПП з вимогою про скасуванню постанови серії ЕНА №2029615 від 29.04.2024 року, на що отримав відмову від 08.05.2024 р., вручену позивачу 29.05.2024 р., а тому звертаючись до суду 12.06.2024 р. позивач не пропустив строк звернення до суду.
Разом з тим звертаючись до суду з апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції наголошує на пропуск позивачем строк звернення до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу вимог частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 статті 122 КАС України закріплено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Положеннями статті 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Приписами статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З аналізу вищевказаних правових нормам слідує, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Таким чином, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує постанову серії ЕНА №2029615 від 29.04.2024 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суд встановив, що ОСОБА_1 отримав постанову серії ЕНА №2029615 29.04.2024 р., що підтверджується відеозаписом, на якому зазначає: «де розписатись про те, що копію отримав» 14:56 год та самим оригіналом постанови наданим позивачем до суду, як додаток до позовної заяви.
Таким чином, десятиденний строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження даної постанови закінчувався 09 травня 2024 року.
Разом з тим, позовну заяву ОСОБА_1 подав до Приморського районного суду міста Одеси лише 12.06.22024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду з даним позовом.
В свою чергу позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду, оскільки 29.04.2024 р. позивач звернувся до УПП Одеській області ДПП зі скаргою, в якій, зокрема, просив скасувати оскаржувану постанову, на що отримав відмову оформлену листом №Є-1563/41/13/04/01-24 від 08.05.2024 р. (вручено особисто 29.05.2024 р.).
Розглядаючи справу суд першої інстанції прийняв до уваги вищевказані посилання позивача та поновив строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Водночас, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що звернення особи до органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
В контексті спірних правовідносин колегія судів повторно звертає увагу на положення пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП, згідно яких, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому, звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22 та від 05 жовтня 2023 року у справі № 750/8462/22.
Враховуючи вищезазначене, позивачем не наведено інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом у даній справі.
Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому, числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії).
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, оскільки позивач з даним адміністративним позовом звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду, а тому рішення суду підлягає скасуванню, адміністративний позов слід залишити без розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 238, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 18 липня 2024 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №2029615 від 29.04.2024 року - залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 вересня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук