02 вересня 2024 року Справа № 280/7578/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною суб'єкта владних повноважень та стягнення грошового забезпечення військовослужбовця
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), про визнання протиправною суб'єкта владних повноважень та стягнення грошового забезпечення військовослужбовця
Ухвалою судді від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
-оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом;
26.08.2024 від представника позивача до суду надійшло заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поданої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом представником позивача зазначено, що має дружину, якій МСЕК присвоїли 2 групу інвалідності, та отримавши лист відповідача від 16.02.2024 він отримав лише довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 15.02.2024 №101 та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення № 445 від 14.02.2024, яки не містить інформацію про нарахування та грошове забезпечення, яке мало бути йому нараховане та сплачене у повному обсязі.
Розглянувши у подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення із значенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Тривалість строку звернення до суду визначено залежно від суті позову.
Згідно із ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з нормами частини 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Отже, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Предметом позову у цій справі є не виплата позивачу відповідачем грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України у розмірі 85505,35 грн за період: березень 2022 року, серпень-вересень 2023 року.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так відповідно до статті 233 Кодексу Законів про працю України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби 01.01.2024.
Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Отже, після звільнення з військової служби 01.01.2024, позивач повинен був з 02.01.2024 безумовно дізнатися про те, що з ним не було проведено повний розрахунок.
Разом з тим, позивач після виключення його зі списків особового складу звернувся до відповідача з питання нарахування грошового забезпечення та згідно листа відповідача від 16.02.2024 отримав довідку № 445 від 14.02.2024 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду розпочався з 17.02.2024 та з урахуванням приписів ч.1 ст.233 КЗпП України закінчився 17.05.2024 (останній день строку звернення до суду), про що було зазначено в ухвалі судді від 19.08.2024.
Враховуючи вищезазначене, посилання представника позивача, на те що отримавши вказану довідку позивачу не надано інформацію про нарахування та грошове забезпечення, яке мало бути йому нараховане та сплачене у повному обсязі є недоречним, оскільки отримавши вказану довідку позивачу стало достовірно відоме про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні та у разі незгоди з вказаним сумами, що і є предметом спору, у позивача розпочався тримісячний строк звернення до суду.
Щодо посилань предстаника позивача, що позивач був позбавлений можливості скласти обґрунтовану позовну заяву через ненадання відповідачем необхідних документів у листі від 16.02.2024, а саме відповідно яких відповідач був зобов'язаний нарахувати йому відповідне грошове забезпечення, зокрема премію, через перебування на бойовій позиції та документи, які підтверджують, що він дійсно там був, спростовується вищевикладеними посланнями представника позивача у заяві про поновлення, згідно яких зазначено, що позивач згідно листа відповідача від 16.02.2024 отримав саме довідку про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 15.02.2024 №101 та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення № 445 від 14.02.2024.
Щодо посилань предстаника позивача на наявність у дружини позивача 2 групи інвалідності , як підставу причин пропуску зверення до судуд із вказаним позовом, суддя зазначає, що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Так до заяви про поновлення процесуального строку, надано виписку із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_2 (дружини позивача) від 15.12.2023, проте не надано жодних документів, перебування дружини на лікарняному, амбулаторному чи стаціонарному лікуванні, тощо у період саме з 17.02.2024 по 17.05.2024, що мого б свідчити про перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення позивачем у справі процесуальних дій- звернення до суду у тримісячний строк.
Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала позовну заяву. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі підтверджені належними доказами обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків.
Суддя зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суддя зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що викладені у заяві про поновлення строків інші підстави не може бути визнані судом поважними, оскільки вони не свідчать про наявність об'єктивних обставин, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що підстави наведені у позовній заяві представником позивача, суддею визнано неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, та зазначені представником позивача у заяві про поновлення строків інші підстави, визнанні суддею неповажними, оскільки не містить поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви та наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 240, 241, 246, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною суб'єкта владних повноважень та стягнення грошового забезпечення військовослужбовця, -повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з доданими до неї документами.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова