Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 вересня 2024 року Справа №200/4921/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неправомірного повернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновленої довідки № ФС- 93484/09/01/313 від 15.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2021 № ФС-93484/09/01/313. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2021 № ФС-93484/09/01/313 з урахуванням проведених раніше виплат.
16.11.2021 на виконання рішення суду видано виконавчі листи.
19.08.2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Заява мотивована тим, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки починаючи з квітня 2019 року та нараховано за період цей період з квітня 2019 року по 30.11.2021 у загальній сумі 154649,99 грн. Однак, станом на дату подачі заяви, позивачу не виплачена нарахована сума пенсійних виплат за період з квітня 2019 року по листопад 2021 року включно у розмірі 154649,99 грн.
Листом відповідача від 21.11.2023 повідомило позивача про те, що доплата до пенсії за рішенням, зокрема, за рішенням суду від 05.07.2021 по справі № 200/4921/21 облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Позивач вказує, що до спірних у межах цієї справи правовідносин суд має застосувати приписи ст. 55 Закону № 2262-ХІІ, а не Порядку № 1165.
Оскільки неотримання нарахованої суми пенсії вчинено з вини органу Пенсійного фонду України на підставі рішення суду, то заборгованість з пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 у розмірі 154649,99 грн. має бути виплачена із застосуванням механізму передбаченого безпосередньо ст. 55 Закону № 2262-ХІІ, а не механізму, визначеного Порядком № 1165.
За таких обставин, застосування відповідачем до спірних правовідносин механізму виплати суми неотриманої, але нарахованої пенсії, визначеного Порядком № 1165 є протиправним. Аналогічний правовий висновок зробив Перший апеляційний адміністративний суд у своїй Постанові від 21.03.2024 у справі №200/3728/23.
З огляду на викладене, позивача просить:
визнати протиправними дії (бездіяльність), вчинені ГУ ПФУ в Донецькій області на виконання рішення суду у справі №200/4921/21 по виплаті доплати до пенсії (заборгованості) за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 у розмірі 154649,99 грн. на умовах окремого порядку, затвердженого постановою № 1165, а не вимог ст. 51,52,55 Закону № 2262-ХІІ;
змінити спосіб виконання рішення суду від 05.07.2021 по справі № 200/4921/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2021 № ФС-93484/09/01/313 з урахуванням проведених раніше виплат, встановивши новий спосіб виконання рішення: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 у розмірі 154649 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот сорок дев'ять) грн. 99 коп. з врахуванням вже виплачених сум».
Представником відповідача 02.09.2024 було надано відзив на заяву позивача, у якій він зазначає, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то відповідач вважає безпідставними аргументи представника позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №200/4921/21. При цьому право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право Позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Також вказує, що змінивши спосіб виконання рішення суду із зобов'язання здійснити з 01.04.2019 виплату основного розміру пенсії на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, суд першої інстанції, фактично змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та має вирішити питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено ст.378 КАС України
Ухвалою суду від 23.08.2024 заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2024 о 16:00 год.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представник відповідача просив розглянути заяву без його участі.
Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо неправомірного повернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновленої довідки № ФС- 93484/09/01/313 від 15.03.2021 про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2021 № ФС-93484/09/01/313. Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2021 № ФС-93484/09/01/313 з урахуванням проведених раніше виплат.
16.11.2021 на виконання рішення суду видано виконавчі листи.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Буселом В.О. від 22.02.2024 відкрито виконавче провадження ВП № 74242809 з виконання виконавчого листа № 200/4921/21 від 16.11.2021.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.05.2023 № 9926-9145/К-02/8-0500/23 повідомлено позивача, про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 по справі 200/4921/21, яке набрало законної сили 23.09.2021, в листопаді 2021 року проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 15.03.2021 № ФС-93484/09/01/313.
Доплата до пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 у загальній сумі 154649,99 грн.
Вказує, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 509.
Суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і реєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Таким чином, заборгованість пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 у сумі 154649,99 грн. облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою КМУ від 10.11.2021 № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Листом відповідача від 21.11.2023 № 23101-21424/К-02/8-0500/23 повідомлено позивача, про те, що доплата до пенсії за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 по справі № 200/4921/21 облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Листом відповідача від 11.03.2024 № 5507-3631/К-02/8-0500/24 повідомлено позивача, про те, що із загальної суми пенсії за минулий час, яка обліковується в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації, з урахуванням положень абз.3 п.4 Порядку № 1165 позивачу виплачено 4490,22 грн.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені ст. 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
Неможливість виконання рішень зобов'язального характеру, боржником за яким є державний орган, відповідно до встановленого Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" порядку безспірного списання відповідних коштів із рахунків такого державного органу фактично призводить до неможливості їх виконання в цілому. Така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 у справі № 281/1820/14-а, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15 та від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Спосіб виконання судового рішення є способом реалізації захисту порушених прав позивача, який визначений самим рішенням та повинен відповідати вимогам закону. Під зміною ж способу і порядку виконання судового рішення необхідно розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації прийнятого рішення. Ці заходи мають забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI від 05.06.2012, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган, державні підприємство, установа, організація.
Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 відповідача зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2021№ ФС-93484/09/01/313 з урахуванням проведених раніше виплат.
Тобто, за результатами розгляду справи та вирішення спору між сторонами, суд постановив рішення, яким зобов'язав суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії задля захисту порушених прав позивача.
Натомість у поданій заяві позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання вищевказаного рішення шляхом «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2021р. у розмірі 154649 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот сорок дев'ять) грн. 99 коп. з врахуванням вже виплачених сум.».
Обраний позивачем спосіб відновлення порушених прав позивача фактично свідчить про зміну резолютивної частини рішення суду, із зобов'язального характеру у спосіб стягнення конкретної суми, що суперечить усталеній позиції Верховного Суду (постанова від 10.07.2018 у справі № 490/9519/16-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18).
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2023 у справі № 340/6875/21.
Відтак, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум на списання конкретної суми, відбудеться зміна рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Оскільки зміна на підставі ст. 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до ст. 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Суд вказує, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто це рішення не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому суд, який прийняв рішення, може лише внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.
Аналізуючи положення ст.378 КАС України у системному зв'язку з нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими у даному випадку обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Суд звертає увагу, що розрахунок суми пенсійних виплат за наслідками перерахунку пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2021 № ФС-93484/09/01/313 судом при ухваленні рішення по суті позовних вимог не здійснювався, тому зміна способу виконання такого рішення з «зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.03.2021 № ФС-93484/09/01/313 з урахуванням проведених раніше виплат» на стягнення конкретної суми потягне за собою зміну рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.
Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум пенсійних виплат не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, тому суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Відтак, заява позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вказує, що позивач взагалі то не згоден із тим, що відповідач при вирішенні питання про сплату заборгованості, керується механізмом, визначеним Порядком № 1165, а не передбаченим безпосередньо ст. 55 Закону № 2262-ХІІ. Позивач у заяві вказує, що до спірних правовідносин має застосуватись приписи ст. 55 Закону № 2262-ХІІ, а не Порядку № 1165. Оскільки неотримання нарахованої суми пенсії вчинено з вини органу Пенсійного фонду України на підставі рішення суду, то заборгованість з пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2021 у розмірі 154649,99 грн. має бути виплачена із застосуванням механізму передбаченого безпосередньо ст. 55 Закону №2262-ХІІ, а не механізму, визначеного Порядком № 1165.
Відтак, зі встановлених обставин вбачається, що між позивачем та пенсійним органом виник новий спір, щодо правовідносин, які не мали місце на час винесення судом рішення від 05.07.2024 у справі 200/4921/21, а саме застосуванням механізму визначеного Порядком № 1165, з яким позивач не згоден.
Суд при вирішені даної справи керувався положеннями ч.1 ст.2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а також ч. 1 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміну способу і порядку виконання судового рішення, адже з доводів позивача та матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник новий спір, оцінка якому не надавалась в межах справи №200/4921/21.
Також суд зазначає, що позивач слушно посилається правовий висновок ПААС у Постанові від 21.03.2024 у справі №200/3728/23, якою вирішено спір у подібних правовідносинах, що склались у позивача та відповідача на даний час, щодо стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат, та який, суд звертає увагу позивача, був вирішений у окремому позовному провадженні (як новий спір між сторонами).
Щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, суд вказує наступне.
На момент розгляду вказаної заяви, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення у справі №200/4921/21. Таким чином, відсутність обставин протиправності дій/бездіяльності відповідача щодо виконання рішення суду у справі №200/4921/21 є підставою для відмови у задоволенні його заяви, поданої у порядку ст.383 КАС України.
Керуючись ст. 241, 248, 378 КАС України, суд
Заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, у справі за ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії у справі № 200/4921/21, - залишити без задоволення.
У задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 по справі № 200/4921/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова