Справа № 560/12653/24
іменем України
03 вересня 2024 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати нарахованої дострокової пенсії за віком, як батьку дитини - інваліда з 21.07.2021 року у розмірі 64442,99 грн, а також щодо виплати стягнутих рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2021 в справі № 560/12963/21 на його користь судових витрат в розмірі 800,00 грн, та стягнути на його користь вказану суму заборгованості по виплаті пенсії та понесених судових витрат;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» грошову компенсацію втрати частини його, доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати у розмірі 18501,73 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання судового рішення у справі №560/12963/21 нарахована пенсія в розмірі 64442,99 грн та судові витрати в розмірі 800 грн.
Зазначені суми включені до в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, виплата якої буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши зміст позовних вимог та підстави позову, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити, з огляду на таке.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №560/12963/21 (яке набрало законної сили) адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення дострокової пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити дострокову пенсію за віком, як батьку дитини - інваліда ОСОБА_1 з 21.07.2021 на підставі п. 3 частини 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В решті позову відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 800,00 (вісімсот) грн на користь ОСОБА_1 .
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.06.2023, на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №560/12963/21 нарахована доплата за період з 21.07.2021 по 30.06.2022 в сумі 64442,99 грн, виплата якої буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частинами другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також, відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, частина перша статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, такі види судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (статті 382); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383).
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15.
Фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії.
Заявлені позовні вимоги стосуються саме виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст.382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Верховний Суд у постановах від 30 листопада 2023 року у справі №420/6135/22 та від 11 грудня 2023 року у справі №240/9339/22 дійшов висновку, що такі обставини мають наслідком неможливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У постанові від 22.03.2018 у справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Отже, у спірному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом, а тому вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати нарахованої дострокової пенсії за віком, як батьку дитини - інваліда з 21.07.2021 року у розмірі 64442,99 грн, а також щодо виплати стягнутих рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2021 в справі № 560/12963/21 на його користь судових витрат в розмірі 800,00 грн, та стягнення на його користь вказану суму заборгованості по виплаті пенсії та понесених судових витрат, заявлені ним в межах цієї справи, не підлягають розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.
Щодо позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області передбачену Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» грошову компенсацію втрати частини його, доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати у розмірі 18501,73 грн, суд зазначає наступне.
Чстиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (частина п'ята статті 21 КАС України).
Таким чином, в адміністративному судочинстві відшкодування шкоди (стягнення коштів на відшкодування шкоди) є додатковим способом судового захисту, що застосовується за результатом вирішення публічно-правового спору в разі визнання судом протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими особі заподіяно таку шкоду.
У поданій до суду позовній заяві рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (щодо стягнення грошової компенсації) не оскаржуються позивачем, тобто вимоги про стягнення не заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір і відповідно вони не розглядаються адміністративним судом.
Отже, оскільки вимога позивача про стягнення з відповідача коштів заявлена без вимоги вирішити публічно-правовий спір, тому у відкритті провадження слід відмовити.
Відповідно до п.1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Що стосується сплаченого позивачем судового збору, то за правилами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Оскільки на даному етапі відповідне клопотання відсутнє, підстав для повернення судового збору немає. Однак позивач має право звернутись до суду із клопотанням про його повернення.
Керуючись п.1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуюча суддяД.Д. Гнап