02 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3520/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (04075, м. Київ, вул. Федора Максименка, 21, ЄДРПОУ 45013109)
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» №74 від 05 квітня 2024 р. «Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» №654 о/с від 22 квітня 2024 р. «По особовому складу»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді командира роти №2 батальйону №2 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють»;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді командира роти №2 батальйону №2 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють»;
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 01 березня 2024 р. до моменту фактичного поновлення на роботі;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 05 квітня 2024р. до моменту фактичного поновлення на роботі;
- визнати неправомірними дії ДПОП «ОШБ «Лють» щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період перебування в зоні бойових дій, за січень, березень 2024 р., добових під час перебування в зоні бойових дій;
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення:
- добові під час перебування в зоні бойових дій за період з 14 вересня 2023 р. по 02 грудня 2023 р. в розмірі 23 700 грн.
- недонараховане грошове забезпечення за січень 2024 р. 14 649 грн. Недонараховане грошове забезпечення за березень 2024 р. 31 530 грн.
- недонараховане грошове забезпечення за період перебування в зоні бойових дій за жовтень 2023 р. 67 435,15 грн.; за листопад 2023 р. 46 966, 70 грн. А всього - 184 280, 85 грн.
- стягнути з Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 грн.
Ухвалою суду від 17.06.2024 роз'єднано позовні вимоги, у вказаній справі залишилися вимоги що стосуються ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. (т.1 а.с.97-98)
Позивачем 05.08.2024 до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме, просить визнати протиправними дії ДПОП "ОШБ "Лють" щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 : 17 169,60 грн. за період з 16.01.2024 р. по 31.01.2024 р.; 39188,06 грн. за період з 01.02.2024 р. по 29.02.2024 р. (т.2 а.с.116).
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 р. у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 р. у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 р. у справі №2а-3025/11/0970.
До того ж, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
У первісно заявленому позові позивач не вказував про утримання з нього грошового забезпечення за вказані періоди.
Враховуючи, що змінені позовні вимоги заявлені з підстав, які не зазначалися при первісному зверненні до суду та взагалі не існували, суд дійшов висновку про те, що представником позивача змінено як підстави, так і предмет позову, а тому заява про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам ч.1 ст.47 КАС України, що зумовлює відмову у прийнятті до розгляду такої заяви.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 20.01.2020 р. у справі №826/19197/16 та від 28.04.2021 р. у справі №420/2388/19.
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що заяву про збільшення позовних вимог подано 05.08.2024 року, а провадження у справі відкрито 17.06.2024 року. Отже, суд доходить висновку, що заява про збільшення позовних вимог подана поза межами строку подання відповідної заяви.
При цьому суд зазначає, що відмова у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог не позбавляє позивача права звернутися до суду з такими вимогами, шляхом подання іншої позовної заяви.
Керуючись статтями 47, 243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.08.2024 про збільшення позовних вимог.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА