П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/4610/24
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Дата і місце ухвалення: 16.07.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Гудзікевич Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії, що полягають в утисканні з боку ГУ ПФУ прав ОСОБА_1 , що створюють ситуацію, за якої він зазнає обмеження у визнанні, реалізації та користуванні правами і свободами на своєчасне належне пенсійне забезпечення у зв'язку з настанням обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії згідно Закону №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови КМУ №704;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області встановити ОСОБА_1 права та свободи у визнанні, реалізації та користуванні правами і свободами на своєчасне належне пенсійне забезпечення у зв'язку з настанням обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії згідно з Законом №2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови КМУ №704 для чого:
скласти список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 29.01.2020р. та далі на 01 січня кожного року та надати до ООТЦКСП;
здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 29.01.2020р. на підставі довідок про розмір його грошового забезпечення, що складаються ООТЦКСП на підставі цих наданих списків, розраховуючи основний розмір пенсії як 77% грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, нараховувати та виплачувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та здійснити виплату різниці між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з 2007 року він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію, призначену йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач стверджував, що з 29.01.2020р. він має отримувати державну пенсію, призначену йому відповідно до Закону №2262-ХІІ з врахуванням Постанови КМУ №704 щодо визначення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, разом з іншими щомісячними додатковими видами грошового забезпечення та премії. При цьому, в порушення вказаного, на даний момент такого не відбувається.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 16.07.2024р., з ухваленням по справі нового судового рішення з врахуванням клопотань позивача про витребування доказів, про уточнення позовних вимог та про залучення до участі у розгляді справи співвідповідача.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено позивачу в задоволенні його клопотання про витребування доказів, про розгляд справи у відкритому судовому зсіданні, які, до того ж, розглянуто судом з порушенням встановлених процесуальним законом строків. Також, апелянт зазначає, що враховуючи, що дану справу суд розглядав більше трьох місяців, тому відсутні підстави для висновку, що відповідна справа є справою незначної складності. Копії відзиву на позовну заяву від ГУ ПФУ в Одеській області ОСОБА_1 не отримував, в той час як судом не винесено відносно відповідача окремої ухвали про порушення Головним управлінням процесуальних обов'язків, покладених на нього нормами КАС України.
Посилається апелянт і на те, що судом першої інстанції протиправно не прийнято поданої 12.06.2024р. ОСОБА_1 заяви про збільшення позовних вимог. Подання вказаної заяви відбулося з дотриманням вимог КАС України та було зумовлено тим, що 20.05.2024р. позивач отримав від ГУ ПФУ в Одеській області відповідь про відмову у проведенні перерахунку його пенсії на підставі наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у відповідності до Постанови КМУ №704. До того ж, відповідні довідки оформлено ІНФОРМАЦІЯ_1 з порушенням Наказу Міністерства оборони №260, тому ОСОБА_2 одночасно із заявою про уточнення позовних вимог заявив клопотання про залучення співвідповідача, в задоволенні якого судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено.
Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на невиконання відповідачем вимог Порядку №45 щодо складення списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 29.01.2020р. та далі на 01 січня кожного року та надання їх до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ГУ ПФУ в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що Головне управління призначає/перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів, оскільки розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення чи перерахунку пенсії до компетенції органів ПФУ не належить.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та позивача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
29.12.2023р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови КМУ №704, скласти Список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 29.01.2020р. та далі на 01 січня кожного року та подати до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; здійснити перерахунок та виплату його пенсії з 29.01.2020р. на підставі довідок про розмір його грошового забезпечення, виданих йому ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснити виплату різниці між нарахованим та виплаченим розміром пенсії.
Листом від 26.01.2024р. №3156-41058/С-02/8-1500/24 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивача, що оскільки відповідних повідомлень про підстави для проведення перерахунку пенсій на 29.01.2020р. та далі станом на 01 січня кожного року до відповідача не надходило, тому відсутні підстави для подання відповідних списків до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови скласти список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом на 29.01.2020р. та далі на 01 січня кожного року та надати до ООТЦКСП, а також щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 29.01.2020р. на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, що складаються ООТЦКСП на підставі цих наданих списків, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. При цьому, перерахунку пенсії має передувати отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Суд зазначив, що підставою для складення Головними управліннями списків за формою 1 до Порядку №45 є відповідне повідомлення Пенсійного фонду України, яке здійснюється після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики. При цьому, Порядок №45 не містить норм, які б дозволяли складати списки за формою 1 за заявою осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ. Суд звернув увагу, що позивач не надав суду відомостей щодо прийняття КМУ рішення про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, як і не надав доказів на підтвердження наявності повідомлення Пенсійного фонду України про необхідність Головним управлінням Пенсійного України скласти списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а отже не обґрунтував наявність передбачених пунктом 2 Порядку №45 підстав для складання таких списків.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в їх задоволенні виходячи з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ, у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
За приписами частин першої, другої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
На підставі системного аналізу наведених вище приписів нормативно-правових актів можна дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01.03.2018р. збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови №704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до Постанови №704, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018р. та 01.01.2019р. пункт 4 Постанови №704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, саме з 29.01.2020р. - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019р. у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, судова колегія доходить висновку, що п.4 Постанови №704 з 29.01.2020р. має застосовуватись у наступній редакції:
«Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Таким чином, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії із застосуванням пункту 4 Постанови №704 в первинній редакції.
Згідно пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014р. №937, на обласні ТЦКСП покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний ТЦКСП складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою; складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (зі змінами).
Тобто, на обласні ТЦКСП покладено функції з формування довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, підставою для складення Головними управліннями Пенсійного фонду України списків за формою 1 до Порядку №45 є відповідне повідомлення Пенсійного фонду України, яке здійснюється після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики.
При цьому, Порядок №45 не містить норм, які б дозволяли складати списки за формою 1 за заявою осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій позивач не надав відомостей щодо прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, як і не надав доказів на підтвердження наявності повідомлення Пенсійного фонду України про необхідність Головним управлінням Пенсійного України скласти списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а отже не обґрунтував наявність передбачених пунктом 2 Порядку №45 підстав для складання таких списків.
Колегія суддів вважає, що при зверненні з даним позовом до суду ОСОБА_1 обрав не належний спосіб захисту своїх прав на належне пенсійне забезпечення.
З тим, аби захистити своє право на перерахунок пенсії з врахуванням п.4 Постанови №704, з врахуванням набрання 29.01.2020р. законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, він не позбавлений права звернутися до територіального центру комплексування та соціальної підтримки щодо отримання оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня календарного року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
До моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Що ж до вимог позову про зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», то колегія суддів встановила, що право позивача на відповідну доплату відновлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2023р. по справі №420/26990/23, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права.
Надаючи правову оцінку посиланням апелянта на окремі порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів виходить з наступного.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції необґрунтовано віднесено дану справу до категорії справ незначної складності та розглянуто її за правилами спрощеного позовного провадження.
Колегія суддів вважає помилковими такі доводи апелянта.
Відповідно до ч.2, ч.5 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, оскільки звернення позивачем з даним позовом до суду обумовлено необхідністю захисту його права на належне пенсійне забезпечення, тому, в силу п.3 ч.6 ст.12 КАС України, дана справа є справою незначної складності та правомірно розглянута судом першої інстанції в спрощеному позовному провадженні.
Частиною 6 статті 262 КАС України суду надано право відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідним правом суд скористався, рішення про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в відкритому судовому засіданні належним чином в ухвалі від 16.07.2024р. обґрунтував.
Сама по собі обставина, що суд розглянув дану справу у строк, який перевищує строк розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, не є підставою для висновку, що дана справа не належить до категорії справ незначної складності.
Також, колегія суддів вважає обґрунтованим повернення ухвалою від 16.07.2024р. заяви ОСОБА_3 від 12.06.2024р. про уточнення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частинами 1-2 статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, ч.3 ст.262 КАС України передбачено, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30 серпня 2021 року у справі №520/11672/19.
Оскільки провадження в даній адміністративній справі відкрито 08.04.2024р., тому строк, протягом якого позивач міг реалізувати процесуальне право на зміну (збільшення) позовних вимог, обмежується відповідною календарною датою.
А відтак, 08.05.2024р. було останнім днем для звернення до суду із відповідним клопотанням. Всупереч викладеному, з уточненим позовом позивач звернувся до суду лише 12.06.2024р., тобто після спливу 30-денного строку, встановленого ч.3 ст.262 КАС України та ст.47 КАС України.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що клопотання про уточнення позовних вимог від 12.06.2024р. подано позивачем поза межами строку, визначеного процесуальним законом, а тому підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Що ж до клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів від 26.04.2024р., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність вказаного клопотання вимогам ст.80 КАС України, у зв'язку з чим відсутні підстави для його задоволення.
Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є не суттєвими та не впливають на вирішення даного спору.
Варто зазначити, що частиною третьою статті 317 КАС України передбачено вичерпний перелік порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду. Про наявність жодного з визначених вказаною нормою порушень судом першої інстанції норм процесуального права апелянт не зазначає та колегією суддів таких порушень не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення від 16.07.2024р. колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 вересня 2024 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук