03 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/13845/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши клопотання позивача, що надійшло до суду на виконання вимог ухвали про залишення без руху позовної заяви у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 18.07.2024 (відмітка на поштовому конверті) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у якому просить:
1. визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром ОСОБА_1 з 01.02.2024 пенсію з метою її індексації згідно Постанови №168 без обмеження розміру збільшення пенсії сумою 1500 гривень та без обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з метою її індексації згідно Постанови №168 - без обмеження розміру збільшення пенсії сумою 1500 гривень та без обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою суду від 25.07.2024 постановлено позовну заяву залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску. В ухвалі вказано, що зі змісту п. 2 позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2023 року, а до суду з позовом звернувся 18.07.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
До суду 22.08.2024 надійшло клопотання позивача у якому вказує, що звернувся до суду в межах шестимісячного строку, встановленого КАС України. Звертає увагу суду на ту обставину, що зі змісту позовної заяви вбачається, що я просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром з 01.02.2024 пенсію з метою її індексації згідно Постанови №168 без обмеження розміром збільшення пенсію сумою 1500 гривень та без обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
У період із 19.08.2024 по 02.09.2024 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.
Перш за все суд звертає увагу позивача, що у п. 1 прохальної частини позову просить визнати протиправними дії відповідача "з 01.02.2024", а у п. 2 прохальної частини позову просить зобов'язати відповідача вчинити дії "з 01 березня 2023 року".
До суду з позовом позивач звернувся 18.07.2024 (відмітка на поштовому конверті).
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Проте право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким як строки давності, обмеження доступу неповнолітніх і осіб, що страждають психічними розладами, тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі З та інші проти Сполученого Королівства).
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Проте, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
З урахуванням зазначених вище норм та висновків, враховуючи викладене позивачем у клопотання обґрунтування щодо строків звернення до суду, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до норм п. 9 ч. 4. ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, позовні вимоги належить розглядати за період шість місяців, що передували моменту звернення з позовом до суду, тобто з 18.01.2024, а позовні вимоги за період з 01.03.2023 по 17.01.2024 належить повернути.
Приписами ч. 8 ст. 169 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 240-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, в частині позовних вимог: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 березня 2023 року по 17.01.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію з метою її індексації згідно Постанови №168 - без обмеження розміру збільшення пенсії сумою 1500 гривень та без обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Лавренчук