02 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8539/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулось до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинського В.Є. у виконавчому провадженні №73695597 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинським В.Є. 31.07.2024 винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №73695597 за невиконання рішення суду.
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вважає постанову державного виконавця про накладення штрафу незаконною, не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не досліджено факт добровільного виконання рішення суду у зв'язку з чим винесено безпідставно постанову про накладення штрафу.
Зокрема, вказує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №140/15100/20 позов задоволено повністю, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 03.04.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Рішення суду після набрання ним законної сили було виконано в добровільному порядку шляхом нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №140/15100/20 замінено сторону у виконавчому документі ОСОБА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на правонаступника ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем нарахованих сум на виконання рішення суду у цій справі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в області 17.05.2024 підготовлено та надіслано за вих. №0300-0306-5/30630 державному виконавцю інформацію про добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження.
В подальшому в ході здійснення виконавчого провадження головним державним виконавцем на адресу боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 15.07.2024 за вих. №17746 надіслано вимогу про надання інформації про стан виконання вищевказаного рішення суду. На виконання вказаної вимоги 09.08.2024 листом ГУ ПФУ у Волинській області №0300-0306- 5/47346 головного державного виконавця повідомлено про виконання рішення суду у справі №140/15100/20, зокрема про те, що з 03.04.2020 проведено нарахування підвищення до пенсії ( ОСОБА_1 ) як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, до фактичної зміни нормативно-правових актів, виплата заборгованості за період з 03.04.2020 по 04.01.2021 в сумі 38098,18 грн буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Отже, факт невиконання відповідачем без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення не доведений та не підтверджений. Перевірка виконання судового рішення головним державним виконавцем не проводилась, що виключає підстави для винесення постанови про накладення штрафу на позивача.
З огляду на що просить скасувати постанову відповідача про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін з урахуванням параграфу 2 глави 11 розділу II КАС України. Судове засідання призначено на 15:30 02.09.2024.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заявлені позовні вимоги не визнав.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №73695597 з примусового виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду №2672/2021, виданого 15.02.2021 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_2 з 03.04.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік). У зв'язку з надходженням виконавчого документа, головним державним виконавцем відділу Турчинським В.Є. 04.01.2024 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №73695597, яка надіслана сторонам для відома та виконання. На адресу відділу надійшов лист ГУ ПФУ у Волинській області №0300-0306-5/3544 від 18.01.2024 у якому зазначено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/6234/21 від 13.07.2021 виконано в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження, з 12.12.2020 ОСОБА_2 проведено нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік). Нарахування проведено за період з 12.12.2020 по 31.12.2023 в сумі 148724,266 грн. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Також повідомлено, що з 01.01.2024 виплата доплати до пенсії ОСОБА_2 здійснюється щомісячно разом з основною пенсією. Враховуючи звернення ОСОБА_2 , державним виконавцем відділу 15.07.2024 направлено вимогу ГУ ПФУ у Волинській області щодо негайного виконання вищезазначеного рішення суду з наданням відповідного розрахунку та доказів проведених нарахувань і виплат. Також роз'яснено, що згідно статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. Оскільки як вбачається з вищезазначеної відповіді ГУ ПФУ у Волинській області перерахунок пенсії ОСОБА_2 проведено з 12.12.2020, а не з 03.04.2020, як зазначено у виконавчому документі, тому державним виконавцем 31.07.2024 направлено відповідну вимогу боржнику виконати рішення суду в повному обсязі, а також того ж дня за невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн та направлено сторонам виконавчого провадження для відому та можливості оскарження.
З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову повністю та розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.
Інших заяв чи пояснень по суті справи до суду від сторін не надходило.
В судове засідання представник позивача не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, зокрема передбаченої частиною 7 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень частини 2 статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина 3 статті 268 КАС України).
Відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Так, частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі №140/15100/20 позов задоволено повністю, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 03.04.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №140/15100/20 замінено сторону у виконавчому документі ОСОБА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на правонаступника ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем нарахованих сум на виконання рішення суду у цій справі.
04.01.2024 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинським В.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №773695597 з виконання виконавчого листа №2672/2021, виданого Волинським окружним адміністративним судом 15.02.2023.
Листом від 17.05.2024 за вих. №0300-0306-5/30630 ГУ ПФУ у Волинській області надіслано державному виконавцю інформацію про добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження (а. с. 10-11).
15.07.2024 за вих. №17746 державним виконавцем на адресу пенсійного фонду надіслано вимогу про надання інформації про стан виконання вищевказаного рішення суду (а. с. 9).
На виконання вимоги від 15.07.2024, листом від 09.08.2024 №0300-0306-5/47346 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило головного державного виконавця про виконання рішення суду у справі №140/15100/20, а саме, що 03.04.2020 проведено нарахування підвищення до пенсії ( ОСОБА_1 ) як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, до фактичної зміни нормативно-правових актів, виплата заборгованості за період з 03.04.2020 по 04.01.2021 в сумі 38098,18 грн буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (а. с. 7-8).
31.08.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УПВР у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ткрчинським В.Є. за невиконання рішення суду без поважних причин винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ у Волинській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. (а. с. 12).
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням державного виконавця, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).
Частиною першою статті 18 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
З наведених законодавчих норм вбачається, що виконавець зобов'язаний вчинити виконавчі дії у спосіб, передбачений виконавчим документом.
Як встановлено частиною першою статті 26 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Частиною шостою статті 26 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно із частиною першою статті 63 1 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
За змістом частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною четвертою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
З огляду на вищевикладене, накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Разом з тим, визначальною умовою для накладення такого штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, а їх подолання для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
При цьому, поважними, у розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Стосовно наявності фактичних підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 31.07.2024 ВП №73695597 (а саме невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №140/15100/20, суд зазначає наступне.
З перерахунку пенсії позивача від 12.01.2021 вбачається, що пенсійним органом рішення суду виконано, а саме, з 03.04.2020 по 31.12.2020, та з 01.01.2021 - довічно, ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, до фактичної зміни нормативно-правових актів (а. с. 15)
При цьому, як слідує з матеріалів справи, виплата заборгованості за період з 03.04.2020 по 04.01.2021 в сумі 38098,18 грн буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Отже, під час прийняття оскаржуваної постанови державний виконавець не врахував добровільне виконання пенсійним органом рішення суду до відкриття виконавчого провадження.
Також суд зазначає, що станом на день винесення оскаржуваної у даній справі постанови про накладення штрафу у державного виконавця була наявна інформація та документальне її підтвердження про стан виконання боржником рішення суду від 02.12.2020 у справі №140/15100/20, а саме нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, до фактичної зміни нормативно-правових актів.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 31.07.2024 ВП №73695597 за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №140/15100/20 винесена за відсутності фактичних та правових підстав, без належної перевірки державним виконавцем виконання боржником вказаного судового рішення, з порушенням вимог статей 63, 75 Закону №1404-VIII.
При цьому, суд вважає безпідставним та не обгрунтованим твердження відповідача про неналежне виконання ГУ ПФУ у Волинській області рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 у справі №140/15100/20, а саме, проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 12.12.2020, а не з 03.04.2020, як зазначено у виконавчому документі, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, зокрема, рішенням про перерахунок пенсії від 12.01.2021 №907540192826, з якого слідує, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 проведено саме з 03.04.2020 (а. с. 15)
Щодо невиплати нарахованих коштів за період з 03.04.2020 по 04.01.2021, то суд зазначає наступне.
Так, обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником саме без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту четвертого Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, виплати здійснюються Головними управліннями Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не мають.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Органи Пенсійного фонду України фінансують виплати за рахунок коштів Державного бюджету в межах виділених асигнувань бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень, призначених за різними пенсійними програмами».
Облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації.
З листа ПФУ у Волинській області від 02.08.2024 (а. с. 16) вбачається, що борги, нараховані на виконання рішень судів обліковуються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області по мірі надходження до органів ПФУ рішень судів, які набрали законної сили. Їх виплата буде здійснена в порядку черговості після виділення коштів з Державного бюджету України.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 (справа №405/3663/13-а), від 13.06.2018 (справа №757/29541/14-а), відповідно до якого невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що оскільки ГУ ПФУ у Волинській області вжило усіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду, а невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів (заборгованості) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, при цьому, накладення штрафу жодним чином не захищає право стягувача на отримання бюджетних коштів, тому позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності підстав для застосування до ГУ ПФУ у Волинській області штрафу за невиконання рішення суду.
Отже, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинського В.Є. від 31.07.2024 у виконавчому провадженні №73695597 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Через відсутність документально підтверджених витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позов Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1, код ЄДРПОУ 43316386) про скасування постанови про накладення штрафу, задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турчинського В.Є. від 31.07.2024 у виконавчому провадженні №73695597 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Лозовський