про відмову в забезпеченні позову
03 вересня 2024 року 320/25082/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву депутата Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Депутата Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 до Політичної ради Політичної партії “Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Козятинської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася депутат Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 з позовом до Політичної ради Політичної партії “Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина» про визнання незаконним та скасування рішення Політичної ради Політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" №06-11-466/1 від 18.12.2023 про відкликання за народною ініціативою депутата Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Козятинську міську раду
02.09.2024 на адресу суду від Депутата Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Козятинській міській територіальній виборчій комісії Хмільницького району Вінницької області приймати будь-яке рішення щодо визнання обраним депутатом Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області наступного за черговістю кандидата у депутати від Вінницької обласної організації політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" замість відкликаної за народною ініціативою рішенням Політичної ради Політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" №06-11-466/1 від 18.12.2023 депутата Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначила, що 18.12.2023 Політичною радою Політичної партії “Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина» було прийнято рішення №06-11-466/1 про відкликання за народною ініціативою депутата Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 .
Підставою прийняття спірного рішення вказано пункти 2 частини першої статті 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання без поважної причини обов'язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі) та пункт 3 частини першої статті 37 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням передвиборної програми місцевої організації політичної партії, від якої його обрано депутатом, чи програмі політичної партії, від місцевої організації якої його обрано.
Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки стверджує, що вона у 2023 році брала участь у всіх чергових засіданнях ради (2 чергові засідання) та у 4 з 7 позачергових засіданнях.
Крім того, позивач зазначила, що вона не порушувала програму політичної партії та не здійснювала блокування засідань сесії, на яких були розглянуті питання:
- придбання виконавчим комітетом ради службового автомобіля для оперативного реагування та ефективного обслуговування території громади з подальшою його передачею в оренду (користування) Хмільницькому міжрайвідділу (з дислокацією в м.Калинівка) УСБУ у Вінницькій області (32 сесія від 14.02.2023, рішення №1065);
- виділення Військовій частині НОМЕР_1 коштів на придбання квадрокоптерів, ноутбуків, тепловізорів (36 сесія від 03.10.2023);
- виділення коштів для компенсації витрат на поховання загиблих у війні з росією мешканців громади (32 сесія від 17.02.2023, рішення №1055; 36 сесія від 3.10.2023, рішення №1154).
Позивач зазначила, що вона була присутня на вказаних засіданнях та голосувала за вказані питання.
Позивач зауважила, що невжиття заходів забезпечення позов у даній справі може призвести до того, що буде обраний депутатом наступний за черговістю кандидат у депутати.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92270719) зазначено, що “умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити Козятинській міській територіальній виборчій комісії Хмільницького району Вінницької області приймати будь-яке рішення щодо визнання обраним депутатом Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області наступного за черговістю кандидата у депутати від Вінницької обласної організації політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" замість відкликаної за народною ініціативою рішенням Політичної ради Політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" №06-11-466/1 від 18.12.2023 депутата Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, що обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач фактично зазначає ті самі підстави, на які посилається і в позовній заяві в обґрунтування протиправності рішення Політичної ради Політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" №06-11-466/1 від 18.12.2023.
Отже, обґрунтування вказаної вимоги тотожне обґрунтуванню позовних вимог, що є неприпустимим, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Депутата Козятинської міської ради Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.