30 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3641/24
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування рішення.
Позов ФОП ОСОБА_1 мотивовано тим, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року у справі №340/1296/19 визнано протиправною та скасовано вимогу №Ф-1218-1218 від 16.05.2019 року, якою йому нараховано борг (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4914, 36 грн. Проте відповідач не скасував цю суму боргу в інтегрованій картці, натомість знову нарахував недоїмку в сумі 4914, 36 грн., про що надіслав позивачу нову вимогу №Ф-1218-1128 від 16.05.2024 року про сплату боргу (недоїмки). Позивач заперечує наявність у нього такої заборгованості, тож просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1218-1128 від 16.05.2024 року про нарахування йому недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4914, 36 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області вчинити дії для проведення коригування даних (показників) його інтегрованої картки шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмки (заборгованість) зі сплати з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4914, 36 грн.
Ухвалою судді від 19.06.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивач як платник єдиного внеску подавав звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік та за 2020 рік. Позивач не повністю сплатив єдиний внесок, самостійно визначений ним у звітності, що призвело до виникнення недоїмки в сумі 4914, 36 грн. Тож ГУ ДПС у Кіровоградській області сформувало оскаржувану вимогу №Ф-1218-1128 від 16.05.2024 року про сплату боргу (недоїмки). Доводячи її правомірність, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій наголошував, що з травня 2018 року він визнаний особою з інвалідністю, тому звільнений від сплати за себе єдиного внеску.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 26.04.2013 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, з 26.04.2013 року взятий на облік як платник єдиного внеску, з 01.07.2013 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (зареєстрований платником єдиного податку ІІ групи).
З 15.05.2018 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності та призначено пенсію по інвалідності.
У лютому 2019 року позивач подав за себе звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, у якому визначив базу нарахування єдиного внеску та суми до сплати.
ГУ ДФС у Кіровоградській області відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сформувало вимогу №Ф-1218-1218 від 16.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки), якою повідомило ОСОБА_1 , що станом на 28.02.2019 року за даними інформаційної системи органу доходів і зборів його заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 4914, 36 грн. недоїмки.
У травні 2019 року позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування цієї вимоги.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року у справі №340/1296/19 позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДФС у Кіровоградській області №Ф-1218-1218 від 16.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки).
ГУ ДФС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу на це рішення суду, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 року йому повернуто.
У лютому 2021 року позивач подав за себе звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік, у якому визначив базу нарахування єдиного внеску та суми до сплати.
ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сформувало вимогу №Ф-1218-1128 від 16.05.2024 року про сплату боргу (недоїмки), якою повідомило ОСОБА_1 , що станом на 31.01.2024 року за даними інформаційної системи податкових органів його заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 4914,36 грн. недоїмки.
Не погодившись із такою вимогою, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон №2464-VI).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2464-VI у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
2) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
3-1) податкові органи - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його територіальні органи;
5) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
6) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до абзацу 5 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI установлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Статтею 25 Закону №2464-VI передбачені такі заходи впливу та стягнення:
1. Рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
4. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
5. Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
6. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
16. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №449 від 20.04.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Інструкція №449).
Розділом VI Інструкції №449 унормований такий порядок стягнення заборгованості з платників:
1. До платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
2. У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
3. Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
4. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
6. Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
- сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
- податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
- вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
- борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу, - у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;
- є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 року за № 751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №422), який діяв до 05.04.2021 року.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №422:
- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;
- інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;
- облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;
- облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку;
- оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП;
- первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);
- первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;
- перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок;
- розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до пунктів 3, 4 розділу І Порядку №422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
5. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.
У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.
6. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.
Пунктами 1, 2, 3 глави 1 розділу ІІ Порядку №422 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:
- нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);
- нарахування сум грошових зобов'язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);
- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.
Розділом V Порядку №422 унормований порядок перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов'язань, податкових та інших платежів.
Відповідно до пункту 1 глави І розділу V Порядку №422 працівники підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, при організації, проведенні та оформленні документів за їх результатами вносять інформацію до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в день вчинення відповідних дій, зокрема, при прийнятті та врученні вимог та рішень щодо єдиного внеску.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 глави І розділу V Порядку №422 занесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених за результатами перевірок платників єдиного внеску, здійснюється на підставі документів, форма яких визначається інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У главі 4 розділу V Порядку №422 описаний порядок відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП.
Відповідно до пункту 1 глави 4 розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Згідно з пунктом 2 глави 4 розділу V Порядку №422 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:
4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/"Анульовано" при частковому скасуванні.
При частковому скасуванні формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Вручено, судовий розгляд"), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Розділом VI Порядку №422 унормована процедура відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов'язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.
За змістом підпункту 1 пункту 2 глави 1 розділу VІ Порядку №422 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску, є зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).
У разі наявності у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених щодо стягнення простроченої заборгованості органами ДФС (Державної виконавчої служби України, органами Казначейства) заходів, зараховуються в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.
У разі погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску у спосіб, інший ніж надходження коштів, таке погашення здійснюється згідно з черговістю його виникнення: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.
Пунктом 1 глави 3 розділу VІ Порядку №422 передбачено, що відображення в ІКП погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску відбувається на підставі первинних документів, зазначених у пункті 2 глави 1 цього розділу, шляхом зменшення значення суми заборгованості відповідно до встановленої черговості датою проведення відповідної операції.
Досліджуючи обставини виникнення у позивача боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, суд установив, що позивач, який є фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, у 2018 році сплачував єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску, що склало 819, 06 грн. щомісяця, зокрема за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2018 року, всього 4914, 36 грн. (819, 06 грн. х 6).
У лютому 2019 року він сам за себе подав до ГУ ДФС у Кіровоградській області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, у якому нарахував єдиний внесок у сумі 819, 06 грн. щомісяця, а загалом за рік - 9828, 72 грн. (819,06 грн. х 12).
За фактом надходження цього звіту ГУ ДФС у Кіровоградській області 11.02.2019 року відобразило в інтегрованій картці позивача нарахування єдиного внеску за ІІІ та ІУ квартали 2018 року в сумі 4914,36 грн.
На підставі цих облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів ГУ ДФС у Кіровоградській області сформувало вимогу №Ф-1218-1218 від 16.05.2019 року та надіслало її позивачу для узгодження в порядку статті 25 Закону №2464-VI.
Між тим, Кіровоградський окружний адміністративний суд, розглядаючи справу №340/1296/19, установив, що позивач як ФОП на спрощеній системі оподаткування, що у ІІІ та ІУ кварталах 2018 року вже мав статус особи з інвалідністю та отримував пенсію, у ці періоди звільнявся від сплати ЄСВ відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464-VI, а показники його звіту про нарахування єдиного внеску за липень - грудень 2018 року є помилковими. У ці періоди позивач не мав обов'язку зі сплати єдиного внеску, а вимога №Ф-1218-1218 від 16.05.2019 року про зобов'язання позивача сплатити єдиний внесок є протиправною.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 року у справі №340/1296/19, яким скасована ця вимога, набрало законної сили 28.10.2019 року.
Тому за правилами пункту 6 розділу VI Інструкції №449 ця вимога вважається відкликаною 28.10.2019 року.
За нормами Порядку №422 таке рішення суду про скасування вимоги про нарахування сум єдиного внеску, яке набрало законної сили, є первинним документом, на підставі якого в інформаційній системі органів ДПС відбувається коригування відповідних облікових показників щодо стану розрахунків платників з бюджетом, фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Дотримуючись процедур, передбачених Порядком №422, контролюючий орган після набрання 28.10.2019 року рішенням суду у справі №340/1296/19 законної сили повинен був відобразити результати судового оскарження сум єдиного внеску в інформаційній системі органів ДФС з перенесенням до ІКП. Статус вимоги в інформаційній системі повинен був змінитися на "Скасовується в судовому порядку", що зумовлювало повне погашення (зменшення) сум заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, відображених в ІКП у 2019 році.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019 року "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" ГУ ДФС у Кіровоградській області реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореного територіального органу ДПС - Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Цей контролюючий орган став правонаступником ГУ ДФС у Кіровоградській області та з 29.08.2019 року розпочав виконання його функціональних повноважень з реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згодом наказом голови ДПС №529 від 30.09.2020 року "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби її територіальний орган - Головне управління ДПС у Кіровоградській області, який з 01.01.2019 року розпочав виконання функцій з реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд установив, що ці контролюючі органи не забезпечили належне ведення оперативного обліку єдиного внеску в інформаційній системі ДПС та в ІКП позивача, не відобразили результати судового оскарження вимоги №Ф-1218-1218 від 16.05.2019 року та погашення скасованого судом боргу (недоїмки) в сумі 4914, 36 грн. Недоїмка в сумі 4914,36 грн. продовжувала обліковуватися в облікових даних інформаційної системи ДПС та відображатися в ІКП як заборгованість зі сплати єдиного внеску у 2019, 2020, 2021 роках.
У лютому 2021 році позивач сам за себе подав до ГУ ДПС у Кіровоградській області звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік, у якому нарахував єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску, що склало 1039,06 грн. щомісяця за січень, лютий, червень - серпень 2020 року, 1100 грн. - щомісяця за вересень - грудень 2020 року, усього - 9593, 30 грн.
Позивач з метою сплати єдиного внеску за 2020 рік платіжним дорученням від 30.01.2022 року перерахував кошти в сумі 9593, 30 грн.
Втім як свідчить ІКП за 2022 роки, ця сплачена позивачем сума єдиного внеску зарахована в рахунок сплати недоїмки у порядку календарної черговості її виникнення, тобто на погашення недоїмки в сумі 4914, 36 грн., яка обліковувалася з 2019 року. Внаслідок цього після проведених облікових (розрахункових) операцій в ІКП 31.01.2022 року знову відображено нарахування недоїмки в сумі 4914, 36 грн.
Після цього позивач не допускав прострочення поточних платежів зі сплати єдиного внеску, а контролюючий орган не нараховував йому інші суми єдиного внеску в ІКП, зокрема за результатами документальних перевірок. В ІКП за 2023 та 2024 роки облікові показники не змінювалися.
Суд установив, що сума боргу (недоїмки), у зв'язку з якою позивачу направлено вимогу №Ф-1218-1128 від 16.05.2024 року, виникла через те, що відповідач попри скасування у судовому порядку вимоги №Ф-1218-1218 від 16.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки), не відобразив в ІКП погашення скасованого судом боргу в сумі 4914, 36 грн. Внаслідок цього вказана сума безпідставно відображалася в ІКП як недоїмка та приймала участь в облікових (розрахункових) операціях щодо сплати єдиного внеску.
Відповідач у ході судового розгляду справи не довів наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на момент винесення спірної вимоги №Ф-1218-1128 від 16.05.2024 року про сплату боргу (недоїмки). Тож позов про визнання протиправною та скасування цієї вимоги слід задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд установив, що ІКП позивача містить викривлені показники, неправильно відображає стан його розрахунків з фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування зі сплати єдиного внеску та потребує коригування.
Тож з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача виключити з ІКП позивача заборгованість (недоїмку) зі сплати єдиного внеску в сумі 4914, 36 грн., яка скасована судом.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області №Ф-1218-1128 від 16.05.2024 року про сплату боргу (недоїмки), надіслану фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити з інтегрованої картки платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4914, 36 грн.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ