Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 вересня 2024 року № 520/11182/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Первомайська виправна колонія №117» (вул. Первомайська, буд. 132, с. Грушине, Лозівський район, Харківська область, 64131, код ЄДРПОУ 14317002) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Первомайська виправна колонія № 117» щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 01.01.2020 по дату його звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
зобов'язати Державну установу «Первомайська виправна колонія № 117» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ( з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди:
з 01.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року, на на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
з 01.01.2021 по 13.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
зобов'язати Державну установу «Первомайська виправна колонія № 117» здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення;
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 01.01.2020 по дату звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнав посилаючись на їх безпідставність.
Позивач надав відповідь на відзив у якому підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, як на причину невиконання покладеного на нього обов'язку по проведенню перерахунку та виплати грошового забезпечення, є необґрунтованим та не можуть бути підставою для позбавлення його права на оплату праці, як однієї з основних державних гарантій.
Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив у якому зауважив, що в період з 2020 по день звільнення позивача, грошове забезпечення нараховувалося фактично зі застосування прожиткового мінімуму встановленого законом на 01.01.2018 (1762 гривень)
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в Державної установи «Первомайська виправна колонія № 117».
Позивач в адміністративному позові зазначає, що грошове забезпечення з 01.01.2020 виплачувалось у неналежному розмірі. Так, при обрахунку сум грошового забезпечення, відповідач керувався приписами ПКМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зі змінами, які були внесені ПКМУ від 21.02.2018 року № 103, зокрема, щодо п.4 ПКМУ від 30.08.2017 року № 704 в частині визначення відповідних посадових окладів та окладів за спеціальне звання для осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, не дивлячись на те, що відповідні зміни були визнані нечинними у судовому порядку в рамках розгляду справи № 826/6453/18.
Таким чином, позивач посилається на те, що відповідач повинен був нараховувати та виплачувати йому грошове забезпечення з 01.01.2020 по дату його звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що передбачено п.4 ПКМУ від 30.08.2017 року № 704 в редакції, яка діяла до змін, внесених ПКМУ від 21.02.2018 року № 103, які скасовані у судовому порядку в рамках розгляду справи № 826/6453/18 та, виходячи з відсутності з 01.01.2020 застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року.
На звернення представника позивача, Державною установою «Первомайська виправна колонія № 117» листом від 04.04.2024 за № 10/14-957/Кз-24 повідомлено, що підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по дату звільнення не відбувалось, а тому відсутні правові підстави для його перерахунку. Відповідач вказав, що в починаючи з 01.01.2018, грошове забезпечення нараховувалося фактично зі застосування прожиткового мінімуму встановленого законом на 01.01.2018 (1762 гривень).
Таким чином, між сторонами виник спір відносно бездіяльності відповідача щодо не проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті відповідних сум грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по дату його звільнення.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.
Отже, з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв'язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.
Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.
Отже, з 29.01.2020 - дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Разом з цим, слід зазначити, що з 30.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.
Верховний Суд в постанові від 28 лютого 2023 року по справі № 380/18850/21, розглядаючи аналогічні спірні правовідносини, зазначив про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) положень пункту 4 постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою № 103.
Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
При цьому, Верховний Суд в постанові від 13 грудня 2022 року по справі №240/12647/21 зазначив, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. Вказано, що в свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік та Закон України № 1082-IX таких застережень щодо застосування, як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
Також, Верховний Суд в постанові від 04.04.2023 року по справі № 120/5264/22 вказав, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020, 2021 роки, відповідно, не містять.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено вище, з 29.01.2020 - дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином позовні вимоги щодо виплати спірного грошового забезпечення за період з 01.01.2020 року до 29.01.2020 року задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та позицію Верховного Суду в постанові від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а, у постанові від 02.08.2022 по справі №440/6017/21, у постанові від 13 грудня 2022 року по справі №240/12647/21, у постанові від 06.02.2023 по справі №160/2775/22 та у постанові від 04.04.2023 року по справі № 120/5264/22, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Первомайська виправна колонія №117» щодо непроведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 29.01.2020 та з 01.01.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та зобов'язання Державної установи «Первомайська виправна колонія №117» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача, з урахуванням раніше сплачених сум, за періоди: з 29.01.2020 та з 01.01.2021, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної установи «Первомайська виправна колонія № 117» здійснити нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 01.01.2020 по день фактичної виплати перерахованих сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Так, рішенням по даній справі визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Первомайська виправна колонія № 117» щодо непроведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення з 29.01.2020 та з 01.01.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача, з урахуванням раніше сплачених сумм.
Отже, вищевказаних виплат на час розгляду даної справи по суті відповідачем нараховано та виплачено не було.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після нарахування та виплати відповідачем грошового забезпечення позивачу не буде виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, а тому задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Первомайська виправна колонія № 117» (вул. Первомайська, буд. 132, с. Грушине, Лозівський район, Харківська область, 64131, код ЄДРПОУ 14317002) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Первомайська виправна колонія № 117» щодо не проведення остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по дату його звільнення за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Зобов'язати Державну установу «Первомайська виправна колонія № 117» (вул. Первомайська, буд. 132, с. Грушине, Лозівський район, Харківська область, 64131, код ЄДРПОУ 14317002) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ( з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди:
з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року, на на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;
з 01.01.2021 по 13.12.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 1 січня 2021 року, на на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Первомайська виправна колонія № 117» (вул. Первомайська, буд. 132, с. Грушине, Лозівський район, Харківська область, 64131, код ЄДРПОУ 14317002) суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.