Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 вересня 2024 року № 520/6810/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправними дії посадових осіб відповідача (Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області) щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії Позивачу з 01.04.2019 без обмеженням її максимального розміру на підставі рішення по справі №520/19396/23;
-зобов'язати відповідача (Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії з урахуванням раніше проведених виплат, на підставі рішення Харківського окружного Адміністративного суду по справі 520/19396/23.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Ухвалою суду від 17.06.2024 справу прийнято до провадження суддею Кухар М.Д.
Суддя Кухар М.Д. з 19.06.2024 по 21.06.2024 та з 04.07.2024 по 05.07.2024 перебувала у відрядженні, з 08.07.2024 по 09.08.2024 перебувала у щорічній відпустці.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області області, та отримує пенсію за вислугу років з 03.12.1995 року (в пільговому обчисленні 30 років), призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсійна справа №N А2854- СБУ.
Рішенням Харківського Окружного Адміністративного суду 19.09.2023 по справі 520/19396/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) здійснити з 01.04.2019р. перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_2 ) із збереженням показника 85% грошового забезпечення та провести виплату різниці з урахуванням раніше проведених платежів».
Станом на дату звернення до суду, Позивач (Заявник) не отримав грошові кошти та всі належні виплати згідно постановленого рішення по справі 520/19396/23, повідомлень від ГУ ПФУ України в Харківській області, жодних пояснень та інформації щодо виконання рішення суду по справі 520/19396/23, яке набрало законної сили, позивачу не надходило.
Як встановлено адвокатом, ГУ ПФУ у Харківській області Позивача про відмову проводити виплати поточної перерахованої пенсії та виплати заборгованості з 01.04.2019 не проінформувало та без врахування вимог рішення суду, продовжило виплати пенсії у попередньому розмірі з порушенням вимог Законів України.
На підставі вищенаведеного, 05.12.2023 Адвокатом Сосуновим Є.В. було зроблено адвокатський запит на адресу ГУ ПФУ у Харківській області про надання роз'яснень, чому не виконується рішення суду по справі 520/19396/23 та не виплачується борг за період з 01.04.2019 по теперішній час.
Відповіддю ГУ ПФУ у Харківській області від 11.12.2023 № 2000-0203-8/182067 в абз. 3-4 повідомлено позивача, що оскільки раніше нарахована пенсія було встановлено у межах максимального розміру, визначеного Законом, після перерахунку пенсії на виконання рішення суду поточний розмір пенсії ОСОБА_2 не змінився. Доплата за минулий час відсутня.
Позивач вважає, що в діях ГУ ПФУ у Харківській області вбачається дії, які суперечать вимогам Законів України, не виконується рішення суду від 17.08.2023 по справі № 520/19396/23, не перераховано та не виплачується розмір поточної пенсії, заборгованість з виплати заборгованості по виплаті пенсії за минулий час, а саме з 01.04.2019 за рішенням суду від 17.08.2023 по справі 520/19396/23 не виплачена та не визначена ГУ ПФУ у Харківській області, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку наведеному,суд вказує, що згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року N° 2262- XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ в редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №911-VIII), яка набрала чинності з 1 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
В той же час, Рішенням КСУ №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.
У пункті 2 резолютивної частини вказаного вище Рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КонституційнимСудом України цього рішення.
Таким чином, з 20.12.2016 констатується відсутність частини сьомої статті 43 в Законі №2262-ХІІ, яка з вказаної дати втратила чинність.
Разом з тим, Законом №1774-УІІІ, який, відповідно до його Прикінцевих положень, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-ХІІ.
Зміни щодо тимчасових обмежень розміру виплачуваних військовим пенсіонерам пенсій в черговий раз внесені Законом України від 06.12.2016 N° 1774-УІІІ саме у ст. 43 ч. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", де слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». А остання станом на дату набрання чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-УІІІ - вже не існувала в силу визнання її неконституційною рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016. Тому зміни щодо обмеження внесені до неіснуючої статті закону, а отже слід зробити висновок, що у тілі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" норма щодо обмеження розміру виплачуваної пенсії відсутня.
Отже, буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-УІІІ, з урахуванням Рішення КСУ №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, які полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що упродовж 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Згідно з статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668- VI), в редакції Закону №911 -VIII, чинній на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших'осіб» не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, за приписами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-УІ, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким приписам законодавства кореспондує пункт 2 Прикінцевих положень Закону №911-УІІІ, де зазначено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.
Отже, враховуючи, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення Рішення КСУ №7-рп/2016, то зміни (щодо періоду, протягом якогодіють обмеження пенсії) внесені Законом №1774 до цієї норми, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Крім того, передбачені статтею 43 Закону №2262-ХІІ обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом №911-УІІІ, пунктом 2 Прикінцевих положень якого передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується лише до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016, при цьому, пенсія позивачу призначена значно раніше.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-УІ, якою передбачалось обмеження граничним розміром пенсії.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7- рп/2016, а не норми Закону № 3668-УІ.
Останні правові позиції Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №400/2085/19 від 16 грудня 2021. N° 300/633/19 від 10 вересня 2021 року та у справі N° 343/870/17 від 17 травня 2021 року повністю узгоджуються з вигцевикладеним і ґрунтуються на відсутності підстав для відступу від тотожних правових висновків, викладених у раніше прийнятих Постановах, зокрема, від 30.10.2020 року у справі ТУ? 522/16881/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17. від 08.08.2019 у справі №522/3271/17. від 10.10.2019 у справі N9522/22798/17, від 12.11.2019 у справі М°360/1428/17, в яких В СУ висловлював правові висновки з цього питання.
Отже, враховуючи правові приписи вищезазначених нормативних актів та правову позицію викладену у Рішенні КСУ №7-рп/2016 та вищезазначених рішеннях ВСУ. пенсія позивача не підлягає обмеженню граничним розміром і на момент розрахунку пенсії позивачу у пенсійного органу не було жодних підстав застосовувати до розміру пенсії позивача обмеження граничним розміром, який не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеженням її максимального розміру на підставі рішення по справі №520/19396/23;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії з урахуванням раніше проведених виплат, на підставі рішення Харківського окружного Адміністративного суду по справі 520/19396/23.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн.20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.