Рішення від 03.09.2024 по справі 520/15686/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

03 вересня 2024 року № 520/15686/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн., передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з 28.10.2023 року по 19.01.2024 року за весь період стаціонарного лікування, у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов'язаним із захистом Батьківщини, під час участі в бойових діях та перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), здійснення забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі до 100000,00 грн., передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з 28.10.2023 року по 19.01.2024 за весь період стаціонарного лікування, у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов'язаним із захистом Батьківщини, під час участі в бойових діях та перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), здійснення забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що, у порушення норм чинного законодавства, військова частина НОМЕР_2 не нарахувала та не виплатила йому збільшену до 100000 грн додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 28.10.2023 року по 19.01.2024.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 10.06.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню, оскільки тільки період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із пораненням, або перебуванні у відпустці для лікування є підставою для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн. У зв'язку з тим, що позивач у період з 07.11.2023 по 27.01.2024 (за виключенням періоду 13.11.2023-22.11.2023) ОСОБА_1 проходив лікування амбулаторно підстав для виплати додаткової винагороди немає.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , солдат НГУ 3017 БрАГ, за обставин близько 20.30 год 21.10.20223 на пв.сх околиці н.п. Роботине Пологівського району, Запорізької області, відбувся ворожий обстріл з РСЗО вогневої позиції «Черкаси» 1 боп.3 броп НГУ збройними силами російської федерації внаслідок чого отримав поранення , а саме - пошкодження передньої хрестоподібної зв'язки з імперсійним переломом латентного відростка правої стегнової кістки.

Після отриманого поранення позивачу було надано допомогу медичними працівниками та евакуйовано до ПХВ ВМКЦ ЦР «ЮРКІВКА» Запорізької області.

Перебував у засобах індивідуального захисту. У стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував.

Вищевказані поранення отримані під час виконання обов'язків військової служби , які пов'язані із захистом Батьківщини що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1980/23 від 11.03.2024 року.

З 28.10.2023 року по 04.11.2023 року знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 11.

З 13.11.2023 по 22.11.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 14200 після проходження лікування отримав рекомендацію про те, що потребує ходити на милицях та потребу в ЛФК з реабілітологом протягом 3 місяців.

З 07.11.2023 та 11.11.2023 перебував на амбулаторному лікування підтверджується копіями довідок № 3247 23.11.2023, 02.12.2023, 11.12,2023 та 22.12.2023. копією виписки №3467 30.12.2023, 09.01.2024 та 19.01.2024 знаходився на амбулаторному лікування, що підтверджується копією виписки №3865.

Позивач вказує, що за період лікування 28.10.2023 року по 19.01.2024 року додаткову винагороду не було нараховано.

Листом від 14.05.2024 № 40/17/12-5274, позивача повідомлено, що з наданих копій документів вбачається, що у період з 07.11.2023 по 27.01.2024 (за виключенням періоду 13.11.2023-22.11.2023) ОСОБА_1 проходив лікування амбулаторно. За інформацією, наданою підрозділом, ними будуть підготовлені документи для здійснення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. за період 13.11.2023-22.11.2023.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ гарантовано, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частинами другою-четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217 і від 22.03.2022 №350) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, до постанови № 168, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 № 402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

У Довідці обов'язково зазначити: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Згідно з пунктом 1 розділу XXIX Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або повноважень на посаді, виплачується виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов'язків (відсторонення від виконання службових повноважень або повноважень на посаді), і до дня повернення до виконання службових обов'язків за посадою.

У разі скасування рішення про усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень або повноважень на посаді військовослужбовцям виплачуються щомісячні додаткові види грошового забезпечення, на отримання яких вони втратили право у зв'язку з усуненням (відстороненням) з урахуванням змін у розмірах грошового забезпечення.

Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 встановлено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача відповідно до Постанови № 168 на нарахування та виплату додаткової винагороди до 100 000 грн за час перебування на амбулаторному лікуванні в період з 28.10.2023 року по 19.01.2024 року, у зв'язку з отриманим пораненням.

Як свідчить довідка про доходи від 10.05.2024 №430 про нарахування та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 у спірний період з 28.10.2023 року по 19.01.2024 року, ані у період з 13.11.2023-22.11.2023 не отримував додаткову винагороду військовослужбовцям, які отримали поранення, доказів нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень не надано.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача та наголошує на тому, що, в контексті спірних правовідносин, постанова №168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100000,00 грн., а саме:1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого; 2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

У медичній реабілітації, згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ, розрізняють два періоди: лікарняний та післялікарняний, у кожного з них є визначені етапи. Перший період включає І етап реабілітації - лікарняний (стаціонарний), післялікарняний період - II етап - поліклінічний або реабілітаційний, санаторний і III етап - диспансерний. І етап реабілітації - лікарняний (стаціонарний) - розпочинається у лікарні, де після встановлення діагнозу лікар складає хворому програму реабілітації. Вона містить терапевтичні або хірургічні методи лікування і спрямована на ліквідацію чи зменшення активності патологічного процесу, попередження ускладнень, розвиток тимчасових або постійних компенсацій, відновлення функцій органів і систем, уражених хворобою, поступову фізичну активізацію хворого. На цьому етапі у відновлюючому лікуванні застосовують лікувальну фізичну культуру, лікувальний масаж, засоби фізіотерапії, елементи працетерапії. Визначають функціональний стан хворого, резерви організму і наприкінці етапу коригування фізнавантажень, загальному тренуванню, підвищенню функціональної здатності, загартуванню організму, виявленню резервних його можливостей; підготовці людини до трудової діяльності; оволодінню інвалідами пристроями для самообслуговування і засобами пересування.

Наприкінці періоду, після всебічного обстеження з обов'язковим тестуванням фізичного стану подають висновки щодо функціональних можливостей пацієнта і його готовності до праці. Відповідно до цього людина повертається на своє робоче місце або стає до роботи з меншими фізичними і психічними навантаженнями.

Суд звертає увагу, що позивач проходив всі етапи медичної реабілітації безперервно і його стаціонарне лікування включало в себе перебування у стаціонарі та амбулаторно, у зв'язку з отриманим важким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а отже вказані вище умови у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються матеріалами справи.

А отже, позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн., передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з 28.10.2023 року по 19.01.2024 року за весь період стаціонарного лікування, у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов'язаним із захистом Батьківщини, під час участі в бойових діях та перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), здійснення забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ) додаткову винагороду в розмірі до 100000,00 грн., передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з 28.10.2023 року по 19.01.2024 за весь період стаціонарного лікування, у зв'язку з отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов'язаним із захистом Батьківщини, під час участі в бойових діях та перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), здійснення забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03 вересня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.

Попередній документ
121356315
Наступний документ
121356317
Інформація про рішення:
№ рішення: 121356316
№ справи: 520/15686/24
Дата рішення: 03.09.2024
Дата публікації: 05.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.12.2024)
Дата надходження: 04.10.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПРИСЯЖНЮК О В
суддя-доповідач:
БАДЮКОВ Ю В
ПРИСЯЖНЮК О В
суддя-учасник колегії:
ЛЮБЧИЧ Л В
СПАСКІН О А