про залишення позовної заяви без руху
03 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/16161/24
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом , в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.03.2023 доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити з 01.03.2023 пенсію з врахуванням щомісячної надбавки в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум з основним розміром пенсії 86% без обмеження.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам зазначених норм Кодексу з таких підстав.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Водночас, суд наголошує, що пенсія та доплати до неї є щомісячними періодичними платежами, а тому в будь-якому разі їх розмір відомий особі, яка їх отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено перерахунок пенсії, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 у справі №127/13736/16-а, зазначив, що "незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як встановлено зі змісту позову та вже вказувалось в цій ухвалі, ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов'язати його здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2023, водночас з даним позовом до суду позивач звернувся лише 14.08.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, ставлячи питання поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач посилається лише на обставину прийняття Верховним Судом постанови від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а з подібним предметом спору та введення на території України воєнного стану, жодним чином не пояснюючи, як саме ці обставини вплинули на те, коли він дізнався про порушення свого права. Будь-яких доказів, підтверджуючих поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом у даній справі, позивачем також не надано.
Водночас, слід вказати, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція, за якою саме лише по собі посилання на введення на території України воєнного стану без будь-якого обґрунтування впливу цієї обставини безпосередньо на позивача не може бути розцінене судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду та безумовна підстава для його поновлення.
За змістом частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із частинами 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліку шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших - поважних й документально підтверджених причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Н.М. Майстренко