03 вересня 2024 року Чернігів Справа № 420/15725/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І. перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 4362,48 грн,
Військова частина НОМЕР_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 4362,48 грн.
18.07.2024 ухвалою Одеського окружного адміністративного суду справу передано до Чернігівського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Позивач разом з позовом подав заяву про поновлення строку звернення до суду в обґрунтування якої посилається на введення на території України воєнного стану та зазначає, що особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, внаслідок чого із об'єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах позивача у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Також, однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування.
Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає таке.
Так, ч.1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст. 122 КАС України.
Тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду і зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19.
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі, особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
За ст.12 Закону України Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З аналізу вказаних норм слідує, що особа притягується до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Тобто, вказаною нормою, передбачено строк, протягом якої особа може бути притягнута до відповідальності, тоді як строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди, зазначеним Законом не встановлені, а встановлені КАС України, а саме ч. 5 ст. 122 КАС України.
Таким чином, у спірних правовідносинах строк звернення до суду з даним позовом становить місячний строк, який підлягає обчисленню з моменту відмови особи від добровільного відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Позивачем у позові зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2018 № 171 за відповідачем рахується заборгованість по відшкодування шкоди завданої державі в розмірі 4362,48 грн.
За загальною нормою КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто позивачу достовірно стало відомо про завдання відповідачем збитків державі під час винесення наказу від 16.08.2018 № 171, проте до суду позивач звернувся лише 21.05.2024, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника позивача, що введення на території України воєнного стану є підставою для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
У постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Натомість, позивачем у вказаній заяві не наведено обставин та не надано доказів, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій, пов'язаних з введенням на території України воєнного стану, а також не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Верховний Суд вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне провадження з посиланням на воєнний стан виклав правову позицію (ухвала від 04.05.2022 року справа №420/18244/21) відповідно до якої саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Таким чином, неможливість участі в адміністративному процесі суб'єкта владних повноважень під час воєнного стану повинно бути пов'язано з наявністю об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному здійсненню відповідних процесуальних дій.
Разом з тим, позивачем не зазначено, який саме особовий склад, які саме представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 та у який час залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України.
Посилання на зазначені обставини, за відсутності належних та відповідних доказів на їх підтвердження, в контексті того, що про завдану шкоду стало відомо позивачу під час винесення наказу від 16.08.2018 за № 171, проте до суду позивач звернувся лише 21.05.2024, тобто з пропуском строку звернення до суду, суд вважає безпідставними.
Посилання позивача як на підставу пропуску строку на неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, суд також відхиляє, оскільки як зазначено про ці обставини позивачу стало відомо із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування. Натомість позивач звернувся до суду лише у травні 2024 року, тобто з пропуском передбаченого чинним законодавством строку на звернення до суду.
Щодо наданої позивачем заяви про добровільне відшкодування відповідачем завданої шкоди в розмірі 4362,48 грн, направленої останньому 11.04.2024 ( а.с. 17-18), то суд її до уваги не приймає, оскільки позивачем не доведено об'єктивних причин пропуску строку з дня винесення наказу від 16.08.2018 за № 171 до направлення відповідачу вказаної заяви.
Враховуючи недоведеність заявником існування об'єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким, чином суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними, зазначені Військовою частиною НОМЕР_1 , причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом. Адміністративний позов повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко