ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відкриття провадження
"02" вересня 2024 р. справа № 300/6241/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (вул. Федора Максименка, 21, м. Київ, 04075) про визнання протиправним та скасування наказу №160 від 02.07.2024,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся в суд з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" (надалі, також - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №160 від 02.07.2024.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення виявлених суддею недоліків.
Представником позивача недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом.
30.08.2024 представником відповідача скеровано суду заяву про залишення позову без розгляду/заяву про повернення позовної заяви, оскільки на виконання вимог ухвали суду 22.08.2024 представником позивача було подано заяву про усунення недоліків Вхідний номер: 24502/24. Текст зазначеної заяви містить відомості про наявність електронного кабінету учасників справи. Однак, зазначене не може вважатися виконанням вимог ухвали суду, адже сама позовна заява, яка долучена як додаток до заявим про усунення недоліків є ідентичною первинній позовній заяві, що надійшла до суду 14.08.2024, та не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, що є порушенням вимог п. 2 ч. 5ст. 160 КАС України.
Суд погоджується, що долучений додаток до заяви на усунення недоліків є сканкопією первинної позовної заяви, воднораз, у самій заяві про усунення недоліків від 22.08.2024, яка скерована через підсистему "Електронний суд", представником позивача вказано про наявність та/або відсутність електронного кабінету у позивача та представника відповідно.
Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а та зокрема і у справі № 500/1912/22.
Конституційний Суд України у Рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 6-зп від 25 листопада 1997 року Головним обов'язком держави, згідно зі статтею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України).
Крім того, відповідно до абзацу другого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, частини першої статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні ефективного механізму такого захисту.
У свою чергу, в абзаці п'ятому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 зазначено, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод; у правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2022 від 6 квітня 2022 року гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян перед законом та заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другої статті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Так, у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід'ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).
Також, у рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" (Miragall Escolano and оthers v. Spain, заяви №№38366/97, 38688/97, 40777/98, 40843/98, 41015/98, 41400/98, 41446/98, 41484/98, 41487/98 and 41509/98, пункт 51) та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" (Perez de Rada. Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95, пункт 45) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ також у справі "Корня проти Республіки Молдова" (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі "Уейт і Кеннеді проти Німеччини", заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар'єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі "Цалкізіс проти Греції" (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачу необхідно забезпечити право на справедливий суд, яке передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, у клопотанні відповідача про повернення позовної заяви слід відмовити.
Позивач є особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Представник позивач має належні повноваження на подання позовної заяви.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України).
Позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, подано з дотриманням правил підсудності та у строк, встановлений законом.
Інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України немає.
Справа підсудна Івано-Франківському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог, встановлених статтею 262 КАС України.
Відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить суд витребувати у відповідача належним чином засвідчені матеріали та висновок службового розслідування від 19 червня 2024 року №122/59/01-2024вн; посадову інструкцію капрала поліції взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", затвердженої начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють"; рішення командира щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).
Таким чином, клопотання позивача підлягає задоволенню, а тому у відповідача слід витребувати відповідні докази.
Враховуючи наведене, керуючись статями 80, 170, 171, 243, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. У задоволенні клопотання Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про залишення без розгляду/повернення позовної заяви - відмовити.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" про визнання протиправним та скасування наказу №160 від 02.07.2024,
3. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.
4. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
4.1 Роз'яснити, що відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
4.2 Зобов'язати відповідача надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
5. Встановити позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу для подання заперечень, - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву чи відповіді на відзив, копії яких одночасно з поданням до суду повинні бути надіслані іншим учасникам справи.
6. Клопотання позивача про витребування доказів - задовольнити.
6.1 Витребувати у Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють" належним чином оформлені копії письмових доказів:
- матеріали та висновок службового розслідування від 19 червня 2024 року №122/59/01-2024вн;
- посадову інструкцію капрала поліції взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", затверджену начальником управління - командиром полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк "Цунамі") Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють";
- результати (рішення, лист-відповідь тощо) розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення зі служби.
6.2 Зобов'язати відповідача витребувані судом документи надати суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали (одночасно з відзивом).
7. Інформацію по даній справі учасники справи можуть отримати за веб-адресою: http://adm.if.court.gov.ua/sud0970/.
8. Надіслати через підсистему "Електронний суд": представнику позивача - ухвалу, відповідачу - ухвалу та копію позовної заяви з додатками.
8.1 Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Главач І.А.