справа № 380/24930/23
02 вересня 2024 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження заяву представниці позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії -
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 380/24930/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.09.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 05.09.2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп сплаченого судового збору.
На адресу суду від представниці позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 59925 від 06.08.2024), у якій просить ухвалити додаткове рішення яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 8 000, 00 грн.
Представницею позивача надано також докази надіслання копій заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу засобами електронного зв'язку. Станом на день розгляду заяви заперечень щодо поданої представницею позивача заяви відповідач не надав.
У зв'язку з перебуванням судді у щорічній основній відпустці заяву представниці позивача розглянуто в перший робочий день судді - 02 вересня 2024 року.
Оскільки розгляд справи № 380/24930/23 здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вважає за доцільне розгляд цієї заяви здійснити у порядку письмового провадження.
При вирішенні поданої заяви суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.12.2012 (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України № 5076-VI).
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Судом встановлено, що 18 жовтня 2023 року між позивачем (Замовник) та Адвокатським об'єднанням «Галицька правнича група», в особі помічника адвоката Боди Назарія Руслановича (Виконавець), який діяв на підставі довіреності № 1/040723 від 04.07.2023 року, укладено Договір про надання правової допомоги №2/181023З (далі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовнику необхідну правову (правничу) допомогу зміст якої Замовник та Виконавець узгоджують на умовах цього Договору у кожному окремому випадку шляхом підписання Протоколу доручення який є невід'ємною частиною цього Договору. При виконані даного Договору Замовник надає Виконавцю повноваження без будь-яких обмежень.
Згідно з п. 2.1, пп. 2.1.1 Договору, розмір винагороди (гонорару) за надану правову (правничу) допомогу Виконавцем для Замовника у кожному конкретному випадку погоджується сторонами у Протоколі доручення. Замовник оплачує винагороду (гонорар) Виконавцю за надану правову (правничу) допомогу у порядку та у строк погоджені Сторонами у Протоколі доручення.
Між сторонами 18.10.2023 укладено Протокол доручення № 2/181023З/1 до Договору № 2/181023З про надання правової допомоги від 18 жовтня 2023 року.
Пунктом 1 Протоколу доручення встановлено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику правову (правничу) допомогу наступного змісту: підготовка, підпис та подання до Львівського окружного адміністративного суду адміністративного позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовними вимогами про визнання бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від військової служби під час мобілізації у відповідності до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та зобов'язання до вчинення дій - розглянути зазначену заяву по суті; а також представництво інтересів Замовника у Львівському окружному адміністративному суді в межах розгляду судом зазначеної справи.
Згідно п. 2 Протоколу, у зв'язку із наданням Виконавцем правової (правничої) допомоги відповідно до пункту 1 цього Протоколу доручення, Сторони встановили та погодили для Виконавця фіксований розмір винагороди (гонорару), який оплачується Замовником на умовах цього Протоколу у розмірі 8000,00 (вісім тисяч) гривень 00 копійок без ПДВ.
Відповідно до платіжної інструкції № 502645892 від 18.10.2023 року, позивач сплатив на розрахунковий рахунок АО «Галицька правнича група» грошові кошти у розмірі 4000,00 грн, а також 02.08.2024 року - 4000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL881329 від 02.08.2024 року.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.
Ураховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справу незначної складності, суд вважає, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає за можливе стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.
Тому заява представниці позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 241-246, 250, 252, 255, 293 суд -
1. Заяву представниці позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 3000 (три тисячі) грн 00 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу
3. У задоволенні інших вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур