Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
03 вересня 2024 р. справа № 520/24143/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лариса Мар'єнко, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 31.05.2024;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 31.05.2024 року нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 67723,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він пенсіонер, який отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №520/20688/23 відповідачем нараховано до виплати заборгованість зі сплати пенсії в загальній сумі 67723,48 грн, яка не виплачена управлінням через відсутність належного фінансування. Вважаючи бездіяльність щодо невиплати заборгованості зі сплати пенсійних виплат протиправною, а права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи питання про відсутність законодавчо встановлених перешкод у відкритті провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів справи та комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)", рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №520/20688/23 частково задоволено адміністративний позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 02.05.2024 року та позивачу видано виконавчий лист у справі.
На звернення позивача щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №520/20688/23, листом Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.08.2024 №2000-0311-8/138162 повідомлено, що на виконання рішень суду від 14.09.2024 у справі №520/6443/21 та від 01.04.2024 у справі №520/20688/23 головним управлінням здійснено перерахунок пенсії та нараховано її різницю, суму заборгованості включено до Реєстру судових рішень. Також вказано, що виплата коштів на виконання рішень судів здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на 02.08.2024 погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.09.2020 включно.
Не погодившись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу нездійснення виплати ОСОБА_1 заборгованості пенсії за минулий час у розмірі 67723,48 грн, нарахованої на виконання рішення суду від 01.04.2024 у справі №520/20688/23, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Отже, фактичною підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з виплати пенсії за період з з 01.07.2021 по 31.05.2024 у розмірі 67723,48 грн є невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі №520/20688/23.
Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Приписами частини п'ятої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі по тексту - Закон України №1404-VIII).
За частиною першою статті 1 Закону України №1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини першої статті 11 Закону України №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З системного аналізу зазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється у порядку, передбаченому Законом України №1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та 16.02.2019 у справі №816/2016/17.
Згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відтак, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постанові від 16.03.2023 у справі №640/12697/21 Верховний суд вказав, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Положеннями статті 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Таким чином, у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення у справі №520/20688/23 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він може звернутися до суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто у порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 22.028.2019 у справі №522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 24.09.2020 у справі №640/15623/19, від 28.02.2023 у справі №260/1898/22.
Згідно пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Також слід зазначити, що рішення суду у справі №520/20688/23 щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачем не оскаржено, спір між сторонами про розмір нарахованої (обчисленої) суми - відсутній. Тобто, в спірних правовідносинах є судове рішення, яким визначено спосіб захисту порушеного права щодо отримання позивачем нарахованої суми.
Водночас суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачами на виконання судового рішення у справі №520/20688/23 скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки спірні правовідносини виникли у порядку виконання рішень суду у справі №520/20688/23.
Керуючись ст. ст. 5, 17, 170, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО