про залишення позовної заяви без руху
02 вересня 2024 року Київ № 320/40243/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
ДоПриватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича
провизнання протиправними та скасування постанов
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 26 квітня 2024 року про відкриття виконавчого провадження №74867645 на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва №2-11484/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого АТ КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору у розмірі 1 566 838 грн 37 коп, судовий збір у розмірі 1700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього підлягає стягненню 1 568 658 грн 37 коп.;
- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 26 квітня 2024 року про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 779 089,16 грн. у виконавчому провадженню №74867645.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, суд враховує таке.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
У пункті 3 частини першої статті 4 КАС України міститься визначення поняття «адміністративний суд», згідно з яким - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
За пунктом 5 частини першої статті 4 КАС України під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Главою 2 розділу І «Загальні положення» КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, відповідно до яких КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикції (підсудність).
Згідно з частиною третьою статті 27 КАС України, норми якої регулюють випадки виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначено частиною першою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України. Решта адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (частина друга статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд зауважує, що позивачем об'єднано в одному позові позовні вимоги, які повинні розглядатись різними судами за правилами адміністративного судочинства та цивільного судочинства, а саме:
- позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 26 квітня 2024 року про відкриття виконавчого провадження №74867645 на підставі виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва №2-11484/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого АТ КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору у розмірі 1 566 838 грн 37 коп, судовий збір у розмірі 1700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього підлягає стягненню 1 568 658 грн 37 коп. - місцевим районним судом, який видав виконавчий лист, а саме Шевченківській районний суд міста Києва;
- позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича від 26 квітня 2024 року про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 779 089,16 грн. у виконавчому провадженню №74867645 - окружним адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 18 вересня 2023 року у справі № 757/3916/23-а.
Відповідно до частини 4 статті 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Тому, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги у справі, шляхом надання позовної заяви у новій редакції, враховуючи вимоги частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з обов'язковим уточненням які саме дії або бездіяльність відповідача порушує права позивача щодо належного отримання пенсії.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 12, 248, 257-263, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Київського окружного адміністративного суду -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоноженко М.А.