Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 вересня 2024 року Справа№200/5065/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
23 липня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, щодо відмови у нарахуванні мені, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01 липня 2024 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії;
- зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01 липня 2024 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, з виплатою виниклої заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач після проведення перерахунку пенсії позивача за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення, безпідставно припинив нарахування і виплату позивачеві щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713.Позивач вважає, що відмова відповідача щодо встановлення доплати у розмірі 2000 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» є безпідставною та незаконною, а дії протиправними, оскільки відповідачем не дотримано зобов'язання діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України.
Ухвалою суду від 24 липня 2024 року відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази.
Відповідач позов не визнав, 12 серпня 2024 року подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.05.2024 по справі № 200/1137/24, яке набрало законної сили 13.06.2024 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 7532/Д від 29.12.2023 в червні 2024 року. Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати Позивача збільшився більш ніж на 2000,00 грн. Враховуючи зазначене, виплату щомісячної доплати по Постанові № 713 припинено з 01.07.2024. Таким чином, оскільки після проведеного перерахунку пенсії Позивача її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн підстави для встановлення щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713 відсутні.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 виданий Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області 09 липня 1997 року.
Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 11.11.2022 року №1427-5002317129.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як пенсіонер за вислугу років, відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ), що не є спірним між сторонами.
З 1 серпня 2021 року до пенсії Позивача установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, що підтверджується матеріалами справи.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.05.2024 по справі № 200/1137/24, відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , проте доплата у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 №713 не нараховано та не виплачується.
На заяву позивача від 22.06.2024 року щодо поновлення доплати у розмірі 2000 грн. на підставі Постанови №713, відповідач листом від 19.07.2024 року №19111-16300/К-02/8-0500/24 повідомив про припинення виплати вказаної доплати у розмірі 2000 грн., оскільки після перерахунку пенсії, на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду, розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн., отже підстави для встановлення підвищення відповідно до Постанови №713 відсутні.
Не погодившись з діями відповідача, щодо неналежного розрахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 № 713 (далі - Постанова № 713) установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 рік, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 1 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року.
Разом з тим, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правового акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Суд зазначає, що відповідач провів перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.05.2024 по справі № 200/1137/24 з 1 липня 2024 року, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії за пенсійною справою №0503008945 - МВС, що наданий відповідачем на вимоги ухвали суду.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 1 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року.»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 8 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 та в постанові від 2 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Згідно з матеріалів справи, позивачу до фактичного перерахунку пенсії, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/1137/24, щомісячна доплата до Постанови № 713 була встановлена з 1 серпня 2021 року, однак після проведеного перерахунку позивачу відмовлено у встановлені та виплаті такої доплати.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплати щомісячної доплати до пенсії згідно з п.1 постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" є протиправними.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 з 01 липня 2024 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії;
зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 липня 2024 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень з урахуванням виплачених сум.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 24 липня 2024 року відстрочено позивачу сплату судового збору до прийняття рішення по справі.
Судом встановлено, що позовна заява подана до суду через систему «Електронний Суд», а отже, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що з відповідача треба стягнути належну суму судового збору у розмірі 968,96 грн на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 з 01 липня 2024 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 липня 2024 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова