02 вересня 2024 року Справа № 280/8060/24 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали адміністративного позову
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
27 серпня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн за періоди з 23.05.2022 по 31.05.2022, з 28.11.2023 по 12.12.2023, з 22.01.2024 по 05.02.2024, з 28.02.2024 по 20.03.2024, з 29.08.2023 по 28.09.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000,00 грн за періоди з 23.05.2022 по 31.05.2022, з 28.11.2023 по 12.12.2023, з 22.01.2024 по 05.02.2024, з 28.02.2024 по 20.03.2024, з 29.08.2023 по 28.09.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я;
стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.06.2024 по 11.07.2024 у розмірі 38712,37 гривень;
стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь позивача понесені витрати у розмірі 20 000,00 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
За приписами частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач зазначає, що з березня 2022 року був залучений до заходів захисту Батьківщини від окупантів на території України, де й отримав поранення та захворювання, яке пов'язане із захистом Батьківщини. Після вказаних подій позивач здійснював лікування для відновлення свого зодоров'я та в подальшому боронив державу, а тому не міг знати, що відповідач не здійснив всіх належних дій з приводу нарахування та виплати винагороди в розмірі 100 000 тис. грн. Крім того, вже після звільнення у позивача погіршився стан здоров'я, внаслідок чого він потрапив на стаціонарне лікування до закладу охорони здоров'я, що підтверджується виписним епікризом №5055 КНП «Міська лікарня №6» ЗМР від 18.06.2024. Вказує, що до сьогоднішнього дня був фізично і психологічно неспроможним та недостатньо емоційно міцним для розгляду правових питань у визначений законом строк. Фактично позивач боровся за своє здоров'я, а тому не міг виконати вимоги процесуального закону та вчасно звернутися до суду. За таких обставин, просить суд поновити строк для подання позову та врахувати, що неможливість вчасного звернення до суду була обумовлена об'єктивними обставинами та фізичною і емоційною неспроможністю позивача, а не небажанням чи недбалістю.
Поряд з цим, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Судом береться до уваги правова позиція Верховного Суду у справі №500/1912/22 (адміністративне провадження № К/990/20688/22), викладена у постанові від 29.09.2022, відповідно до якої суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.
З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень.
Згідно положень статті 19 КАС України на зазначений спір поширюється юрисдикція адміністративних судів та він має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, відповідно до ч.2 ст.20 КАС України підсудний окружним адміністративним судам.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 257, 259 КАС України дана позовна заява підпадає під розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відкриття спрощеного позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 171, 257, 259, 260, 262 КАС України, суддя
Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду у даній справі.
Відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8060/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_2 докази по справі, а саме засвідчені належним чином:
накази, донесення, витяги з журналів, рапорти щодо отриманого поранення, захворювання та здійснення лікування за періоди з 23.05.2022 по 31.05.2022, з 28.11.2023 по 12.12.2023, з 22.01.2024 по 05.02.2024, з 28.02.2024 по 20.03.2024, з 29.08.2023 по 28.09.2023 (відпустка по реабілітації);
накази про надання відпустки та накази про повернення з відпустки на підставі рішення ВЛК;
відомості про здійснення виплати додаткової грошової винагороди за періоди з 23.05.2022 по 31.05.2022, з 28.11.2023 по 12.12.2023, з 22.01.2024 по 05.02.2024, з 28.02.2024 по 20.03.2024, з 29.08.2023 по 28.09.2023;
довідку про розмір середньоденного грошового забезпечення за останні два календарні місяці перед виключенням позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (квітень-травень 2024 року).
Справа буде розглянута протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Справа розглядатиметься одноособово суддею Черновою Жанною Миколаївною в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Роз'яснити сторонам право на звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідно до приписів статті 262 КАС України.
Запропонувати:
відповідачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статті 162 КАС України;
позивачу - протягом 2-х днів від дня отримання від відповідача відзиву, подати письмову відповідь на відзив, в якій викласти свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України;
відповідачу - протягом 2-х днів від дня одержання від позивача відповіді на відзив подати заперечення щодо пояснень, міркувань та аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив, з урахуванням правил, встановлених частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі до відома, відповідачу - копію позовної заяви з додатками.
Адреса веб-сторінки за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.
Суддя Ж.М. Чернова