справа № 380/10259/24
з питань зупинення провадження
03 вересня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2023 індексації пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році“ із застосуванням коефіцієнта 1,197 у розмірі фактичного нарахування індексації без обмеження сумою 1500 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.03.2023 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році“ із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 у розмірі фактичного нарахування індексації без обмеження сумою 1500 грн з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою від 20.05.2024 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі.
Позивача подав клопотання від 18.06.2024 (вх. № 46154) про зупинення провадження у справі.
Клопотання обґрунтоване тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі № 320/8511/23 було визнано протиправним та нечинними в абзаці першому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (далі - Постанова № 168) застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом, а також абзац 2 пункту 10 Постанови № 168 щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень. Вважає, що результат розгляду цієї справи залежить від результату розгляду справи № 320/8511/23, тому просить зупинити провадження.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зазначена норма передбачає обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, що розглядається іншим судом. Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються та встановлюються іншим судом, впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, тобто мають преюдиційне значення для цієї справи та не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно у цій справі.
Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, суд повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки набрання законної сили рішенням за результатом розгляду іншої справи, їх взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі.
Так, суд встановив, що у межах справи № 320/8511/23 оскаржуються окремі положення Постанови № 168, яка є нормативно-правовим актом. Рішенням суду першої інстанції по справі № 320/8511/23, яке на даний час не набрало законної сили, окремі положення Постанови № 168 було визнано протиправними та нечинними.
Водночас, з системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України та теорії права вбачається відмінність у правових наслідках «визнання протиправним та скасування» і «визнання протиправним та нечинним» відповідного адміністративного акта.
Так, відповідно до вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату ним чинності з моменту набрання відповідним судовим рішенням законної сили або з іншого, визначеного судом моменту.
Таким чином, визнаються протиправними та скасовуються індивідуальні акти, а нормативно-правові акти визнаються протиправними та нечинними. Такі відмінності у правовому регулюванні обумовлені тим, що відповідно до приписів нормативно-правових актів виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб. Відповідно, скасування нормативно-правового акту впливатиме на права, свободи, інтереси та обов'язки не лише позивача, а й інших осіб, а також поставить під сумнів легітимність дій та рішень, прийнятих на підставі скасованого нормативно-правового акту та може призвести до порушення необхідного балансу між захистом прав позивача та будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, які були учасниками правовідносин, у яких застосовано оскаржуваний нормативно-правовий акт; принципу правової визначеності.
У цьому контексті суд звертає увагу, що згідно з положеннями частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі № 320/8511/23, у випадку набрання ним законної сили, не вплине на вирішення даної справи, оскільки не має ретроактивної дії.
За таких обставин, суд не бачить об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі № 320/8511/23, оскільки як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на даний час норми законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, були чинними, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у межах даної справи.
Враховуючи викладене, підстави для зупинення провадження по даній справі, відсутні, тому клопотання є необґрунтованим, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Кедик М.В.