02 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/11749/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру призначеної довічної пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.05.2024;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 82% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.05.2024, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що основний розмір призначеної пенсії був визначений Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення. Однак після проведення перерахунку на виконання рішення суду, основний розмір пенсії замість встановленого при призначенні розміру - 82% відповідних сум грошового забезпечення - був безпідставно зменшений Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення при перерахунку основного розміру призначеної пенсії вважає протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з проханням відмовити позивачу у задоволенні позову. Відповідач стверджує, що перерахунок пенсії позивача проведено у відповідності до вимог ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо максимального розміру пенсії, а саме - у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Підстав для обчислення позивачу пенсії у розмірі 82% немає.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Пенсія призначена в розмірі 82% грошового забезпечення.
На виконання рішення суду по справі № 240/28732/23, відповідачем був проведений перерахунок пенсії, однак, виходячи з 70% грошового забезпечення, тобто відповідач здійснив зменшення позивачу розміру пенсії за вислугу років з 82% до 70% під час перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Позивач, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області при перерахунку його пенсії у частині зміни відсоткової складової грошового забезпечення, що враховується при перерахунку з 82 % на 70%, протиправними, звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ(далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як вбачається із матеріалів справи, основний розмір пенсії позивача було призначено та обчислено згідно із Законом № 2262-ХІІ в розмірі 82% грошового забезпечення.
У подальшому до статті 13 Закону № 2262-XII внесено ряд змін. Зокрема, в дану норму Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент проведення перерахунку пенсії позивачу) встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 висловила позицію, що застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 та від 21.02.2018 № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 зазначила, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Згідно із ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачу, відповідачем неправомірно застосовано норма, що визначає розмір пенсії у відсотковому відношенні від суми грошового забезпечення, яка діяла на момент перерахунку пенсії. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином, відповідачем протиправно зменшено розмір грошового забезпечення позивача при перерахунку основного розміру пенсії з 82% до 70% грошового забезпечення, адже при виході на пенсію його розрахунок проводився виходячи з 82% від грошового забезпечення, а не 70%.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для повного захисту порушених прав позивача, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.05.2024, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в основному розмірі 82% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.05.2024, з урахуванням проведених виплат.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % до 70 % сум грошового забезпечення з 01.05.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у основному розмірі 82% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01.05.2024, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн (однієї тисячі двісті одинадцяти гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 02 вересня 2024 р.